Для багатьох країн оподаткування майна - це, передусім, спосіб боротьби з "тіньовими" доходами. Здавалося б, одне з найболючіших питань і для України. Однак за попередньої влади податок на нерухомість здебільшого запроваджували для імітації бурхливої діяльності. Утім, після "доопрацювань" у парламентських комітетах і Кабміні, ініційованих власниками палаців, концепція суттєво змінювалася.
Для багатьох країн оподаткування майна - це, передусім, спосіб боротьби з "тіньовими" доходами. Здавалося б, одне з найболючіших питань і для України. Однак за попередньої влади податок на нерухомість здебільшого запроваджували для імітації бурхливої діяльності. Утім, після "доопрацювань" у парламентських комітетах і Кабміні, ініційованих власниками палаців, концепція суттєво змінювалася.
Про комерційну нерухомість взагалі не йшлося. Обклали, як відомо, лише житловий сектор. Через передбачені минулим урядом пільги щодо оподатковуваної площі ефект від уведення такого податку виявився нульовим, пише Економічна Правда.
Як відомо, квартири до 120 кв м і будинки до 250 кв м не оподатковуються. Водночас, за даними Держстату площа 90% житлового фонду в Україні менша 100 кв м, а дев'ять з десяти родин живе у квартирах площею 40-80 кв м.
Для нинішньої ж влади податок на нерухомість - це додаткове джерело доходів. Чим більше податок принесе грошей у бюджет, тим краще. Концепція податку, яку підготував уряд Арсенія Яценюка, уже кілька разів зазнавала змін. Варіант, який разом з іншими податковими змінами внесений до парламенту, уже застарілий.
Останні правки до податку на нерухомість вносилися близько тижня тому. За підрахунками урядовців та експертів, нова модель оподаткування нерухомості дозволить залучити до бюджету до 2,7 млрд грн.
Житлова нерухомість
Тут теж будуть застосовуватися категорії та зони. Як це виглядатиме? Для прикладу можна взяти дві київські квартири - на Печерську та на Троєщині. Усі розуміють, що власники цих квартир не можуть платити однаковий податок.
Виходячи із зони, міськрада Києва може прийняти рішення, що квартири до 40 "квадратів" обкладаються за ставкою 0,5%. У цьому ж рішенні, виходячи з принципу зональності, на Троєщині буде 0,5%, а на Печерську - 0,8-0,9%.
Тепер інший момент: дві квартири на Троєщині. Одна 1956 року, інша - 2014 року. У першому випадку міськрада може застосувати ставку 0,3%, у другому - 0,5%. За словами Слобожана, таке регулювання буде справедливішим.
"Усе залежить від грамотності органів місцевого самоврядування. У них був такий досвід встановлення ставок. У всякому разі, якщо вони почнуть перегинати палицю, то громада їх поставить на місце. Вони це знають", - наголошує експерт.
Для села податок запроваджуватиметься, виходячи з доцільності. Тобто якщо єдиний податок і плата за землю - це загальнообов'язкові податки, то податок на нерухомість встановлює орган місцевого самоврядування.
Наприклад, у селі, в якому 20 будинків, його, швидше за все, вводити не будуть. У цьому не буде потреби, бо селищна рада збере копійки.
"Важливо, щоб не було так, як свого часу обласна рада встановлювала пільги заміть районних чи сільських органів. Зрозуміло, що область ніколи не компенсує ці втрати місцевим бюджетам", - пояснює Слобожан.
Загалом, якщо покладатися на дані Держстату щодо розміру житлового фонду, за ставкою 0,1% можна зібрати 1,3 млрд грн, за ставкою 0,5% - 6,7 млрд грн. Утім, це без урахування пільг, які будуть надавати місцеві органи.