Навіщо Путін поїхав до Монголії та чому країна ігнорує ордер МКС: думка експерта

Зміст

• Які політичні цілі візиту Путіна до Монголії
• Чому Монголія не заарештувала Путіна за ордером МКС
• Які можуть бути наслідки для Монголії

Які політичні цілі візиту Путіна до Монголії

Літак Путіна приземлився у монгольській столиці увечері у понеділок. Але замість наручників на нього чекали почесна варта і прохід червоною килимовою доріжкою. Вранці у вівторок відбулася офіційна зустріч із президентом Монголії Ухнагійн Хурелсухом. Після цього лідери розпочали переговори в юрті - будові всередині державного палацу.

У програмі - святкування 85-ї річниці перемоги радянських військ у 1939 році над Японією у битві на річці Халкін-Гол у Монголії. Очікується, що представники РФ та Монголії підпишуть низку двосторонніх документів.

Є й перші результати візиту. Зокрема, підписано угоду про спільні інвестиції до 220 млн доларів у будівництво вугільної електростанції. Також повідомляється, що сторони майже затвердили технічні аспекти проекту малої атомної станції у районі Нового Хархаруму.

Як заявив монгольський лідер, візит Путіна має важливе значення для розвитку співробітництва, зокрема з питань енергетики. У відповідь російський диктатор заявив про перехід на розрахунки у валютах, альтернативних долару та євро, і пообіцяв розглянути можливість постачання газу споживачам до Монголії.

Одна з тем - будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2" із Росії до Китаю, третина якого має пройти територією Монголії. За словами Путіна, проект зараз проходить експертизу.

Зазначимо, напередодні візиту стало відомо, що монгольська сторона не включила його до планів розвитку до 2024 року. Докладніше про це читайте у матеріалі "Сила Сибіру-2" на паузі. Що це за газопровід і чому Китай "динамить Росію".

До того ж президент Монголії прийняв запрошення відвідати саміт БРІКС. Він пройде у жовтні у російській Казані.

Фото: президент Монголії Ухнагійн Хурелсух та Володимир Путін в Улан-Баторі (kremlin.ru)

Нинішній візит доводить: на сьогодні не доводиться говорити про тотальну ізоляцію Путіна. Росія стикається з ізоляцією від західних країн та таких союзників США, як Японія та Австралія. Однак багато країн, переважно Глобального Півдня, зберігають нейтралітет стосовно російсько-української війни і Путін вільно туди їздить, зазначає головна консультантка Національного інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко.

За її словами, Путін використовує всі можливості, які є, і його поїздка до Монголії може переслідувати три політичні цілі. По-перше, дискредитувати роботу міжнародно-правових установ та показати Глобальному Півдню, що міжнародні зобов'язання не настільки потужні.

По-друге, показати, що є країни, які готові співпрацювати, незважаючи на тісні зв'язки із Заходом. Через географічне розташування Монголія шукає гравців, які врівноважували б Росію та Китай. Таким так званим "третім сусідом" є США. Також останнім часом інтенсифікувалися контакти із Францією. Нещодавно монгольського президента вперше приймали в Єлисейському палаці.

"Це теж дуже показово. Монголія в принципі досить приваблива країна в контексті ресурсів, і хто туди тільки не приїжджав, навіть Папа Римський. Третє завдання - продемонструвати внутрішній аудиторії, що "мужній президент не боїться обмежень", і певною мірою відволікти її від "ситуації у Курській області", - розповіла Гриценко.

Чому Монголія не заарештувала Путіна за ордером МКС

Головною інтригою було, чи зважиться монгольська влада на арешт Путіна, як цього вимагає Міжнародний кримінальний суд.

У 2023 році він не поїхав на саміт БРІКС до ПАР, яка ратифікувала Римський статут, незважаючи на гарантії президента Південної Африки Сиріла Рамафоси. Загалом Путін із початку повномасштабної війни рідше їздить за кордон, а всі країни, де він був з моменту видачі ордера на арешт за незаконну депортацію українських дітей, юрисдикцію МКС не визнають.

На відміну від них, Монголія завершила процес приєднання до міжнародного суду у 2002 році. Більше того, наприкінці минулого року монгольський суддя вперше потрапив до МКС, а влада казала про зростання та зміцнення репутації країни на міжнародній арені.

Як і всі учасники Римського статуту, Монголія зобов'язана співпрацювати з МКС, заявив речник суду Фаді Ель Абдалла. При цьому реального механізму забезпечення виконання ордерів немає.

У минулому інші особи, на яких видавалися ордери, не мали особливих проблем під час закордонних візитів. Наприклад, колишній суданський диктатор Омар аль-Башир у 2015 році вільно залишив ПАР після саміту Африканського Союзу. За два роки МКС визнав, що Південна Африка порушила зобов'язання, але не винесла це питання на Радбез ООН, який міг ухвалити рішення про санкції.

У понеділок Євросоюз висловив стурбованість тим, що Монголія може проігнорувати ордер на Путіна. "Монголія, як і всі інші країни, має право розвивати свої міжнародні зв'язки відповідно до власних інтересів", - заявила представниця Єврокомісії Набіла Массралі, але додала, що позиція Улан-Батора може мати юридичні наслідки.

Як пише The Associated Press, понад 50 російських політичних емігрантів підписали відкритий лист, який закликає уряд Монголії "негайно затримати Володимира Путіна". До заклику приєдналися правозахисні організації Amnesty International та Human Rights Watch. За даними Bloomberg, монгольський уряд завчасно пообіцяв, що не заарештує Путіна.

Фото: Путін підписав із монгольським президентом кілька угод (kremlin.ru)

Ситуація справді цікава, оскільки ніхто не змушував монгольського президента запрошувати Путіна. Але навряд можна було очікувати, що Улан-Батор дистанціюється від Москви. "Це апріорі неможливо. Все ж таки це сусідні країни з протяжним кордоном. До того ж Монголія в економічному плані істотно покладається на РФ, що ніяк не виправити через географію", - зазначила Гриценко в бесіді з РБК-Україна.

Крім того, Монголія дотримується постійного нейтралітету. "Чекати на скорочення зв'язків з Росією, навіть політичних та дипломатичних, ми навряд чи колись зможемо. Тому що для них співпраця з РФ - це питання національної безпеки", - наголосила експертка.

А ще з урахуванням ірраціональності російського керівництва не можна на 10% виключати, наприклад, прикордонні провокації. Звичайно, ніхто не відкриє "монгольський фронт", але будь-які маніпулятивні кроки Росія цілком здатна зробити.

"Не можу уявити ситуацію, за якої вони зважилися б на арешт Путіна. Хоча динаміка співпраці з кінця 1990-х загальмувалась, Монголії приділялося менше уваги, поки РФ будувала неоімперіалістичні плани, рівень політичної довіри залишається досить стабільним", - додала вона.

Які можуть бути наслідки для Монголії

Україна очікувано розкритикувала позицію Монголію та вимагає реакції. Як заявив речник МЗС Георгій Тихий, відмова заарештувати Путіна стала важким ударом по системі міжнародного правосуддя.

"Монголія дозволила обвинуваченому злочинцю уникнути правосуддя, тим самим розділивши з ним відповідальність за скоєні ним воєнні злочини. Ми працюватимемо з партнерами, щоб переконатися, що це має наслідки для Улан-Батора", - наголосив він.

Політик, дипломат та історик Роман Безсмертний вважає, що відмова заарештувати російського диктатора матиме негативні наслідки. Ускладнення відносин із МКС може призвести до того, що порушиться питання про виключення монгольського судді зі складу суду, а також самої Монголії зі складу підписантів Римського статуту, зазначив він у коментарі YouTube-каналу РБК-Україна.

При цьому він погоджується, що навіть у разі арешту Путіна виникли б проблеми з його доставкою до Гааги. Монголія немає виходу до моря, оточена Росією з одного боку, Китаєм - з іншого. "Давайте уявимо варіант (що затримали, - ред.) - питання, а як його далі транспортувати? Через Китай - не пустять, через Росію - тим більше, третього шляху немає, підземного не придумали", - додав він.

Виключення з МКС було б доречним за умови, що така процедура взагалі є. Оскільки в чому сенс участі Монголії, якщо вона не виконує взятих зобов'язань, ставить питання Аліна Гриценко.

Ще одна опція - розрив дипломатичних відносин. Але, на її думку, це крайній захід і навряд чи Україні варто йти на такий крок.

"Монголія залишається для нас цікавою країною, там є з ким і чим працювати. Там досить відносно високий рівень підтримки України. Є представники політичної еліти, які відкрито засуджують Росію за війну. Там навіть закликали монгольські народи РФ - бурятів та калмиків - уникати мобілізації та обіцяли притулок", - пояснює експерт.

Також опцією можуть бути міжнародні санкції. Однак Монголія зацікавлена у диверсифікації зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних відносин, і увага з боку багатьох країн до неї збільшилась. Та ж Франція після перевороту в Нігері шукає альтернативне джерело урану для своїх АЕС, і втрата потенційного партнера у цій галузі стала б дуже радикальним та складним кроком.

"Проблема в тому, що відмова заарештувати Путіна - в принципі удар по міжнародному праву, до дієвості механізмів якого є претензії. Питання санкцій досить багатомірне і комплексне. Його слід обговорювати на багатосторонніх майданчиках на кшталт ООН", - додала Гриценко.

При підготовці використовувалися: публікації російських ЗМІ, заяви представників Міжнародного кримінального суду, Євросоюзу та України, коментар головної консультантки Національного інституту стратегічних досліджень Аліни Гриценко.