МОН: 90% шкіл в Україні мають укриття, завдання – забезпечити резервне живлення на 8 годин

– Чи готові школи до нового навчального року і чи є наявність укриття головною вимогою для офлайн навчання?

– Організація освітнього процесу у 2026/2027 навчальному році здійснюватиметься з урахуванням безпекової ситуації в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці.

Під час підготовки закладів до навчання особлива увага має приділятися створенню безпечних умов перебування учнів і працівників, належному стану укриттів, дотриманню вимог пожежної, техногенної та санітарної безпеки, а також безперебійному функціонуванню інженерних мереж і, за потреби, засобів резервного енергозабезпечення.

Очна форма навчання є найбільш оптимальною, однак вона можлива виключно за умови забезпечення безпечного перебування учасників освітнього процесу та дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту.

Структуру і тривалість навчального року, навчального тижня та дня, а також форми організації освітнього процесу розглядає і затверджує педагогічна рада закладу освіти.

При цьому наголошуємо на необхідності співпраці військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівників закладів освіти та батьківської спільноти.

– Які зміни у школах МОН планує запровадити вже у 2026/27 навчальному році?

– Кабінет Міністрів оновив чотири державні стандарти загальної середньої освіти. Рішення дає змогу учням завершити навчання за стандартом 2011 року: ті, хто навчався не за програмою НУШ, завершать 10 та 11 класи за тією програмою, за якою розпочали.

Водночас рішення закріплює українознавчий компонент для дітей за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, збільшує кількість годин на історію та громадянську освіту у 7-9 класах, а також оновлює підходи до інклюзивності й безбар’єрності.

Крім того, передбачено спільні базові навчальні плани для закладів, що забезпечують профільну середню освіту, та окремий план для закладів спеціалізованої освіти. Також з нового навчального року МОН спростило оцінювання учнів 5-9 класів, зберігши компетентнісний підхід та академічну свободу вчителя.

Фото: МОН спростило оцінювання учнів 5-9 класів (Getty Images)

Поточні оцінки тепер можна фіксувати в журналі без обов’язкових індексів груп результатів, а за семестр виставляти одну оцінку з предмета чи інтегрованого курсу. З 01.01.2027 року набуде чинності порядок визнання результатів навчання учнів та молоді з ТОТ.

Оновлений Порядок визнання результатів навчання для осіб з ТОТ, затверджений Наказом МОН № 338, суттєво спрощує та пришвидшує інтеграцію школярів і молоді в український освітній простір.

З 1 вересня 2026 року 150 академічних ліцеїв по всій Україні починають працювати за новою моделлю навчання у 10-12 класах, пілотуючи старшу профільну школу.

Упродовж року вони апробують нові освітні програми, профілі, вибіркові курси та сформують ключові підходи, які з 2027 року мають стати основою старшої школи по всій країні.

Упродовж року планується апробувати нові освітні програми, профілі та вибіркові курси у 150 ліцеях, відпрацювати механізми формування індивідуальних освітніх траєкторій учнів, запустити й перевірити на практиці роботу кар'єрних освітніх радників, продовжити навчання і професійну підтримку педагогів та управлінських команд.

А також облаштовувати сучасні кабінети, лабораторії та інші освітні простори, збирати зворотний зв'язок від учнів, педагогів, батьків і керівників закладів та коригувати рішення за результатами пілоту, паралельно допомагати громадам і закладам по всій Україні підготувати мережу академічних ліцеїв до загальнонаціонального старту профільної старшої школи 1 вересня 2027 року.

– Є план на випадок "важкої зими" – це буде перехід в онлайн, затяжні канікули?

– Підготовка закладів освіти до осінньо-зимового періоду передбачає як організаційні рішення, так і посилення їхньої енергетичної стійкості. У разі погіршення безпекової ситуації, перебоїв у роботі критичної інфраструктури, зокрема систем енергопостачання, заклади освіти мають гнучко організовувати освітній процес.

Залежно від конкретної ситуації це може передбачати зміну строків канікул, поєднання різних форм навчання, перерозподіл навчального часу, внесення змін до календарно-тематичного планування та інші рішення, необхідні для безперервності навчання.

Окремий напрям підготовки – забезпечення автономної роботи закладів під час тривалих відключень електроенергії. У 2026 році уряд передбачив майже 500 млн грн субвенції на забезпечення енергетичної стійкості закладів освіти.

Кошти розподілено між 21 областю та Києвом – по 22,7 млн грн на кожну адміністративну одиницю. Субвенція спрямована на підтримання роботи критично необхідного обладнання і мереж під час відключень та створення мінімально необхідних умов для очного або змішаного навчання.

За кошти субвенції передбачено встановлення систем резервного електроживлення: інверторів, акумуляторних систем з автономністю не менше восьми годин, а також сонячних електростанцій або генераторів.

Субвенцію отримують заклади, які працюють очно або у змішаному форматі та мають укриття. Загальна вартість відібраних проєктів становить 477,3 млн грн. Усі заходи в межах цієї субвенції мають бути реалізовані до 15 листопада 2026 року, тобто до активної фази осінньо-зимового періоду.

– Чи вистачає державного фінансування, щоб дообладнати заклади, які досі не можуть повноцінно працювати очно?

– Станом на кінець серпня 2026 року, 90% відсотків закладів загальної середньої освіти, які працюють в очному форматі, мають власні укриття або доступ до орендованих укриттів чи інший тип користування (наприклад, користуються укриттям найближчого закладу освіти).

З них – 10% – укриття обмежено придатні, які потребують капітального ремонту або реконструкції. Цьогоріч на будівництво та облаштування укриттів у школах спрямовували 5 млрд грн.

– Чи планує МОН переглядати шкільну програму через втрати навчального часу під час війни?

– Поки перегляд шкільної програми не передбачається, однак при зміні безпекової ситуації МОН рекомендує застосовувати гнучкий підхід до організації освітнього процесу.

– Нещодавно Володимир Зеленський анонсував зміни в НМТ, чи є вже якісь напрацювання, ідеї, як оновити формат тестування?

– Відповідно до доручення Президента переглянути формат НМТ, МОН розглядає можливість зробити процес складання тесту гнучкішим з метою зменшення стресу для вступників, а також передбачити можливість перескладання тесту.

Проведення національного мультипредметного тесту може бути оптимізованим з урахуванням сучасних реалій воєнного стану та безпекової ситуації. Це питання опрацьовується, однак поки що про готові рішення говорити зарано.

– Яка позиція МОН щодо тесту з математики?

– Математика залишиться частиною єдиного національного мультипредметного тесту. Питання, що стосуються обсягу математики у формуванні єдиної оцінки та складності завдань, їх верифікації – обговорюються.