План Росії на літо. На яких напрямках Москва зосередить свій наступ на фронті
Росія веде наступальні дії на десяти напрямках на фронті. На деяких з них вона захоче досягнути оперативного успіху. Що відбувається і де можуть йти найбільш жорстокі бої влітку - в матеріалі військово-політичного оглядача РБК-Україна Уляни Безпалько.
Зміст:
1. На які ділянки Росія робить ставку: Донецька область
Росія вже дев'ятий місяць продовжує наступальну кампанію по всьому фронту. Ще наприкінці минулого року більшість оглядачів, аналітиків та західних посадовців прогнозували, що 2024-й Україна проведе в стратегічній обороні. Однак піврічна затримка у виділенні допомоги від США ускладнила навіть і це завдання.
Очікувалось, що приток нового озброєння та боєприпасів від американських партнерів дозволить впродовж двох місяців зупинити просування противника і дещо стабілізувати фронт. Досі цього повною мірою не сталось. Сили оборони все ще докладають зусиль, щоби принаймні збити темп наступу ворога.
Зараз Росія веде наступальні дії відразу на десяти напрямках фронту. І ймовірно, на чотирьох з них Москва спробує зосередити свої зусилля цього літа. Інформовані співрозмовники видання у Силах оборони кажуть, що це, найімовірніше, буде Покровський напрямок, Харківщина, а також Часів Яр.
На які ділянки Росія робить ставку: Донецька область
Найважчі бої зараз йдуть на Покровському напрямку, де окупанти намагаються продавитись відразу на кількох ділянках. Раніше це був Авдіївський напрямок, але після захоплення цього міста росіяни змогли вздовж залізниці просунутися з лютого ще майже на 20 кілометрів. Ворог швидко дійшов до Очеретиного і захопив ще понад десяток сіл північніше та південніше.
На цьому напрямку противник зміг здобути тактичний успіх і, найімовірніше, впродовж літньої кампанії він захоче розвинути його в оперативний. Угруповання росіян тут налічує до 70 тисяч особового складу і плюс – значний резерв, який вони не перетягують на інші напрямку. Це, своєю чергою, теж вказує на те, що на Покровському напрямку ворог буде концентрувати свої зусилля.
Окупанти зараз намагаються тут розширити ділянку прориву в напрямку до двох доріг – однієї, що з'єднує Костянтинівку та Покровськ, і до другої, яка веде з Ясинуватої до Костянтинівки. Проте в останні тижні рух росіян тут вдалось дещо уповільнити.
Схоже, що найближчими завдання противника на цьому напрямку є вихід до річки Вовча (річка з такою ж назвою протікає поряд з Вовчанськом Харківської області) на ділянці від Прогресу до Яснобродівки. З іншого боку – просування до Воздвиженки і далі безпосередньо до дороги Костянтинівка - Покровськ в районі населених пунктів Малинівка - Нова Полтавка.
Більш масштабне завдання тут – вихід до міста Покровськ. Зрештою, може бути й інший варіант, який багато в чому залежить від дій іншого угруповання ворога, яке діє північніше – на Краматорському напрямку.
Там росіяни продовжують спроби вийти до каналу Сіверський Донець - Донбас, який пролягає з півночі на південь через Часів Яр. Південніше міста йому вже вдалось це зробити – йдеться про ділянку на захід від Іванівського. Однак, за останніми даними, пересікти канал він поки не зміг.
У самому Часовому Яру ворогу вдалось захопити майже весь східний мікрорайон Канал. З півночі противник намагається захопити Калинівку, щоби вийти на інший мікрорайон – Жовтневий. Паралельно окупанти намагаються атакувати наші війська і південніше, щоб створити зручніші умови для заходу до мікрорайону Новий.
Одночасне просування ворога на Краматорському та на Покровському напрямках підвищує загрози для ще однієї ділянки – району Торецька. Це можливо за умови, якщо росіянам вдасться, з одного боку, витіснити наші війська південніше від Часового Яру за канал Сіверський Донець-Донбас, а з іншого – активізуватись на північ від Очеретиного. Район Торецька – наразі єдина локація, де з 2014 року лінія боєзіткнення залишається незмінною.
На майбутні плани ворога щодо цієї ділянки вказує і його нещодавна активізація поблизу Дружби, Північного та Шумів. Останнє село вже окуповане. За даними OSINT-оглядачів, противник підловив наші війська під час ротації і швидко скористався ситуацією. Захоплення цього району – ще одна мета ворога на близьку перспективу. Навряд чи це буде серед ключових його завдань на літню кампанію, проте у разі подальших тактичних успіхів тут росіяни цілком можуть переключити свою уваги та сили саме на цей напрямок.
Ще одна складна ділянка фронту – район Мар'їнки або ж Курахівський напрямок. Росіяни намагаються тут рухатись в напрямку до сіл Курахове та Костянтинівка (не місто Костянтинівка на Краматорському напрямку), щоби сформувати північні "кліщі" для нашого угруповання у Вугледарі. Тут просування противника дещо сповільнилось за останні тижні. І поки не схоже, що Курахівсько-вугледарський напрямок буде впродовж літа таким, де окупанти концентруватимуть основні зусилля. Найближче завдання ворога тут – вихід до дороги Костянтинівка - Водяне - Вугледар, що, своєю чергою, створить загрозу для ліній забезпечення вугледарського угруповання.
Північ та Південь
Наступ окупантів на півночі Харківщини, який вони розпочали 10 травня, пригальмував. Противник на одній з ділянок погруз на лінії Глибоке - Лук'янці. На іншій – в районі Вовчанська. Не в останню чергу – завдяки дозволу Заходу бити своєю зброєю по території Росії.
Глибоке противник не контролює повністю, Лук'янці за наявною інформацією зараз окуповані. У Вовчанську, яке, схоже, є більш пріоритетною ціллю для ворога, він контролює не більш ніж третину міста на півночі. За даними OSINT-оглядачів, близько роти окупантів – до 200 осіб – потрапили там у котел на Агрегатному заводі. Вони відрізані від постачання та основних своїх сил.
Щоби посилити тиск на Вовчанськ, противник намагається підійти до міста з заходу. Для цього він пробував форсувати річку Вовча в районі Гатища в сторону Синельникового. Паралельно росіяни хочуть західніше просунутись мостом через Сіверський Донець до Приліпки, а далі вийти в район Синельникового дорогою. Обидва цих варіанти йому поки не вдається реалізувати.
На півночі Харківської області росіяни вже ввели в бій свій головний резерв. Ба більше, з огляду на те, що окупанти кидають сюди на підкріплення війська з інших напрямків – Купʼянського та Краматорського – можливо, відтягування наших військ та сковування резервів не є головною метою відкриття нового фронту Харківщині.
Іншим завданням справді може бути створення так званої санітарної або ж буферної зони в нашому прикордонні, про що вже раніше говорили в Кремлі. Але для цього противнику треба просунутись у глибину нашої території десь на 30 кілометрів. І це завданням так ним і не виконано.
Співрозмовники видання в Силах оборони кажуть, що ворог може вдатись до схожих локальних дій і на Сумщині. Загроза штурмових дій і спроби прориву кордону там зберігається досі. Там поряд з Сумщиною ворог тримає угруповання чисельністю до 15 тисяч осіб. Однак для російського командування залишається дилемою, чи варто в'язуватись в цю авантюру, зважаючи на неплановий перебіг їхнього наступу на Харківщині.
Ще один ймовірний варіант: окупанти хотіли через Вовчанськ просунутись на південний схід в район Великого Бурлука та зайти в тил нашому угрупованню, що обороняється в Купʼянську. Зараз ворог намагається підійти до цього міста також і з протилежного берегу річки Оскіл. Дуже схоже на те, що саме прохід до Куп'янська з заходу, а не похід на Харків і були першочерговою метою відкриття нового фронту росіянами.
На самому ж Куп'янському напрямку окупанти намагаються просунутися зі сходу на захід до річки Оскіл. Для цього росіяни почергово атакують та штурмують наші позиції з різних населених пунктів, починаючи від Лиману Першого і закінчуючи Нововодяним. Нещодавно аналітики DeepState повідомили, що, за їхніми даними, противник зібрав 10-тисячне угруповання на ділянці від Райгородки до Нововодяного з метою руху в бік Борової, яка теж знаходиться поблизу Осколу, південніше Куп'янська. Загалом активність ворога на всіх напрямках на Харківщині вказує на те, що ця ділянка фронту буде в їхньому фокусі щонайменше під час літньої кампанії.
Південніше на Лиманському напрямку росіяни без особливого успіху все ще намагаються витіснити наші війська за річку Чорний Жеребець на ділянці від Макіївки до Торського.
Одночасно окупанти активізувались на Півдні, намагаючись відбити у Сил оборони ті території, які були ними втрачені влітку 2023 року. Йдеться про Оріхівський та Великоновосільський напрямки. На першому – противник просунувся впритул або, за непідтвердженими даними, вже зайшов до Роботиного. На другому – зайшов або вже окупував Старомайорське, продовжує бої за Урожайне і пробує просуватись з Приютного.
***
Попри взятий темп, росіянам точно не вистачить сил, щоби просуватись на десятку напрямків одночасно. Але принаймні на чотирьох або п'яти з них окупанти будуть намагатись протягом літа досягти оперативного успіху. Найзагрозливішим у цьому сенсі виглядає саме Покровський напрямок.
Зараз у стримуванні росіян Силам оборони стоять на заваді чотири глобальних виклики. І деякі з них нашому командуванню під силу частково або повністю вирішити. Перший – проблема у координації військ на місцях. Через замовчування відходу з позицій та несвоєчасність підготовлення оборони за останні місяці наші війська втратили не один населений пункт.
Другий виклик – численні удари КАБами. Інтенсивність обстрілів цими керованими авіаційними бомбами може знизитись з появою в небі F-16 та збільшенням засобів фронтового ППО. Третій – нестача людей. Новий закон про мобілізацію, по задуму авторів, має дозволити вирішити цю проблему, укомплектувавши війська.
Четвертий – диспропорція в засобах. Подальший приток західної допомоги дозволить дещо скоротити розрив у артилерії та іншій зброї. Вирішивши хоча би половину з цих чотирьох проблем, Сили оборони зможуть стабілізувати фронт до кінця літа.
Під час публікації матеріалу використовувались карти та дані DeepState, групи "Інформаційний спротив", зведення Генерального штабу та публікації на офіційних сторінках у соцмережах українських бригад та підрозділів.