Під час Курської операції українські військові взяли в полон понад 600 російських військових. Серед полонених – строковики, мобілізовані та контрактники збройних сил РФ. В яких умовах утримують російських військових в Україні та що вони кажуть про війну та Путіна, – дізнавалась військова кореспондентка РБК-Україна Богдана Лясківська.
"Більше шести сотень вже військових в полоні. І офіцери, і чеченці, і бойовики Кадирова. Ось всіх їх ми будемо міняти на наших хлопців. Це також одна із цілей цієї операції, і вона виправдовує себе", – заявив напередодні в інтерв’ю президент Володимир Зеленський, коментуючи західним ЗМІ операцію ЗСУ у Курській області.
З частиною цих полонених, про яких згадав голова держави, минулого тижня вдалося поспілкуватися журналістам РБК-Україна.
Відео: Що кажуть полонені з Курщини про війну та Путіна (youtube.com/РБК-Україна)
Згідно з Женевською конвенцію, у військовополонених повинні бути відповідні умови утримання, які відповідають певним критеріям. Це їжа, місце для сну, умови для підтримання гігієни.
Зі слів українських полонених відомо, що в Росії таких умов немає й близько. Ба більше, там взагалі часто не йдеться ані про їжу, ані про будь-які людські умови для існування. Росіяни, які потрапили в полон до українців, ледь можуть поскаржитися на умови утримання.
Перше, що кидається в очі, – охайне приміщення з досить пристойним косметичним ремонтом. В кожній з камер – близько 10 полонених, в них є ліжка, ковдри, на столі стоять миски, наповнені кашою з мʼясом. В кутку кімнати на столі – телевізор, а біля ліжок лежать книги російських письменників.
В кожній камері також є вбиральня і умивальник. Насправді, це нагадує не зовсім вʼязницю, а скоріше літній табір. Кожен росіянин одягнутий в чистий цивільний одяг. За потреби у кожного є накладені бинти на тих ділянках тіла, де вони отримали поранення.
Самі полонені здивовані такими умовами та ставленням до них.
"Нам говорили, що краще з гранатою привітатись, аніж до вас у полон, а я бачу, що тут все зовсім інакше", – говорить один з російських контрактників.
Серед військових, які перебували на Курщині, багато тих, хто сам свідомо підписав контракт на службу у війську. Здебільшого це ті, хто перебували у вʼязниці або мали раніше судимість. Стверджують, що це єдиний спосіб заробити кошти, бо з судимістю на роботу в Росії майже не беруть.
Одному з полонених лише 20 років. Каже, що пішов до війська, щоб отримати амністію, а до так званого "СВО" йому взагалі було байдуже. Зараз на камеру хлопець визнає, що таки Росія напала на Україну і не розуміє, який у цьому сенс. На запитання, як це зупинити, знизує плечима. Каже, що "це все політика і Путін".
"Ми розуміємо, що це погано, але нічого з цим зробити не можемо", – дещо розгублено каже він.
В полон цей хлопчина разом з іншими військовими російської армії потрапив 18 серпня. Опинилися у повному оточенні, як підійшли ЗСУ – здалися без бою. Кажуть, що поводилися з ними дуже добре, навіть не звʼязували, одразу дали поїсти та покурити.
Цьому хлопчині всього 20 років. За все його життя він не знає іншого керівника Російської Федерації, аніж Путін (один президентський термін Медведєва всерйоз не рахуємо, – ред). На запитання, чи вважає це нормальним станом речей, зізнається, що не знає чи може взагалі закінчитись правління диктатора.
"Більшість навіть не ходять на вибори, тому що все одно буде Путін", – каже російський контрактник.
Левова частина полонених стверджують, що українська земля їм взагалі не потрібна. Їм і територій Росії вдосталь, а тому готові залишити українські землі, але не знають яким чином це можливо втілити у життя, адже всі російські бойовики не складуть зброю і не вийдуть за державний кордон. А якщо хтось так і зробить, на їх місце пришлють нову партію військових.
І хоча полонені розмовляють ніби-то в ключі реальності, працівники, які за ними наглядають, стверджують, що до кінця їм вірити не варто. Адже так, як вони знаходяться в "особливих" умовах, то скажуть все, що завгодно. Хоча тут їм насправді нічого не загрожує. На відміну від українських бранців, які зараз по іншу сторону кордону.
До полонених виникає логічне запитання, чи знають вони в яких умовах утримують українців. Кажуть, що хоч по телевізору їх показують, що вони в гарних умовах, але знають про тортури. Українські військові показали російським полоненим відео, в якому стані повертаються хлопці та дівчата додому.
– Після того, як ваша сторона знущається над українськими полоненими, чому, на вашу думку, тут до вас нормальне ставлення?
– Тому, що ви – люди! – каже росіянин.
– А ви що, не люди?
– Мабуть, ні. Я не знаю, чому ми такі жорстокі.
Під час бойових дій в Курській області в полон потрапив морський піхотинець 710 бригади РФ. Цей чоловік зброю не складав, під час бою потрапив в оточення.
Полонений зізнається, що більшість тих, хто нині в цих камерах, не бажають визнавати свою участь в бойових діях та кажуть ніби вони були водіями, кухарями, але аж ніяк не бойовиками. Каже, що таких нібито швидше міняють. А також на диво висловлює своє захоплення бійцями "Азову".
– Ваші хлопці з Азовсталі боролися, як справжні воїни, до кінця. Я щиро бажаю їм повернутися додому, але наша сторона бійців "Азова" не міняє, тому що вони хороші воїни! – переконаний росіянин (під час обміну військовополоненими бійці полку "Азов" також потрапляють у списки, хоча багато хто з "азовців" знаходиться у полоні вже кілька років, – ред.)
У камері поряд російські військові сіли навкруги працівника СІЗО. Він показує їм відео та фото наслідків російського ракетного удару по одному з міст України. Розповідає, що там була звичайна будівля з підприємством та показує загиблих, серед яких просто цивільні люди. Росіяни, опустивши голови, слухають.
Та чи розуміють масштаби трагедії, яку квлаштувала їхня держава? Чи справді це подіє, чи дійсно вони зрозуміють? Кожен каже, що по поверненню додому буде говорити, що не варто воювати і зброї більше до рук не візьме. Тим часом на полі бою залишаються ще сотні тисяч росіян, які продовжують воювати проти нашої країни.