МЗС України пояснило непорозуміння з Південною Кореєю через полонених КНДР
Україна та Південна Корея заздалегідь домовилися про нюанси передачі двох полонених КНДР. Проте різниця у трактуванні конфіденційності стала причиною непорозуміння.
Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий на брифінгу, передає кореспондент РБК-Україна.
МЗС про суперечку з Південною Кореєю
За словами Тихого, продовжується активна робота закритими дипломатичними каналами над тим, щоб "врегулювати і перевернути цю історію".
Речник зазначив, що надасть журналістам загальний коментар щодо ситуації, спрямований на те, щоб не загострити далі цю суперечку.
"Нагадаю, що в січні 2025 року Сили оборони України захопили у полон двох бійців військових підрозділів КНДР, які брали участь у боях в складі Збройних сил РФ", - каже Тихий.
З тих пір інформація про цих двох полонених, зауважив речник МЗС, широко розповсюджувалася і українськими, і іноземними ЗМІ, і корейськими ЗМІ в тому числі.
"З того часу корейська сторона, посилаючись на те, що Конституція Республіки Кореї визначає територією держави весь Корейський півострів, активно зверталися до української сторони різними каналами - і закритими, і публічними - щодо передачі їй зазначених осіб як своїх співгромадян", - зазначив Тихий.
Передача полонених Південній Кореї
Україна з дотриманням норм і принципів чинного законодавства країни та міжнародного гуманітарного права здійснила низку юридичних і логістичних заходів, необхідних для передачі цих військовополонених до Республіки Корея, зауважив Тихий.
Це було зроблено на підставі:
- письмового волевиявлення цих осіб,
- високого рівня двосторонніх відносин України з Південною Кореєю,
- принципової домовленісті глав держав .
"Ми вважаємо, що Україна зробила жест доброї волі і дружній крок по відношенню до Республіки Кореї, позитивно відреагувавши на запит корейських партнерів щодо передачі цих двох осіб", - каже речник.
Різниця у трактуванні
Тихий зазначив, що причиною обміну критичними публічними заявами опісля події стала різниця у трактуванні домовленостей щодо режимів конфіденційності.
"З моменту початку обміну критичними коментарями, які всі бачили, триває непублічна дипломатична робота закритими каналами для того, щоб ситуацію була вирішено", - уточнив він.
Що робити
МЗС вважає, що додаткові коментарі, які можуть завадити цьому дипломатичному регулюванню, наразі не на часі: як українські, так і корейські.
Дипломатичне листування залишалося конфіденційним. Проте після розголосу з боку Південної Кореї, українська сторона теж може розкрити частину деталей, уточнити їх і підкреслити, каже Тихий.
"Міністр (Андрій Сибіга - ред.) в своїх повідомленнях до корейського колеги зазначав: йому прикро, що ситуація зайшла у стадію обміну критичними коментарями", - підтвердив речник МЗС.
Він додав, що, у принципі, є відчутна різниця між тим, що корейська сторона сказала, і тим, що реально лунало.
"Дійсно, ситуація зайшла у такий етап, що йде обмін цими публічними коментарями, це нікому не потрібно. І все, не більше і не менше. Тому ми просимо медіа і журналістів орієнтуватися на об'єктивну інформацію", - закликав Тихий.
Раніше РБК-Україна писало, що Україна розраховує незабаром владнати суперечку з Південною Кореєю через передачу двох полонених солдатів КНДР, зауважив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Крім того, президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Україну в розголошенні щодо двох полонених та їхніх родин, які залишаються в КНДР. Україна натомість заявила, що угоди про нерозголошення не існувало.