Металургійні гіганти зупиняються: чим це загрожує економіці, містам та УЗ

Російські удари зупинили ключові комбінати

Найбільших пошкоджень зазнали "Запоріжсталь", "Каметсталь" та "АрселорМіттал Кривий Ріг".

"Запоріжсталь" і "Каметсталь" наразі повністю зупинені, фахівці оцінюють масштаби пошкоджень та можливості відновлення.

Лише по "Запоріжсталі" та "Каметсталі" із серпня було випущено 22 балістичні ракети, 17 із них - по запорізькому комбінату. Унаслідок атак загинули 13 працівників, ще 55 дістали поранення.

У серпні виробництво сталі в Україні скоротилося на 57,3% у річному вимірі - до 277 тис. тонн. Випуск чавуну впав на 65,6%, прокату - на 57,4%.

Видобуток залізної руди у першому півріччі скоротився на 18,8%, а експорт прокату - удвічі. Частка гірничо-металургійного комплексу у ВВП України знизилася з близько 10,3% до повномасштабної війни до 5,5% у 2025 році.

Криза виходить за межі металургії

Директор GMK Center Станіслав Зінченко називає ситуацію "ідеальним штормом". Окрім російських атак, на галузь впливають:

• проблеми з морською логістикою;
• високі витрати;
• труднощі із залізничними перевезеннями;
• обмеження ЄС та CBAM.

Криза вже поширюється за межі самої металургії, адже галузь залишається одним із найбільших джерел валютної виручки України та забезпечує роботою близько 270 тис. людей.

У 2025 році гірничо-металургійний комплекс приніс країні близько 6,2 млрд доларів валютних надходжень.

Зупинка комбінатів водночас може збільшити залежність від імпорту. Ввезення довгого прокату вже зросло на 64%, тоді як продажі української продукції на внутрішньому ринку скоротилися на 7,6%.

Старший аналітик Dragon Capital Денис Саква зазначив, що Україна може бути змушена більше купувати сталь у Туреччині, ЄС та Китаї.

"Ми втрачаємо валютну виручку і змушені вимивати валютні резерви на купівлю імпортного металу, що суттєво погіршить торговельний баланс", - каже він.

Під загрозою міста, залізниця та бюджети

Наслідки зупинки комбінатів можуть відчути й суміжні галузі. Зокрема, йдеться про скорочення вантажних перевезень "Укрзалізниці", споживання ресурсів та завантаження підприємств, пов'язаних із металургією.

Окремий ризик виникає для промислових міст, де великі комбінати є ключовими роботодавцями та платниками податків. У 2025 році "АрселорМіттал Кривий Ріг" сплатив 8,5 млрд грн податків, "Запоріжсталь" - близько 4 млрд грн, а "Каметсталь" - майже 2 млрд грн.

Аналітики вважають, що технічно відновлення підприємств можливе, однак його доцільність залежатиме від безпекової ситуації. Без захисту від повторних атак вкладати десятки мільйонів доларів у ремонт стає дедалі ризикованіше.

Серед можливих кроків для підтримки галузі Зінченко називає залуічення міжнародного фінансування для відбудови та модернізації заводів, відновлення морської логістики, забезпечення "Укрзалізниці" локомотивами, а також переговори з ЄС щодо скасування квот і звільнення українського металу від CBAM.

"Без цих заходів навіть відносна тиша на фронті не дозволить промисловим гігантам галузі повернутися до повноцінної роботи", - підсумував він.