Свого часу автозаводи в українських містах випускали цілу плеяду цікавих моделей, які стали віхами для всього вітчизняного автопрому. Пригадаємо, чим ті проекти можуть бути корисними для нас теперішніх.
Про наш рейтинг найцікавіших машин з числа давно забутих моделей читайте в матеріалі РБК-Україна.
Це були ті старі добрі часи, коли мало не кожна масова модель автомобіля мала заводську версію з відкритим кузовом. ЗАЗ-110260 не був класичним кабріолетом, а радше варіантом типу ландо, оскільки передня частина його даху залишалася жорсткою.
Модифікований дах має посилений каркас із вирізом над передніми сидіннями, а задня частина геть відсутня. Середню стійку вдосконалено, і зона, де раніше знаходилася задня стійка, також зазнала змін. Проріз багажника став вузькою щілиною, прикритою особливою кришкою.
Було випущено чотири екземпляри цього автомобіля. Один з них сьогодні можна побачити у київському музеї "Колеса Історії". Де він править за взірець того, яку цікаву версію можуть створити здібні конструктори з бюджетного масового авто.
Фото: "Таврія Ландо" (архівне фото)
Нечасте поєднання високої прохідності, доступності, компактності і самоскидної специфіки.
А взагалі машина розроблялась як універсальний транспорт для сільськогосподарських потреб. Але через економічну скруту 1990-х у велику серію машина не пішла, випущено лише 4 або 5 екземплярів, фактично дослідних.
Оскільки машина базувалася на стандартному шасі позашляховика ЛуАЗ-969 і агрегатах "Запорожця", власники мікросамоскида не мали б особливих проблем з сервісом і запчастинами.
Живий тому приклад – один з екземплярів, якого на початку 2020-х було знайдено в Закарпатті, де він активно використовувався у складних гірських та лісових умовах понад два десятиліття.
Сьогодні цей унікальний автомобіль є справжнім раритетом, а ще він приклад того, як на основі наявних масових конструкцій створити продукт нового спрямування.
Історія цього авто трохи заплутана: це корейська машина, створена з оглядкою на американський ринок, яка складалася на українському заводі ЛуАЗ у місті Черкаси.
Причому процес був за CKD-методом, тобто шляхом дрібновузлового складання. Рівень локалізації був досить високим: в Україні зварювали та фарбували кузов, а також оснащували авто всіма необхідними системами та агрегатами, імпортованими з Південної Кореї.
Модель виявилася дуже вдалою - просторий салон, якісне оснащення, комфортабельна підвіска та надійні компоненти зробили її популярною не лише в Україні. Проте, і наш споживач сприйняв Elantra XD позитивно, проте вона швидко загубилася серед численних конкурентів на фоні активного росту ринку 2006-2009 років.
З нинішньої точки зору повчальний приклад вдало підібраної моделі (сучасна, але проста, дешева, але надійна, скромна, але комфортабельна) для заповнення ніші доступного сімейного авто.
Фото: Hyundai Elantra (media.hyundai.com)
Задньомоторна машина у виконанні пікап - взагалі велика рідкість, тим більше якщо говорити про "Запорожці". Таку версію свого тудора Запорізький автозавод випустив у продаж 1990-го року.
Планувалося, що на нього чекатиме перспективна ніша у господарському сегменті, орієнтовану на кооперативи, дрібні підприємства, комунальні служби та готелі. Власне, так воно і вийшло.
Проте, масовому поширенню задньомоторного пікапчика завадила навіть не економічна скрута 1990-х, а, так би мовити, деяка специфіка вантажного простору - розміщувати щось у "льох" позаду вкороченої кабіни було незручно. Проте, за чотири роки реалізували близько 2500 таких авто.
Якщо говорити про уроки ЗАЗ-968МП, то вони стосуються менеджерських помилок. Якби задок седана був перепроектований повністю, пікап вийшов би більш практичним. Але задля економії коштів було вирішено всього лише видалити частину пасажирського салону.
Фото: ЗАЗ-968МП (архівне фото)
Невеликий автобус, створений Львівським автозаводом, був би неперевершеним в якості маршрутки. Проте його поява випередила потреби ринку. На той час українські перевізники ще не були готові до масштабного оновлення автопарку такими машинами, віддаючи перевагу компактнішим і дешевшим "газелькам".
Модель розробили самостійно, але базувалася вона на вузлах вантажівки ЗІЛ "Бичок". Маленький ЛАЗ був дизельним, вміщував 40 осіб (24 місця для сидіння). Із промислової партії з 17 одиниць як мінімум один екземпляр зберігся і нині знаходиться у приватній колекції.
З відстані сьогоднішнього дня ЛАЗ А-073 – на жаль, повчальний приклад відсутності підтримки вітчизняного виробника, але ж і далекоглядного маркетингу також.
Фото: ЛАЗ А073 (архівне фото)
Нещодавно ми ділилися інформацією про те, чому не потрапив на конвеєр доступний і перспективний позашляховик ЛуАЗ-"Прото"
Також нещодавно наша редакція розповідала, чому дотепер в ціні всюдиходи з Луцька ЛуАЗ "Волинь".
При підготовці статті були використані матеріали ЛуАЗ, Laz-legend та музею "Фаетон".