Металургія України програє конкурентам. Які переваги мають суперники на європейському ринку?
Європейські, китайські та турецькі металургійні компанії отримують значну підтримку від своїх урядів для зниження собівартості їх продукції, що створює жорсткі конкурентні умови для української металургії.
Про це йдеться у статті РБК-Україна - "Дорога електроенергія для металургії. Як забезпечити прямі контракти між промисловістю та генерацією".
Переваги Китаю і Туреччини
На сьогодні металургійні підприємства в Україні вимушені купувати електроенергію за досить високою ціною, яка часто перевищує вартість цього енергоносія на європейському ринку.
В той же час, уряд Китаю, який є значним постачальником продукції чорної та кольорової металургії на європейський ринок, частково або повністю прибрав оподаткування електроенергії, яка постачається металургам.
В результаті, в деяких провінціях Китаю, ціна для підприємств може опускатися до 30 євро за мегават-годину, коментує виданню заступник директора з питань розвитку "Укрпромзовнішекспертизи" Сергій Поважнюк.
Для порівняння: за перші 25 днів серпня середня ціна на електроенергію базового навантаження на РДН України становила 126 євро за мегават-годину, свідчать дані держкомпанії "Оператор ринку".
Туреччина, яка теж є вагомим постачальником металопродукції на європейський ринок, продовжує купувати вихідну сировину в Росії зі значними знижками. Локальні виробники купують російські сляби на 100 доларів за тонну дешевше ніж ринкова ціна, отримують з них прокат і продають його на ринок ЄС. "Європа намагається з цим боротися, але на жаль немає механізму перевірити з якої сталі був зроблений той чи інший прокат", - визнає Поважнюк.
Як наслідок, конкуренти України за поставки металу до Європи мають можливість отримати більш дешеву електроенергію та сировину.
Підтримка металургів в Європі
В ЄС діє програма компенсації непрямих вуглецевих витрат, яка надається підприємствам з великим енергоспоживанням та значними викидами вуглекислого газу. "У 2024 році на виплату таких компенсацій в ЄС було спрямовано 3,2 млрд євро", - коментує аналітик GMK Center, кандидат економічних наук Андрій Глущенко.
У червні 2025 року європейські країни запустили ще одну програму підтримки енергоємних галузей – Clean Industrial Deal (англ. Угода за чисту промисловість), яка передбачає фінансування таких підприємств з метою зниження їх енерговитрат до 2030 року.
В Італії з 2024 року працює програма Energy Release 2.0, яка передбачає фіксовану ціну на електроенергію для енергоємних галузей на рівні 65 євро за мегават-годину. Різниця між фактичною і фіксованою ціною покривається за рахунок державних коштів, коментує аналітик GMK Center.
Народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський вважає, що така політика в країнах ЄС не є випадковістю."Це результат продуманої промислової політики", - говорить він.
Самостійно металургійні підприємства не зможуть протистояти конкурентам, які мають таку потужну підтримку з боку своїх урядів, додає парламентар.
Нагадаймо, в кінці липня Україна через російські обстріли та удари по торговим суднам, вимушено зупинила експорт аграрної та металургійної продукції через головний канал збуту на світовий ринок – порти Великої Одеси.
Блокування морського шляху фактично зупинило експорт продукції металургії. Альтернативні шляхи поставок залишаються досить дорогими. У підприємств немає маржі, яка дозволяла б покривати такі логістичні витрати, експорт через західні прикордонні переходи став збитковим, коментував президент галузевої асоціації "Укрметалургпром" Олександр Каленков.
За оцінками Міжнародної торгової палати, якщо морський маршрут не буде відновлено протягом року, Україна може втратити цього року понад 10% ВВП, експортна виручка може скоротитися приблизно на 17 млрд доларів.
Складну ситуацію на морі доповнює підвищення тарифів на залізничні перевезення (на 30% з початку серпня), вуглецевий податок на експорт до ЄС та постійні обстріли. На фоні цих факторів "АрселорМіттал Кривий Ріг" скорочує виробництво, а також зупинився металургійний комбінат "Запоріжсталь", який входить до групи "Метінвест".