Мінус 1 млрд доларів експорту: в "АрселорМіттал" оцінили загрозу від СВАМ та нових квот ЄС

В "АрселорМіттал Кривий Ріг" заявляють, що вже втратили 300 тис. тонн експортних замовлень до ЄС у першому кварталі 2026 року, а за несприятливого сценарію сукупні втрати українських металургів можуть перевищити 1 млрд доларів на рік.

Втрати від СВАМ

За словами менеджерки з регуляторних питань "АрселорМіттал Кривий Ріг" Юлії Проскурової, після запуску CBAM європейські покупці, які змушені сплачувати додаткові вуглецеві платежі у розмірі 50-75 євро за тонну продукції, почали скасовувати замовлення на український метал та чавун. У результаті підприємство втратило близько чверті від запланованих поставок до ЄС на 2026 рік.

"Втрата 300 тисяч тонн замовлень уже призвела до зупинки цеху блюмінгу, який працював із 1958 року", - зазначила Проскурова.

У компанії наголошують, що повноцінно компенсувати втрату європейського ринку не вдалося. Попри спроби наростити продажі в Україні, на Близькому Сході та в Північній Африці, внутрішній ринок не здатний поглинути такі обсяги продукції. Додатковим викликом залишається конкуренція з дешевим імпортом із Китаю та Туреччини.

Чим загрожують нові квоти ЄС

Ситуацію може ускладнити нова система захисних заходів ЄС щодо імпорту сталі, яка має запрацювати з 1 липня.

За оцінками компанії, у разі застосування загальних тарифних квот експорт арматури з України може скоротитися на 40-100%, а поставки катанки - на 25-60%. Загальні втрати українського металургійного експорту можуть перевищити 1 млрд доларів, що становить близько 63% нинішніх поставок відповідної продукції.

Негативний ефект для української металургії та економіки

В "АрселорМіттал Кривий Ріг" наголошують: одночасна дія CBAM та нових квот створює подвійний негативний ефект.

Якщо CBAM підвищує вартість української продукції для європейських покупців, то нові квоти безпосередньо обмежують фізичні обсяги експорту, а поставки понад встановлені ліміти обкладатимуться митом у розмірі 50%.

За оцінками підприємства, у короткостроковій перспективі це може призвести до зниження українського експорту та скорочення ВВП на 0,6-1%, а до 2030 року сукупний негативний ефект може зрости до 2,5-3% ВВП.

Для виробників довгого прокату існує ризик практично повної втрати європейського ринку в середньостроковій перспективі.

В "АрселорМіттал Кривий Ріг" підкреслюють, що українська металургія не є джерелом надлишкової сталі на ринку ЄС. За оцінками ОЕСР, виробничі потужності сталеливарної галузі України після початку повномасштабної війни скоротилися на 80%.

Водночас підприємства продовжують працювати в умовах постійних ракетних та дронових атак, підтримуючи експорт, зайнятість та валютні надходження для держави.