Металургія може не витримати: у GMK Center назвали кризові фактори для галузі
Українська металургія опинилася у критичній ситуації через одночасний вплив торговельних обмежень ЄС, проблем із морським експортом та підвищення внутрішніх тарифів.
Про це заявив головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко, пише РБК-Україна з посиланням на публікацію УНІАН.
Він зазначив, що за відсутності додаткової підтримки галузь може не витримати такого навантаження, а зупинки підприємств ризикують стати масовими.
CBAM, квоти ЄС та проблеми з морським експортом посилили кризу
За словами аналітика, на підприємства одночасно тиснуть механізм CBAM, нові квоти Євросоюзу на українську металопродукцію, фактичне блокування морського експорту та підвищення тарифів у транспортній й енергетичній сферах.
"Усе співпало в один момент. До CBAM і квот додалася зупинка морського коридору. Зараз це навіть найбільша проблема, тому що під ударом опинилася 50% експорту сталі, 95% експорту чавуну та 50% поставок залізної руди, а також 70% імпорту вугілля", - зазначив Тарасенко.
Він наголосив, що підприємства, які працюють на експорт, не можуть компенсувати зростання витрат підвищенням цін, адже вони формуються світовим ринком. На відміну від компаній, які працюють на внутрішнього споживача, металургійні підприємства змушені поглинати всі додаткові витрати самостійно.
За оцінкою аналітика, вже оголошені зупинки окремих підприємств навряд чи будуть останніми. Додаткове підвищення тарифів лише погіршує ситуацію для виробників, які вже втратили значну частину експорту.
Чому важливо активізувати переговори з ЄС
Окремою проблемою експерт назвав торговельні відносини з ЄС, адже Україна не змогла домогтися ні відтермінування CBAM, ні винятків із нових імпортних квот.
"На сьогодні ситуація в галузі гірша ніж була у 2022. Тоді втрату морського експорту вдалося компенсувати постачаннями у ЄС, коли наші європейські партнери прибрали всі торгові бар'єри для української продукції. Тепер же ситуація протилежна - після введення імпортних квот на українську сталь в ЄС, вітчизняні підприємства втратять 1,3-1,5 млн експорту на рік, або до 60%" - зазначив він.
На думку Тарасенка, у найближчі місяці пріоритетом має стати активізація переговорів із Європейською комісією щодо перегляду торговельних обмежень, а також запровадження внутрішніх механізмів підтримки промисловості.
Водночас він зауважив, що ключовим фактором невизначеності залишаються військові ризики.
Подальші атаки на транспортну, портову та енергетичну інфраструктуру можуть суттєво погіршити економічну ситуацію, а будь-які економічні прогнози в таких умовах залишаються залежними від розвитку безпекової ситуації.
Нагадаємо, з набуттям чинності нового регламенту Європейського Союзу щодо захисту ринку сталі з 1 липня 2026 українські металургійні підприємства можуть втратити до 50% експорту сталевої продукції до ЄС.