Головне:
- Які наразі ключові виклики для української енергетики?
- Як накопичилися мільярдні борги перед "Укренерго"?
- Яких боржників не відключають та чому?
- Як борговий ланцюг впливає на маневрову генерацію та інвестиції в енергетику?
- Що може зупинити зростання боргів і стабілізувати енергоринок?
Одразу після призначення 14 січня на посаду першого віце-прем’єр-міністра України, міністра енергетики Денис Шмигаль отримав відповідальність за галузь, яка перебуває у складному технічному та фінансовому стані.
Долати наслідки російських обстрілів і водночас відновлювати та посилювати енергетику доведеться паралельно з розв'язанням проблеми багатомільярдних боргів усередині галузі.
Виклики для енергетики України
Масові російські обстріли за останні декілька тижнів призвели до найгіршої ситуації з електро-, тепло- і водозабезпеченням за весь час повномасштабного вторгнення. Ворог поцілив у кожен середній та великий енергетичний об’єкт нашої країни. І не один раз.
Поки ж енергетики відновлюють знищене та долають наслідки негоди, поза увагою тривалий час залишалась інша велика проблема – накопичені багатомільярдні заборгованості на енергоринку.
Це те, що має прямий вплив на енергетичну відбудову і мінімізацію та згодом унеможливлення перебоїв у електропостачанні.
Постійні обстріли РФ призвели до найкритичнішої ситуації в енергетиці від початку війни (фото: Getty Images)
Найгіршою можна назвати проблему балансуючого ринку, робота якого необхідна для стабілізації енергосистеми. Ним керує компанія "Укренерго" попри борги на десятки мільярдів гривень.
Якщо проблеми не будуть вирішуватись, а борги продовжать наростати – Україна опиниться в ситуації, коли втратить можливість якісно стабілізувати енергосистему.
Як наслідок – проблеми з частотою мережі можуть супроводжувати країну ще довго після останнього "шахеду" чи ракети по енергетичній інфраструктурі.
Хто і що має балансувати
Електроенергія – це товар, який не можна покласти кудись на зберігання у великих обсягах, як на склад, і за потреби піти та взяти. Вона має вироблятися саме в тих обсягах, які будуть споживатися в цю ж секунду.
Якщо хтось її виробив менше, ніж обіцяв, або хтось спожив більше, ніж прогнозував – система розбалансовується. Це небезпечно, може спричинити збої та системні аварії. Щоб такого не сталося, працює балансуючий ринок (БР). На ньому: одні учасники платять за те, що відхилилися від прогнозу, інші – отримують оплату, бо допомогли системі, збільшивши чи зменшивши виробництво.
Балансуючий ринок – це один з сегментів енергоринку, що виконує критично важливу функцію забезпечення балансу між виробництвом і споживанням електроенергії в реальному часі.
Тобто, завдання БР – дати можливість непобутовим споживачам, а також операторам системи розподілу (обленерго) терміново отримати необхідний обсяг електроенергії у разі потреби в режимі "тут і зараз".
Відповідно до цих потреб "Укренерго" дає команду швидко додати потрібний обсяг потужності енергосистеми, коли виникає різке збільшення попиту або непередбачуване зменшення генерації (якщо плановий обсяг генерації або споживання не співпадає з фактичним).
Таку функцію маневрування в енергетиці традиційно виконують теплоелектростанції та гідроелектростанції, які можуть оперативно збільшити виробництво електроенергії до рівня потреб енергосистеми.
Енергетики ТЕС та ГЕС коригують виробництво електроенергії, щоб забезпечити маневрування (фото: Getty Images)
У 2025 році маневрові потужності на балансуючому ринку почали доповнюватись новими більш технологічними рішеннями. Мова про побудовані газотурбінні установки, а також установки зберігання енергії (батареї).
Такі енергетичні об’єкти допомагають тримати необхідну частоту та якість електроенергії в мережі, коли виникають різні проблеми. Їх причиною можуть бути: міждержавні перетоки електроенергії, обстріл генерації, пошкодження мереж, аварійна зупинка енергоблоку, нестабільна робота ВДЕ-генерації тощо.
За терміновість виробництва електроенергії передбачається більший дохід. Відповідно, БР є ключовим джерелом фінансування для маневрових потужностей. Однак доходи генерація з нього фактично отримує в кращому випадку через 12-14 місяців.
"Привілейовані" боржники
Керує та адмініструє розрахунки на балансуючому ринку "Укренерго". За нормальних умов, кожен непобутовий споживач та ОСР мають вчасно розраховуватись перед компанією за куплену електроенергію на БР.
Разом з тим, в Україні є великі споживачі електроенергії, відключення яких заборонене з соціальних або безпекових причин. За цих умов частина таких споживачів не завжди здійснює своєчасні розрахунки за електроенергію, що призводить до накопичення заборгованості. Наразі такі борги перед "Укренерго" перевищують 42 млрд грн.
"Причина – частина підприємств державної і комунальної власності споживають електроенергію, але не розраховуються. Це підприємства, які не можна відключити через соціальні чи безпекові причини", – до кадрових змін пояснював проблему в.о. міністра енергетики Артем Некрасов.
Борги перед "Укренерго" становлять понад 40 млрд грн (фото: facebook.com/ npcukrenergo)
Привілейованих споживачів можна розділити на дві категорії:
- Захищені споживачі, які отримають такий статус у порядку визначеному Постановою Кабміну №1219. Це, в першу чергу підприємства спецзв'язку (не можна відключати), ДП "Вода Донбасу" та ін.
- Об'єкти критичної інфраструктури, в тому числі установи, підпорядковані військовим і цивільним адміністраціям.
У відкритому доступі переліку "критичних" споживачів для ознайомлення немає, але їхня кількість значна.
При цьому системного рішення щодо врегулювання боргів перед "Укренерго" досі не напрацьовано, що призвело до накопичення заборгованості самої компанії перед маневровими електростанціями на рівні 24 млрд грн, і ця сума продовжує зростати щомісяця.
Розірвати борговий ланцюг
Енергоринок опинився в системній кризі неплатежів, яка загрожує не лише фінансовій стабільності ключових державних компаній, а й здатності всієї енергетичної галузі функціонувати без перебоїв. У центрі цієї проблеми – ситуація з "Укренерго".
Хронічна заборгованість стримує інвестиції в маневрову генерацію: інвестори не поспішають заходити на ринок, де оплату за поставлену електроенергію доводиться чекати понад рік.
Артем Некрасов називає борги і затримки платежів бар’єром для інвестицій в енергетичний сектор.
"В наступному (2026 – Ред.) році нам доведеться розвʼязати цю проблему, бо інакше "Укренерго" може збанкрутувати", – казав Некрасов.
Його думку поділяє екс-член наглядової ради "Укренерго" Юрій Бойко.
"Не перервавши ланцюг накопичення боргів "всіх перед усіма", які вже сягають за 60 млрд грн, ми навряд чи зможемо розвивати енергетику країни. А про будівництво нової розподіленої маневрової генерації, якої так потребує наша енергосистема, годі і говорити", – зауважує Бойко.
Першим кроком до вирішення проблеми може стати рішення, які зупинять подальший приріст боргів. Цього можна досягти шляхом визначення поручителів для підприємств зі списку захищених або критичних. Для державних – це держава, для комунальних – місто.
Енергетики зазначають, що на ринку не може бути ситуацій, коли хтось має "привілеї" не сплачувати за електроенергію та споживати в борг без наслідків.
Водночас є споживачі, діяльність яких критично важлива для життєзабезпечення країни. Наприклад, водоканали, теплоенерго, деякі державні шахти. Держава має одночасно забезпечити їхню захищеність і стабільне енергопостачання, а також визначити чіткі обов’язки та відповідальність за спожиту ними електроенергію або взяти цю відповідальність на себе.
Логічно, що тільки після зупинки росту заборгованості можна буде залучати міжнародну фінансову підтримку для "Укренерго", щоб погашати заборгованість перед виробниками на балансуючому ринку Також паралельно треба шукати ресурси, в тому числі власні, для погашення заборгованості споживачів перед "Укренерго".
Це має стати одним із пріоритетів для забезпечення стійкого відновлення енергетики та посилення енергетичної безпеки держави.