На Заході відкрито говорять про плани Росії напасти на НАТО через 5 років. Гібридні форми агресії Кремль застосовує вже сьогодні. Чи є ризик вторгнення РФ в країни Балтії і чим зможе відповісти Альянс, - читайте в матеріалі журналістки РБК-Україна Юлії Акимової.
У Росії після розпаду Радянського Союзу періодично з жалем висловлюються про "минулі часи". У 2005 році президент Росії Володимир Путін назвав розвал СРСР "найбільшою геополітичною катастрофою у світі". Відтоді минуло 20 років - настрої Кремля не просто не змінилися, вони стали набагато радикальнішими.
Війна в Україні в планах Москви мала стати лише частиною великої кампанії з "воскресіння" Радянського Союзу. Для Кремля це питання повернення тієї сфери впливу, яка була у нього в роки Союзу. Тому російська влада так гостро реагує на прагнення країн-сусідок до європейських політичних і, тим більше, військових альянсів.
З 1991 року, тобто після розпаду СРСР, Росія тією чи іншою мірою намагається контролювати колишні союзні республіки. Когось вдається "підпорядкувати" економічно, на когось впливати за допомогою політичного лобі. А ті, хто чинить опір, несподівано отримують військові конфлікти у себе на території. За 34 роки Москва ініціювала десятки різних регіональних зіткнень, деякі з яких переросли у виснажливі війни.
Але на відкриті військові конфлікти в Росії все ж таки не наважувалися, вважаючи за краще створювати важелі впливу в колишніх союзних республіках гібридними методами. У 2014 році Україну спіткала фактично та сама доля, що й інших "сусідок" Москви в різний час - Росія почала на Донбасі проксі-війну і окупувала Крим. Через вісім років війни Путін, не бачачи жодної радикальної реакції з боку Заходу, віддав наказ про повномасштабне вторгнення.
Ще через кілька років у Кремлі зрозуміли - у НАТО хоч і вважають їх "ворогом номер один", але йти на пряму конфронтацію не стануть, боячись ядерної ескалації. Та сама архітектура безпеки, про яку говорять на кожному саміті Альянсу, дала тріщини і Росія їх добре бачить. У якийсь момент розвідки європейських країн, військові та політичні експерти зійшлися в одній думці - конфлікт між Росією і членами НАТО рано чи пізно станеться. І почнеться він, найімовірніше, з країн Балтії, адже вони теж колись були частиною СРСР і своєю відкритою неприязню явно дратують Москву.
У червні 2025 року в Лондоні Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія буде готова до війни проти Альянсу вже через п'ять років. У його програмній промові було багато так званих непопулярних заяв - про Москву, яка нарощує потенціал, і НАТО, чия військова машина виявилася не такою продуктивною.
"За три місяці Росія виробляє стільки боєприпасів, скільки всі країни НАТО разом - за рік. Ми очікуємо, що російський ВПК за цей рік випустить 1500 танків, 3 тисячі броньованих машин і 200 ракет "Іскандер". А вже через п'ять років Росія може бути готова піти війною проти НАТО", - заявив Марк Рютте.
Про те, як так вийшло, що Росія, яка перебуває під тиском безпрецедентних санкцій, вражає світ своєю продуктивністю, можна дискутувати довго. Причин досить багато і головна з них - величезний запас міцності РФ. Санкції не змогли стати тим самим "проривним кулаком", Росія досить швидко перебудувала свою економіку, замкнувши її навколо військово-промислового комплексу. Та й самі заходи навряд чи можна назвати вичерпними - той же тіньовий російський нафтовий флот продовжує працювати.
Крім того, Кремль знайшов собі союзників. Одним із них став Іран - рекордсмен у питанні життя під санкціями, Північна Корея і Китай. Останній партнер найважливіший і найпотужніший. Поки в НАТО вирішували, скільки одиниць ППО передати Україні, Росія закуповувала балістику у КНДР, а дрони - у Китаю. Союзники Москви рішучіші, бо діють у тіні, поки всередині того ж Євросоюзу і Північноатлантичного Альянсу намагаються впоратися з бюрократією і Віктором Орбаном.
Тому, хоч економіка НАТО і більша за російську у 25 разів, РФ сьогодні виробляє вчетверо більше зброї, ніж усі країни Альянсу. І про це так само заявив Марк Рютте у своїй лондонській промові.
"Ви запитуєте мене, чи буде Росія накопичувати запаси, коли ми доб'ємося стійкого перемир'я в Україні, збільшуючи свою небезпеку? Так, це - факт. Навіть у війні проти України їм вдається трохи збільшувати запаси зброї. А будь-яка війна починається зі скупчення боєприпасів на складі", - зазначив Рютте.
Про те, що Росія готується до більш глобальної війни проти Заходу, насправді, говорять не з червня 2025 року. Генсек НАТО, скоріше, акцентував на цьому увагу, пояснюючи, чому Альянсу потрібно перебудовуватися і нарощувати військове виробництво. Тим часом розвідки різних країн, включно з українською, вже не один рік попереджають партнерів, що війна неминуча.
"На думку російських чиновників, нинішня система міжнародної та європейської безпеки деградує до 2030 року, і в період між 2030 і 2035 роками в Європі виникне серія воєнних конфліктів, зокрема, на напрямках Польщі, країн Балтії, Скандинавії та Арктики. Лише на напрямку Європи російські військові налічують понад 10 можливих збройних конфліктів і регіональних війн", - зазначають у Головному управлінні розвідки Міноборони України в коментарі РБК-Україна.
Тож, за інформацією ГУР, російське військово-політичне керівництво вже планує, скільки їм знадобиться коштів, які необхідно буде мати за цільовими напрямками в Європі.
Росія вже зараз дивиться на перспективу. У 2024 році Кремль розпочав військову реформу, суть якої полягає в тому, щоб до 2029 року створити потужне угруповання військ на західному стратегічному напрямку. Йдеться про формування двох військових округів - Ленінградського і Московського, у складі яких створюються нові армійські корпуси і дивізії. У цьому ж ключі Москва робить наголос на виробництво високоточної зброї і БПЛА. І витрачає на це дуже багато грошей.
"Пріоритетне фінансування військової сфери в поточному розмірі 130-140 млрд доларів США на рік закладено в державному бюджеті як мінімум на період 2027-28 років. Насправді військові витрати РФ більші, оскільки Кремль приховує справжній рівень витрат", - додали в ГУР.
При цьому, потенційний мобілізаційний ресурс у планах РФ - до 5 млн осіб. Ця кількість дозволяє росіянам планувати масштабні військові конфлікти проти західних країн.
Очевидно, що в нинішніх умовах Росія не готова до великої війни з НАТО, адже на бойові дії в Україні йдуть колосальні ресурси. Але гібридні операції, невеликі зіткнення і провокації - це те, на що Москва цілком здатна за нинішнього запасу сил.
Росія завжди розглядала Північноатлантичний Альянс як загрозу. Навіть незважаючи на те, що в НАТО ніколи не заявляли про будь-які наміри в бік РФ. Але оскільки Путін озброюється, щоб воювати за свої ж імперські амбіції, для нього очевидно, що будь-яке військове формування переслідує ті самі цілі. А Росія, на його думку, завжди була "ласим шматком" для західних держав. Тому в нинішньому протистоянні перша мета, яку він переслідує - це розвал НАТО.
"Я впевнений, що цей план досить простий, він передбачає спочатку розхитування НАТО. А потім уже військове захоплення. Тому що, природно, воювати цілком з Альянсом у їхні плани не входить. Ідеальний варіант - якби американці самі вийшли з НАТО, але навіть за Трампа на це розраховувати не доводиться. Відповідно, залишаються розхитування колективної безпеки Альянсу", - зазначає опозиційний російський політолог Іван Преображенський у коментарі РБК-Україна.
Саме розхитування з боку РФ вже відбувається, а країни Балтії, як члени НАТО, сьогодні є так званим тіньовим осередком війни між Росією і Альянсом. Приміром, газета The Wall Street Journal із посиланням на численних західних чиновників зазначає, що від початку великої війни в Україні російські військові збільшили кількість провокацій у балтійському регіоні. Військові кораблі РФ відкривають попереджувальний вогонь по кораблях НАТО в Балтійському морі, винищувачі скидають пальне та обстрілюють літаки-розвідники Альянсу.
Окрім військових провокацій росіяни здійснюють різноманітні кібератаки. За словами керівника Кіберцентру в Талліні Марта Ноорма, Естонія перебуває фактично в стані кібервійни з Росією - атаки фіксуються щотижня, вони еволюціонували від хакерства до професійної розвідки. Така активність змусила естонців уже сьогодні прораховувати потенційні ризики війни з Росією.
"РФ продовжує реформувати свої збройні сили, насамперед з огляду на необхідність великомасштабної війни. Цьому є кілька причин: від відтворення військового іміджу Росії до тимчасового пом'якшення соціально-економічної напруженості, яку путінський режим своєю військовою економікою спрямував на шлях руйнування. Це створює передумови для нераціонального використання цього потенціалу. Тому ми зберігаємо пильність і стежимо за кожним кроком Росії", - зазначив глава естонської розвідки Антс Ківісельг у коментарі РБК-Україна.
Росія може вигадати сотні приводів для вторгнення. В Естонії є місто Нарва - воно розташоване на сході країни, від Росії його відділяє невелика однойменна річка. Нарва - на 90% російськомовне місто з усією супутньою цьому атрибутикою - російським ТБ, школами, "культурними центрами" тощо.
Уже сьогодні в наративах кремлівської пропаганди Нарва звучить як місто, де росіян активно пригнічують естонці. Можливі подальші кроки РФ прорахувати не складно, тим паче сценарій добре відомий і вже не раз відпрацьовувався Кремлем. Тому сьогодні Естонія побудувала в Нарві лінію оборони, зміцнила прикордонні переходи і розмістила там свої військові сили на постійній основі.
Ще один привід почати війну проти країн Балтії - пасажирський потяг "Москва-Калінінград", що регулярно курсує між російською столицею та напівексклавом РФ між Литвою та Польщею. Колишній міністр закордонних справ Литви Габріеляс Ландсбергіс попередив, що росіяни можуть використати поїзд як привід для вторгнення з метою "порятунку мирних росіян".
"Один із можливих сценаріїв - Росія може інсценувати поломку поїзда, що перевозить росіян, і заявити, що їх потрібно рятувати. Потім можуть бути відправлені укріплені групи безпеки з військовими, і це може перерости в стрімку ескалацію", - сказав він у коментарі The Sun.
Крім цього, росіяни можуть влаштувати провокацію на Сувалкському коридорі - території на кордоні Литви і Польщі, через яку проходить найкоротший шлях від Білорусі до Калінінградської області - всього 65 км. І в самій області Кремль, безумовно, тримає свій військовий контингент - про всяк випадок. А ще там живуть переважно росіяни, яких також періодично "пригнічують".
"На мій погляд, найпростіший варіант, який явно обговорювався, - це порушити заборону на авіасполучення з Калінінградською областю через те, що росіяни там в ізоляції, і пустити туди цивільний літак. І що з цим робити? Проконтролювати, чи перевозять вони військові вантажі - неможливо, зупинити, приземлити - неможливо. А хто знає, хто буде в цьому літаку?" - зазначив Преображенський.
До речі, росіяни вже влаштовували провокації, використовуючи Сувалкський коридор. Ще 2021 року влада Білорусі за сприяння Росії почала спрямовувати до Польщі та країн Балтії десятки тисяч мігрантів через коридор - здебільшого з Близького Сходу та Африки, що західні країни розцінили як гібридну атаку з метою дестабілізувати ЄС.
Так чи інакше, сценаріїв для вторгнення, як і приводів - невичерпна кількість, особливо коли йдеться про чиїсь фантазії. Росіяни, які презирливо називають Балтію "прибалтикою", вже давно заявляють про свої інтереси щодо цих країн. Треба визнати, що навряд чи балтійські держави зможуть боротися з росіянами поодинці, якщо Москва зважиться на відкритий військовий конфлікт. Але й пасивність НАТО в гібридних зіткненнях може показати слабкість і безініціативність Альянсу, а для Кремля слабкість - це сигнал до дії.
"Росії необхідно розуміти, що країни Балтії входять до НАТО, як, наприклад, Велика Британія чи Франція. Стаття V має силу, тому напад на країну НАТО означав би ескалацію з усім Альянсом", - говорить глава естонської розвідки в коментарі РБК-Україна.
Генсек НАТО Рютте у своїй лондонській промові кілька разів наголосив на необхідності переформатування і значного посилення оборонної спроможності Альянсу. Водночас, на Саміті в Гаазі країни-члени дійшли висновку, що на "оборонку" потрібно витрачати не менше 5% свого ВВП.
Паралельно з цим у НАТО вже прораховують, як реагуватимуть у разі нападу Росії на Балтію. Сценарій можливої атаки і відповідь Альянсу змоделював Американський Центр військових дій нового покоління. Згідно зі сценарієм, російська армія починає наступ на Латвію і атакує Литву, використовуючи плацдарми в Калінінградській області та Білорусі.
Війська НАТО, що перебувають у Балтійському морі, відступають до прибуття нових сил, а підкріплення чекають близько 10 днів. А Балтія поки відбивається своїми силами і за допомогою 800 солдатів Бундесверу, які сьогодні дислокуються в Литві.
Згідно зі сценарієм, Росія може окупувати Латвію за три дні і наступати на Литву, але батальйони НАТО, які на той час прийдуть на допомогу, обійдуть російську армію з флангів і розіб'ють її. Проте Литва стане "спустошеною і частково окупованою" - за найгіршого розвитку подій.
Експерти досить скептично ставляться до сценаріїв повномасштабного вторгнення РФ і більше виступають за гібридні варіанти, описані вище. І ці варіанти небезпечніші, бо на них у НАТО немає відповіді - адже не йдеться про конкретне оголошення війни.
"У комбінації це може створити ситуацію, коли на настільки обмежену агресію не буде адекватної відповіді силою. А це, своєю чергою, може запустити ланцюгову реакцію - деградацію НАТО і дезінтеграцію Європи - до такої міри, що Росія фактично зможе просто зайти на території країн, які раніше були членами НАТО і ЄС", - говорить військовий аналітик Європейської ради міжнародних відносин Рафаель Лосс у коментарі РБК-Україна.
Члени Альянсу неодноразово заявляли, що не підуть на відкритий конфлікт з Росією, а їхня реакція може бути тільки відповіддю на дії Кремля. При цьому сама Росія, незважаючи на успіхи у військовій промисловості, все ж критично ослаблена. Але НАТО - це насамперед оборонний союз, тому навіть у сьогоднішньому контексті члени Альянсу не спробують послабити вплив РФ на континенті, приміром, у Грузії чи Молдові.
Оборонятися і відповідати - базовий принцип, який описав експрезидент США Джо Байден у своїй статті для New York Times. І навіть незважаючи на деякі розбіжності в позиціях усередині Альянсу, зовні його геополітичний курс залишається незмінним - не воювати з Росією у відкриту.
Поки що в НАТО впевнені, що відкритого конфлікту з Росією у країн-членів не буде, поки РФ "зайнята" Україною. Але історія показує - те, що вчора здавалося неможливим, сьогодні цілком може статися.
"Не можна говорити, що європейці сподіваються, щоб війна в Україні ніколи не закінчувалася. З точки зору Європи краще розвінчати в Росії саму ідею про напад на сусідів, змусивши її програти. Тобто, щоб Україна відновила суверенітет і територіальну цілісність, Росія зазнала поразки - і російське суспільство прийшло до тями від свого імперського похмілля. Але домогтися цього дуже складно", - додав Лосс.