Орбан проти всіх. Як ЄС обходив його вето та чому Україна поки не отримає 50 млрд євро

При підготовці матеріалу використовувалися: публікації The Guardian, BBC, Politico Facebook-сторінка Віктора Орбана, заяви президента Європейської ради Шарля Мішеля, віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, коментар голови комітету Верховної ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко.

Зміст

• Єврорада схвалила переговори. Поки Орбан "вийшов за кавою"
• Коли розпочнуться переговори щодо вступу до ЄС. І що далі
• Що з пакетом на 50 млрд євро та чому Угорщина проти?

Єврорада схвалила переговори. Поки Орбан "вийшов за кавою"

Увечері 14 грудня лідери країн-учасниць Європейського союзу на саміті у Брюсселі офіційно дали "зелене світло" старту переговорів щодо вступу України до ЄС. Крім того, схвалили початок переговорів із Молдовою, а Грузії надали статус кандидата.

Напередодні саміту угорський прем'єр Віктор Орбан погрожував усе заблокувати. І називав різні причини: від того, що наша країна нібито не виконала необхідних умов, до загрози "привнесення війни до блоку". А також наполягав на тому, що це питання треба відкласти на півроку.

Такі рішення приймаються консенсусом, тобто за наявності голосу проти Європейської ради не змогла б схвалити рішення щодо України. У результаті Орбан не голосував, заявивши, що переговори з Україною є нібито "поганим рішенням", у якому Угорщина не має наміру брати участь.

Як пише The Guardian, перед фінальним оголошенням угорський прем'єр залишив залу засідань. За словами трьох європейських дипломатів, на той момент решта лідерів уже погодила рішення про початок переговорів.

"Угорщина вирішила, що якщо 26 країн-членів ЄС (з 27 - ред.) вирішать піти своїм шляхом, вона не хоче розділяти це погане рішення, тому Угорщина трималася осторонь", - заявив Орбан.

Але, як виявилося, вийшов він не за своєю ініціативою. За даними Politico, через кілька годин важких дискусій, німецький канцлер Олаф Шольц запропонував рішення - чи не варто Орбану залишити залу, зробити "перерву на каву, щоб інші лідери могли одноголосно схвалити старт переговорів з Україною. Причому прохання було не спонтанним, а заздалегідь погодженим. Джерела видання зазначають, що прем'єр-міністр Угорщини був відсутній у конструктивній манері.

Дипломатичний трюк Шольца для багатьох став несподіванкою. Зазвичай його критикують за нерішучість і часто порівнюють із Ангелою Меркель, причому не на його користь. Західні медіа визнають, що, принаймні, вчора стратегія на саміті в Брюсселі забезпечила Шольцу лідерство.

У ніч проти п'ятниці цю історію підтвердив нідерландський прем'єр Марк Рютте.

"Ми добре подискутували, але до кінця дискусії я відчував, що дійти згоди буде складно. І тут Шольц запропонував (Орбану, - ред.) "а чи не ви вважаєте за можливе, щоб ми прийняли рішення без вашої присутності в приміщенні?". За правилами так можна. Тоді виходить одностайне рішення просто без присутності Угорщини. Ну, він і вийшов", - зазначив Рютте.

Віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина зазначила, що Орбан на зустрічі у Брюсселі "залишив чат", а його критичні заяви, швидше за все, спрямовані на внутрішню аудиторію.

Примітно, що Орбан не завжди був критиком України. Наприклад, вперше очоливши уряд Угорщини у 1998 році, він перешкоджав економічній експансі росіян, на Заході його назвали найбільш антиросійським політиком у Центральній Європі, а у 2008 році він публічно виступав із закликами якнайшвидше прийняти Україну та Грузію до НАТО.

Детальніше про його трансформацію читайте у матеріалі "Хто такий Віктор Орбан. Прем'єр Угорщини, який критикує Україну та дружить із Путіним".

Коли розпочнуться переговори щодо вступу до ЄС. І що далі

Відповідно до процедури, має бути сформована так звана переговорна рамка. Як зазначив президент Євроради Шарль Мішель, робота над нею розпочнеться одразу. Стефанішина у свою чергу наголосила, що консультації щодо подальших кроків розпочнуться у понеділок, 18 грудня.

"Буквально за 15 хвилин після ухвалення рішення я мав дзвінок з Європейської комісії. Вже в понеділок, 18 грудня, ми проводитимемо переговори щодо наступних кроків", - заявила вона і додала, що план роботи є.

За її словами, рішення саміту ЄС стало несподіваним у той мірі, що "зелене світло" переговорам дали без будь-яких додаткових умов. На зустрічі з журналістами у Брюсселі Мішель розповів, що процес не розпочнеться раніше за весну. Перехід до наступної процедури відбудеться після остаточної оцінки виконання Україною семи рекомендацій Єврокомісії.

"У березні буде опубліковано звіт, і на основі цього ми ухвалимо рішення у березні", - сказав він.

Потім Україні в рамках двосторонніх переговорів з країнами ЄС потрібно буде привести своє законодавство у відповідність до європейського: виконати так званий Acquis communautaire з 35 пунктів (торгівля, енергетика, освіта, фінанси тощо). У той же час, як правило, для кожного кандидата розробляється своя переговорна рамка, тому не виключено, що у випадку України частину процедурних моментів спростять.

Голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко у коментарі РБК-Україна розповів, що зазвичай переговори тривають кілька років.

"Йдеться про формування переговорної групи, хто вестиме переговори. Ці переговори можуть зайняти кілька років. Є приклади, коли це тривало 4-5 років, я думаю, у нашому випадку це коротше буде", - зазначив він.

За його словами, у рамках Acquis communautaire необхідно адаптувати не лише тисячі сторінок договорів та інших джерел європейського права, а й політичні засади Євросоюзу. Водночас, він розраховує, що партнери прискорять переговори через війну.

"Для нас членство в ЄС - це не тільки питання економічне чи престижу, це і питання нашої безпеки та виживання. Тому що європейська солідарність є найкращою гарантією проти агресії. На мою особисту думку, Путін би не зважився на повномасштабний напад, якби Україна була членом ЄС", - додав нардеп.

Очевидно, тривалість переговорів залежатиме від того, як швидко Україна просуватиметься шляхом реформ. Не менш важливу роль відіграє політична воля всередині Євросоюзу, оскільки прогрес у кожному пункті мають схвалити всі країни-учасниці. Позиція Угорщини та можливі проблеми з урядами євроскептиків у Словаччині та Нідерландах поки оптимізму не додають. І навіть поки чинний прем'єр-міністрів Нідерландів Марк Рютте попереджає, що дорога до членства України триватиме багато років.

Після завершення переговорів усі нинішні 27 країн Євросоюзу мають ратифікувати угоду про вступ України. В окремих випадках може знадобитися внутрішній референдум. Згідно з попередніми планами, чергова хвиля розширення пройде до 2030 року, і поки що Україну бачать серед тих, хто стане новими членами ЄС.

Що з пакетом на 50 млрд євро та чому Угорщина проти?

Європейський союз готує план підтримки України на 50 млрд євро протягом чотирьох років. З цієї суми пряма бюджетна підтримка складе 39 млрд, 8 млрд підуть в інвестиційний фонт і ще 3 млрд - на технічну підтримку.

Партнери пропонують розділити всю суму порівну та виділяти по 9,75 млрд євро на рік. Тим часом через дефіцит бюджету та можливі проблеми з майбутнім фінансуванням Україна веде переговори про збільшення суми на 2024 рік до 16-18 млрд євро. Затвердженню довгострокового бюджету ЄС перешкоджає Угорщина, намагаючись розблокувати мільярди для себе. Ще у 2022 році Брюссель заморозив 22 млрд євро через невідповідність стандартам захисту прав людини та верховенства права.

У будь-якому разі план Ukraine Facility досі обговорюється, Україна направила свої пропозиції та чекає на відповідь, процедура підписання очікується в січні. На саміті у Брюсселі бюджетне питання також обговорюється, і ще вчора The Guardian писало про "широку згоду" між усіма 27 країнами.

Сьогодні вранці брюссельський кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Йозвяк написав у Twitter, що Україна програла битву за 50 млрд євро. Хоча шанси на повну суму залишаються, і вже в січні можливо Угорщина підтримає пакет. Угорський прем'єр Віктор Орбан підтвердив вето на допомогу Україні, а до питання повернуться у 2024 році.

Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте наголошує, що час ще є і протягом найближчих кількох тижнів Україна не залишиться без грошей. За його словами, за пакет на 50 млрд євро до 2027 року виступають 26 країн-учасниць ЄС, його затвердження блокує лише Будапешт. Умова - спочатку гроші для Угорщини.

"Це чудова можливість дати зрозуміти, що Угорщина має отримати все, що їй належить", - сьогодні Віктор Орбан і додав, що у січні подбає про це.

Зазначимо, цього тижня Єврокомісія погодилася розблокувати третину приблизно з 30 млрд євро для Угорщини.

За словами Шарля Мішеля, є й інші інструменти, тож Україна отримає фінансову допомогу. Наразі розглядається запасний варіант із пропозицією зібрати гроші через угоду між 26 країнами ЄС (за винятком Угорщини). Деталі альтернативної пропозиції поки не розкриваються. Однак "Суспільне" з посиланням на джерела пише, що йдеться про щомісячні транші по 1,5 млрд євро протягом 2024 року. І ці гроші не будуть закладені до бюджету ЄС.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба каже, що гроші все одно будуть. Питання лише в тому, чи це буде спільна програма, в рамках якої кожна країна зробить свій внесок, чи окрема програма без участі Угорщини.

"Якщо Орбан упреться в це питання, то є стовідсоткове розуміння, як запустити цю програму без консенсусу. Ті держави, які готові вкладати гроші, створять коаліцію, і будуть передавати їх Україні через механізми ЄС. Це не затягнеться, умовно кажучи, до наступного літа. Це буде на початку року", - зазначив він, додавши, що поки йдеться про ті ж 50 млрд євро.

Голова фінансового комітету Верховної ради Данило Гетманцев наголошує: у тому, що Орбан ветував виділення 50 млрд євро в рамках Ukraine Facility "зради немає". Зараз багато що говорить про те, що йдуть торги, і за їхніми підсумками рішення ухвалять у січні, і обіцяна підтримка точно буде.

"Це точно не "кінець світу". Бюджетне фінансування з 1 січня 2024 року не зупиниться. В уряду достатньо ліквідності для фінансування видатків у січні-лютому", - додав він.

***

МЗС України подякувало партнерам за історичне рішення про відкриття переговорів. І тепер чекає на якнайшвидшу підготовку Єврокомісією мандату на переговори та скринінгу українського законодавства.

Крім того, Київ вітає принципове рішення щодо створення фонду Ukraine Facility у розмірі 50 млрд євро на 2024-2027 роки. І розраховує на завершення необхідних юридичних процедур у січні. Кошти будуть спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності, відновлення та прискорення інтеграції України до ЄС.

"Вітаємо зобов'язання ЄС та його держав-членів задовольняти невідкладні військові та оборонні потреби України, зокрема через Європейський фонд миру (EPF) та Місію військової допомоги ЄС, а також через двосторонню допомогу держав-членів. Закликаємо ЄС якнайшвидше затвердити новий восьмий транш допомоги у рамках Європейського фонду миру", - йдеться у заяві.