Окрім СВАМ. Що може стати ще одним ударом по українській металургії

Українські металургійні компанії попереджають: це може призвести до втрати ключового експортного ринку та ще більше погіршити ситуацію для галузі, яка вже працює в умовах війни, енергетичних проблем та дії механізму екомита CBAM.

Днями євродепутати погодили скорочення обсягу безмитного імпорту сталі до ЄС до 18,3 млн тонн на рік - це на 47% менше за нинішній рівень. Нові правила мають запрацювати з липня 2026 року. Для імпорту понад встановлені квоти діятиме мито у 50%. У Європейській комісії заявили, що Україна, ймовірно, зможе продовжити постачання сталі до ЄС, однак "на нижчому рівні, ніж у попередні роки".

Для українських виробників це означає додаткові ризики для галузі, яка після початку повномасштабної війни фактично переорієнтувалася на європейський ринок. Після запровадження ЄС автономних торговельних заходів у 2022 році саме Євросоюз став головним покупцем української металопродукції, вказує видання.

За даними GMK Center, у 2025 році 79% українського експорту сталі припадало саме на країни ЄС. Загалом українські металурги поставили на європейський ринок 2,65 млн тонн продукції.

Але галузь уже зіткнулася з різким падінням експорту - через запуск механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM. За оцінками GMK Center, після початку дії механізму поставки української сталі скоротилися на 60-70%.

Керівник офісу CEO компанії "Метінвест" Олександр Водовіз каже, що нові обмеження створюють серйозну загрозу як для українських виробників, так і для європейських споживачів.

"Багато наших клієнтів у Європі залежать від нас, і це також стане викликом для них", - зазначив він.

За словами Водовіза, українські виробники фактично не мають альтернативних ринків збуту поза ЄС.

"Ми не бачимо інших ринків за межами Європи. Собівартість виробництва та логістики не дозволяє нам ефективно продавати нашу продукцію деінде", - підкреслив представник "Метінвесту".

Наразі Європейська комісія проводить переговори щодо розподілу нових квот між країнами-експортерами.

За інформацією Financial Times, під час попередніх переговорів у Женеві Єврокомісія запропонувала для України безмитну квоту у 713 тис. тонн сталі.

У галузі вважають такий обсяг недостатнім: за словами представника "АрселорМіттал Кривий Ріг", лише їхнє підприємство планувало експортувати до ЄС 1,25 млн тонн сталі у 2026 році.

Українські виробники також наголошують, що нові квоти накладаються на галузь у момент, коли підприємства вже працюють в умовах постійних російських обстрілів, дефіциту електроенергії, кадрових проблем та логістичних обмежень.

За словами Олександра Водовіза, без врахування воєнних умов жорсткі квоти у поєднанні з CBAM можуть призвести до зупинки металургійних підприємств.

Певну підтримку українська сторона наразі отримує у Європарламенті. Зокрема, євродепутатка зі Швеції Карін Карлсбро, яка нещодавно відвідала українські металургійні підприємства, заявила, що Україна не повинна стати жертвою нових обмежень ЄС - у той час, коли її металургійна галузь перебуває під прямими російськими атаками.

Вона також наголосила, що Україна не є джерелом глобального надлишку сталеливарних потужностей, а ЄС має ставитися до неї як до майбутнього члена Союзу та стратегічного партнера.

"ЄС має виконати свою обіцянку щодо надання Україні спеціального статусу в межах нових правил", - резюмувала євродепутатка.