Ми прорахували своє село на 18 років вперед: інтервʼю з головою Сокільницької громади Тарасом Сулимком

В Україні вже понад 2 мільйони людей зі статусом ветерана. Як вони будуть керувати країною після повернення – питання вже не теоретичне, бо частина з них при владі давно. Голова Сокільницької громади під Львовом Тарас Сулимко – з перших: пішов на фронт у 2014-му, воював за Луганський аеропорт, у 2015-му очолив сільраду. А сьогодні його село – в центрі найгучнішої містобудівної сварки на заході країни за останні роки.

РБК-Україна поговорило з Сулимком про генплан, за яким Сокільники мають вирости до 50 тисяч мешканців, про суд зі Львівською міськрадою і меморандум з аеропортом, воду і каналізацію для старої забудови і про те, чи мають громади довкола великих міст право рости самі по собі.

Зміни до генплану Сокільників сільрада ухвалила 30 грудня 2024 року, і з того часу історія не зникає з новин. Переказують її зазвичай однією фразою – "місто на 50 тисяч під злітною смугою". У документі так: село, де сьогодні живе близько десяти тисяч людей, до 2044 року має вирости вп'ятеро – 14 житлових кварталів, понад 13 тисяч квартир, індустріальний парк; частина цих земель межує зі злітною смугою аеропорту "Львів".

Львівська міська рада пішла до суду. Дві інстанції відмовилися розглядати позов, але у квітні Верховний Суд повернув справу на розгляд по суті. Аеропорт спочатку подав власний позов, а після квітневого меморандуму з обласною адміністрацією та Сокільницькою сільською радою подав заяву про залишення позову без розгляду. Окремо є ще районна рада: рішення про зміну меж села лежить там уже понад рік.

За два роки конфлікт вийшов за межі Львівщини. Довкола кожного великого міста є громади, які під час децентралізації не пішли під центр і тепер ростуть швидше за нього – київські передмістя показали, як це виглядає, коли плану немає. Профільний комітет Ради вивчає французьку модель агломерацій, Мінрегіон анонсував перегляд методики спроможності громад, а логіку самої реформи її автори від початку описували як "не риба, а вудочка": громада сама шукає інвестора і сама відповідає за свій розвиток. На прикладі Сокільників зараз видно, що буває, коли ця логіка стикається з інтересами мільйонного міста.

Сулимко серед сільських голів виняток. У 2014-му пішов на фронт добровольцем, служив у 24-й бригаді, воював за Луганський аеропорт; на Різдво 2015-го його підрозділ відбив атаку під Кримським на Луганщині, після чого бойовики оголосили за нього винагороду. Коли повернувся, він очолив Сокільницьку сільраду, а у 2020-му виграв вибори голови об'єднаної громади, отримавши підтримку більше половини виборців. Ветеранам українці довіряють більше, ніж будь-кому: за "Портретом ветерана 2025", ветеранам нинішньої війни довіряють 92%. Що з цієї довіри виходить на практиці, коли ветеран керує громадою, – прикладів поки небагато. У Сулимка за плечима одинадцять років такого керування.

Тож ми почали розмову з того, з чого зазвичай починаються розмова з будь-яким головою: що змінилось в громаді за роки його роботи.

– Пане Тарасе, ви очолюєте Сокільники з 2015 року, з 2020-го – об'єднану громаду. Як змінилось село за цей час?

– Населення виросло з приблизно 8,5 у 2015 році до близько 10,5 тисяч осіб зараз. Це фактичні дані згідно кількості зареєстрованих осіб на території громади. Але ж ми розуміємо, що значна частина мешканців зареєстрована не тут, і що люди далі приїжджають – після 2022-го року багато переселенців з різних областей України.

Звісно, проблеми, які потребують вирішення, ростуть разом із селом. Це необхідність каналізування території, забезпечення населення водою, та і загалом інфраструктурними зручностями. Проблемою також є транспортний зв'язок зі Львовом, і це пов'язано не лише з нестачею громадського транспорту кількісно, але і зі збільшенням загального трафіку, який спричиняє затори у години "пік". Адже розростаються не тільки Сокільники, а й усі села і міста, дистанційно наближені до Львова. Вирішення цього питання вимагає комплексного підходу і взаємодії всіх громад-сусідів.

Генеральний план опоненти називають "проектом забудови", хоча житло є лише елементом загального розвитку і розбудови. Це план розвитку громади на вісімнадцять наступних років, до 2044-го року.

У ньому садочки, школи, власна вода і каналізація, парки, індустріальний парк, транспортний каркас.

У роботі над цим документом розробниками враховано, і надалі у реалізації будуть враховуватися побажання і обмеження аеропорту. Кожна цифра взята з містобудівної документації, всі розрахунки проведено згідно державних будівельних норм.

– Ви кажете "план", опоненти кажуть "колапс". 50 тисяч мешканців замість десяти – як з цим впорається транспорт, мережі, все разом?

– Давайте із цією цифрою розберемось: 50 775 – це розрахунковий показник на 2044 рік. Це поступове прогнозоване збільшення кількості населення громади, і під цю цифру на вісімнадцять років наперед проектуються мережі, школи й дороги – в тих самих кварталах, де з'явиться житло для наших мешканців. Колапс створює не план, а його відсутність.

– Яким буде саме житло?

– Загалом чотирнадцять житлових кварталів, з них- п'ять багатоквартирних. Високоповерхівок біля аеропорту у плані немає, їхнє погодження неможливе. Розташування житлових будинків і їхня поверховість – виключно у межах державних будівельних норм. Що стосується приаеродромної території – будь-які об'єкти будуть погоджуватися з аеропортом. Якщо забудовник порушить наявні у нього дозволи, ми будемо, без сумніву, на стороні аеропорту.

Загалом за планом на 136 гектарах буде збудовано майже 13 000 квартир та 1900 садиб. Житловий фонд зросте до 1,84 млн кв. м.

Попит на житло під Львовом зростає з кожним роком, і генеральний план Сокільників враховує ці реалії.

– Сокільники досі не мають власної каналізації. Куди підуть стоки ще 40 тисяч мешканців?

– Люди мають право обирати, де їм жити і де купувати житло. Завданням влади є дотримання всіх процесів і обмежень згідно закону. Адже землі під забудовами є приватними, і функція влади – це контроль на етапі надання дозволів забудовникам.

Централізовану воду і каналізацію вперше отримає все село, включно зі старою забудовою. Нова планована система водопостачання включає 11 тисяч кубометрів на добу, це кільцева мережа з першою категорією надійності.

Будуть каналізовані всі будівлі села. Власні очисні споруди розраховані на об'єм до 3 000 кубометрів на добу. Принцип роботи – автоматизована біотехнологія. Планом також передбачена санітарна зона радіусом 150 метрів, житлові будинки знаходяться за її межами.

Очисні споруди громада будує разом з інвестором, сам об'єкт закладений у генеральному плані. Підключення до львівських мереж залишається, але суто за технічними умовами – в межах потужностей, які підтвердило місто.

– Тобто інфраструктура і житло – одним пакетом. Але критики кажуть про черговість: спочатку понабудовують, а інфраструктура колись потім. Так було в десятках українських передмість.

– У документі все закладено комплексно, все передбачено – садочки, школи, мережі і дороги будуються безпосередньо у житлових кварталах і розраховані на відповідну кількість мешканців. Під будівництво частини інфраструктурних обʼєктів плануємо залучити інвесторів. Ділянки під садочки, школи, пожежне депо й медичні заклади зарезервовано. Змінити це можна хіба новим генпланом, але я переконаний, що без громади і за її спиною ніхто цього не зробить.

– Ви кілька разів повернулися до шкіл. Зараз близько 40% дітей громади вчаться поза селом.

– Так, і це прикро, так не повинно бути. Новий генплан має виправити цю ситуацію. Громада буде мати 12 садочків на 2 350 місць – 11 нових і 1 реконструйований. Нормативна потреба громади – 2 031 місце, тобто ця потреба закривається з надлишком. Садочок запланований майже у кожному житловому кварталі, у пішій доступності від дому для кожної дитини. Заплановано п'ять нових шкіл, разом на 4 424 місця, щоб кожна дитина могла навчатися там, де живе.

– А як щодо парків й публічного простору?

– Генеральним планом передбачено 61,5 га парків і скверів загального користування. Державна норма – 12 кв. м на мешканця, і вона дотримана. Парк зі стадіоном "Сокіл", 6 гектарів велокрос-парку, дитячі та спортивні майданчики у кожному кварталі. Окремо – впорядкування річки Малечковича. Через п'ятнадцять років Сокільники матимуть більше парків, ніж більшість районів Львова.

– Тепер про головне. Житло поруч зі злітною смугою – це безпечно?

– Генеральний план взяв за базу обмеження аеропорту, розробники відштовхувалися саме від них. Спочатку було взято до уваги всі заборони, і вже тоді розроблявся проект. Дотримано всіх вимог по висотності та шумових обмеженнях, і ці дані прописані у документації генерального плану.

У зонах заходу на посадку – 26,85 га спеціального озеленення.

Генеральний план повністю підлаштований під всі заборони Державіаслужби чи аеропорту.

– У квітні Сокільницька сільська рада, обласна адміністрація та аеропорт підписали меморандум. Про що насправді цей документ?

– Там прописана послідовність: аеропорт дає передпроектні рішення щодо свого розвитку, і тоді землі, які йому потрібні, резервуються.

Після підписання меморандуму аеропорт зупинив судову справу проти Сокільницької сільської ради, тобто з самим аеропортом Сокільники конфлікт закрили.

Меморандум – тристоронній документ про співпрацю і взаємодію між аеропортом, Сокільницькою ТГ та Львівською ОВА. Відповідно, кожен з підписантів взяв на себе відповідальність по дотриманню всіх пунктів цього документу.

Розширюватися аеропорт фізично може лише в бік нашої громади, адже Львів вже забудував всі приаеродромні території, які йому належали. Ми не заважаємо розвитку летовища – навпаки, під це тепер є правила.

Карго-термінал і руліжна доріжка – плани самого аеропорту, і ми їх підтримуємо.

Я Луганський аеропорт захищав зі зброєю в руках, і я останній, хто шкодитиме летовищу.

– Тоді в чому конфлікт зі Львовом?

– Це питання до Львова. Ми на заяви відповідаємо документами.

Є два бачення. У мера Львова своє бачення, як мають жити Сокільники, у нас – своє. Різниця тільки в тому, що Львів має вирішувати за себе, а Сокільники – за себе. Так закон працює.

За новим генеральним планом Сокільники розвантажують місто. Свої школи і садочки означають, що менше дітей поїдуть щоранку у Львів. Свої очисні споруди – що стоки не йдуть у міські мережі. А нове житло забирає частину черги, яка тисне на львівський ринок.

Транспортні рішення взяті з генплану самого Львова: Проектована-1 між Княгині Ольги та Стрийською, продовження трамваю №3 з депо, Західний обхід на шість смуг, дві багаторівневі розв'язки, підземні переходи, велодоріжки. Тобто, Сокільники, фактично, виконують міську документацію.

Агломерація давно існує як реальність – багато мешканців навколишніх сіл працюють, вчаться, мають справи і бізнес у Львові. Генплан лише впорядковує те, що й так відбувається. Ми були і є відкритими до обговорень й співпраці з усіма зацікавленими сторонами. Але наша готовність грунтується на взаємоповазі та взаємодії у вирішенні проблем. Тиск і необгрунтовані звинувачення – не найкраща база для співпраці, ми відкидаємо такий формат.

А щодо суду – ми впевнені у своїх документах, у їхній відповідності нормам закону. Проект одноголосно схвалила архітектурно-містобудівна рада при Львівській ОВА, є погодження Державіаслужби. Після всіх експертиз і погоджень, після громадських обговорень генеральний план був затверджений на засіданні сесії Сокільницької сільської ради. Тобто, зі свого боку Сокільницька сільська рада дотрималася всіх етапів і процедур, тому ми переконані у своїй правоті.

– У генплані є й індустріальний парк. Критики кажуть: "бізнес-зона замість житла"...

– У генплані є і житло, і промислова зона, одне іншому не заважає. "Екоцентр" – це 27,7 гектара. З них 11,9 га – у Сокільниках і 15,8 га – у Басівці. Це загалом 108 тисяч квадратних метрів виробничих, складських та офісних площ. Індустріальний парк уже в державному реєстрі (розпорядження Кабміну від 8 жовтня 2024 року – Ред.).

Для громади й району це тисячі робочих місць – спершу на будівництві, потім на самих виробництвах. І, звісно, податки у бюджет громади, – це дуже важливо.

Зараз на території громади ми маємо представників великого бізнесу, яким у нас комфортно – King Cross, "Епіцентр", багато АЗС, мережеві супермаркети – АТБ та ряд інших.

Сприятливі умови для бізнесу – це податки і допомога війську. Ми пам'ятаємо про це і намагаємось всіляко сприяти, щоб для бізнесу територіальний вибір нашої громади був найкращим рішенням.

– Добре. Усе це для Сокільників. А що з цього матимуть сусідні громади – Солонка, Пустомити, Зубра?

– Нова електропідстанція ПС-110/10-6 кВ на 2х6,3 МВА в перспективі зможе живити й сусідні села. Пожежне депо першого типу на вісім автомобілів. Такого об'єкта на південній околиці Львова сьогодні немає ні в кого – всі чекають на машину з міста.

Реконструкція Західного обходу та нові розв'язки розвантажать дороги, якими щодня їздить увесь південь Львівського району.

Індустріальний парк – це робочі місця для всієї південної частини району, плюс замовлення для місцевих підрядників і сервісів на роки будівництва.

А найважливіше – ми покажемо приклад. Бо якщо інвестор може побудувати інфраструктуру в Сокільниках, отже, так можна і в Солонці, і в Пустомитах. Якщо громада здатна автономно вирішити свої проблеми, а ще й допомогти іншим громадам – це буде точно на користь всьому Львівському району. Я переконаний, що це наш спільний інтерес.

– Рішення про встановлення меж села має погодити ще й районна рада. Що скажете депутатам, які вагаються?

– Ви голосуєте не за будови, не за одну чи іншу сторону. Ви голосуєте за право громади розвиватися згідно закону.

Документ ухвалила рада громади, всі розрахунки проведені згідно державних будівельних норм (ДБН), обмеження аеропорту враховані. Якщо такий генеральний план можна заблокувати ззовні – завтра так само можна заблокувати розвиток будь-якої громади. Є таке поняття як аналогія права. Але я би не хотів стати свідком неправової аналогії, до якої депутатів району підштовхує мер Львова.

На кожне питання критиків є відповідь у документі – вода (розділ 18.1), школи (16.1), транспорт (17). З аеропортом всі питання узгоджені, підписаний тристоронній меморандум про співпрацю. Я не бачу жодних правових перешкод у реалізації розвитку громади. Хіба що хтось має свій інший особистий інтерес.

Район від цього рішення отримує індустріальний парк у держреєстрі, нові соціальні об'єкти і зростання податкової бази. Без жодної копійки з районного бюджету.

– Півтора року судів, заяв, тиску. Не було моменту, коли хотілося все покинути?

– Я не з тих, хто відступає, і навчився я цього не в кабінеті. Та й справа не в мені. Питання в тому, чи може будь-яка громада, а не тільки Сокільницька, сама вирішувати, як їй жити і розвиватися.

– Уявіть 2044 рік. Генплан реалізований. Що ви бачите?

– Я бачу реалізованим все те, про що йшла мова вище. Сучасне містечко, яке живе, працює, відпочиває, виховує дітей. Де є чиста вода з крану, стабільна електроенергія, повне очищення стоків, хороші дороги, школи, садочки і парки. Де є робота і рідний дім. Звичайне сучасне містечко. Нічого фантастичного, просто все зроблене за планом.

Я мрію побачити це. Перемога України над ворогом – це перша і беззаперечна основа для впевненості, що все заплановане стане реальністю. Друга основа – це законне право кожної людини, кожної громади на реалізацію свого шляху розвитку.

Ці дві основи – мета. Як людина, як голова громади, я зроблю все, щоб мета стала реальністю.