Нова проблема Трампа. Як справа Епштейна вдарила по іміджу президента США

Головне:

• Чому матеріали справи Епштейна спричинили резонанс у США?
• Що згадано про Трампа у документах?
• Як справу Епштейна використовують противники Трампа?

Минулого тижня історія Джеффрі Епштейна знову набула резонансу у США, створивши величезні іміджеві проблеми персонально для Дональда Трампа. 12 листопада Комітет з нагляду та урядової реформи Палати представників оприлюднив понад 20 тисяч сторінок документів зі справи – переважно email-переписку з 2011–2019 років.

Суть справи Епштейна

Мільярдер-фінансист звинувачувався у торгівлі неповнолітніми (від 14 років) з 1994 по 2004 рік. Згідно з обвинуваченням, він та його спільники вербували дівчат, пропонуючи їм гроші за "масаж", який згодом переростав в сексуальні акти. Проте до вироку не дійшло. У 2019 році Епштейн нібито повісився у своїй камері під час перебування у в'язниці.

Мільярдер був відомий своїми зв’язками із впливовими особами, включаючи політиків, бізнесменів та знаменитостей. Він володів розкішними маєтками у Флориді, Нью-Йорку, на Віргінських островах та в інших місцях. Епштейн літав на приватному літаку, який отримав прізвисько "Lolita Express", нібито через використання його для перевезення неповнолітніх дівчат. 

Джерелом найбільших спекуляцій у цій справі є можливе існування "списку контактів" Епштейна, який міг містити перелік осіб, які могли бути його клієнтами. Та смерть обвинуваченого унеможливила проведення судового процесу, під час якого могли бути представлені докази та інші матеріали слідства. 

Це використовував Трамп ще під час виборчої кампанії, обіцяючи зробити матеріали публічними. Проте із поверненням у Білий дім, він всіляко затягував цей процес, що викликало гнів у консервативно налаштованої частини своїх прихильників – так званих MAGA (абревіатура походить від гасла Трампа – Make America great again).

Що у матеріалах

Документи не містять прямих звинувачень проти Трампа, але рясніють згадками про нього, що підживлює політичні спекуляції. У листах до своєї спільниці Гіслейн Максвелл Епштейн називає Трампа "собакою, яка не гавкає". Мовляв, попри години, проведені з жертвами сексуальних злочинів, Трамп не фігурує у їх свідченнях.

У повідомленнях журналісту Майклу Вольфу (автору бестселлера "Вогонь і лють" про Трампа) Епштейн стверджує: "Звісно, Трамп знав про дівчат, бо просив Гіслейн зупинитися".

У листах є й жартівливі історії: Епштейн пише Максвелл, що Трамп "знову заглядався на дівчат біля басейну" і "міг би врізатися в двері", якщо не обережний.

Багато емейлів – це критика Трампа як "божевільного" та "брудного" бізнесмена. Також вони містять детальний моніторинг його перельотів (від пілота Епштейна), аби координувати маршрути й уникнути випадкових зустрічей у спільних аеропортах.

Прес-секретарка Білого дому Керолайн Левітт заявила на брифінгу, що ці матеріали "абсолютно нічого не доводять, окрім того, що президент Трамп не зробив нічого поганого".

Сам Трамп написав на Truth Social: "Демократи знову намагаються згадати про містифікацію Джеффрі Епштейна, бо вони зроблять усе, щоб відвернути увагу від того, як погано вони впоралися з шатдауном (припиненням роботи уряду США – ред.)".

Проте опозиція з числа демократів та частина республіканців не здаються і вимагають повного оприлюднення матеріалів справи, включаючи фото і відео.

Політична боротьба

Документи у справі Епштейна були отримані на вимогу членів комітету з Демократичної партії, попри запеклий опір частини республіканців. Їх оприлюднення було прив'язано до конкретного моменту. А сама передісторія цього виглядає як політичний трилер.

Аби змусити Мін'юст США оприлюднити матеріали справи, у Конгресі зареєстрували спеціальний законопроєкт – Акт про прозорість файлів Епштейна (Epstein Files Transparency Act). За його ухвалення триває жорстка боротьба.

Спікер Палати представників Майк Джонсон не виносив законопроект на розгляд, користуючись своїми виключними повноваженнями. Як це працює, українці можливо пам'ятають за епопеєю щодо виділення допомоги Україні минулого року, яка тривала 4 місяці.

Аби змусити Джонсона до винесення законопроєкту, конгресмени ініціювали спеціальну петицію. Для необхідної кількості підписів їм не вистачало лише одної. 

Ключовою у подальшій історії стала конгресмен Аделіта Гріхальва. Вона, на відміну від інших законодавців, обралася на виборах позачергово, 23 вересня, після смерті батька, який раніше представляв її округ.

Оскільки Гріхальва наперед заявила, що підпише петицію, спікер Майк Джонсон максимально затягував складання її присяги, посилаючись на різні причини. Та зрештою через суспільний тиск і погрози судовими позовами він відступив. Гріхальва склала присягу 12 листопада і одразу додала свій підпис до петиції.

Тепер спікер Джонсон змушений винести законопроєкт на розгляд. Як він заявив, це може відбутися вже цього тижня. У Нижній палаті Конгресу достатньо голосів, проте законопроєкт ще має підтримати Верхня – Сенат. Там у республіканців міцніші позиції. І навіть якщо Сенат проголосує "за", Трамп може накласти вето.