Майданчик для атак. Як РФ використовує аеродроми для війни та чи може по них бити Україна

Зміст

• Аеродроми на материковій частині України
• Аеродроми в окупованому Криму
• Аеродроми на території Білорусі
• Аеродроми на території Росії

Фото: карта аеродромів, які використовує Росія у війні проти України (інфографіка РБК-Україна)

Аеродроми на материковій частині України

Росіяни активно використовують аеродроми на окупованій материковій частині, причому не завжди розміщуючи на них авіацію. Наприклад, у грудні 2022 року Сили оборони вдарили по польовому аеродрому в районі Каховки Херсонської області. Тоді загинули та були поранені до 200 окупантів, знищено до 20 одиниць ворожої техніки.

У листопаді того ж року під час операції зі звільнення правобережної Херсонської області ЗСУ били по аеродрому в Чаплинці. Після чого окупанти терміново передислокували авіацію. Як пояснював тодішній спікер Повітряних сил Юрій Ігнат, аеродром використовувався для підтримки наземних сил вертольотами Ка-52 та штурмовиками Су-25. Чаплинка опинилася під вогневим контролем української артилерії, тому базу перевели глибше у тил. Частково у селище Стрілкове на Арабатській стрілці та в Бердянськ (Запорізька область).

Аеродром у Мелітополі росіяни використовують для розміщення гелікоптерів, іншої техніки, складів з боєприпасами та особового складу. Саме тому час від часу звідти надходять новини про "бавовну", казав минулої осені мер Іван Федоров. Мелітополь знаходиться на відстані близько 70 км від лінії фронту, тому, ймовірно, аеродром атакують у тому числі за допомогою систем HIMARS.

Аеродроми в окупованих Бердянську та Луганську знаходяться приблизно за 90 км від фронту. У ніч проти 17 жовтня 2023 року українські сили вперше застосували далекобійні ракети ATACMS в рамках операції DRAGONFLY. За даними OSINT-розслідувачів, удари знищили або пошкодили понад 20 гелікоптерів. Періодично про вибухи у районі льотного поля повідомляють самі мешканці Бердянська.

Фото: після атаки ATACMS на аеродром біля Луганська ("Схеми"/Planet Labs)

"Завдавати ударів по аеродромах треба, там базується тактична авіація, вертольоти ударні і транспортні і так далі. Росіяни свого часу настільки нахабніли, що використовували авіацію на окупованих територіях недалеко від лінії бойового зіткнення. Усі пам'ятають успішний удар ATACMS по аеродромах в Бердянську та Луганську, тоді за раз знищили велику кількість гелікоптерів. І це важливо, тому що гелікоптери є одним із наступальних елементів російських окупантів", - розповів РБК-Україна військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

Окрім іншого, на аеродромах знаходяться командні пункти та пункти управління.

"Важливо їх вражати, бо це підриває загальну систему управління. Також там розміщують склади з боєприпасами та ПММ. Тому комплексне їхнє знищення, безумовно, - справа обов'язкова", - наголосив експерт.

Аеродроми в окупованому Криму

З аеродромами на півострові працює та сама система відносно складів, вузлів зв'язку та пунктів управління, пояснює Коваленко. З тією відмінністю, що в Криму розміщуються не лише ударні вертольоти типу Ка-52 та Мі-28, а переважно тактичні бойові літаки МіГ-31, МіГ-29, Су-27, Су-30, різних модифікацій тощо.

Для авіації окупанти використовують щонайменше п'ять кримських аеродромів, казали раніше у Повітряних силах. Це дозволяє їм контролювати небо над українською акваторією Чорного та Азовського морів, над прибережними районами, а також атакувати південні регіони України. Для цього, наприклад, винищувачі Су-30СМ, бомбардувальники Су-34 та штурмовики Су-25 запускають широкий арсенал бомб та ракет. З появою плануючих авіабомб удари завдаються з відстані 50-70 км, не заходячи до зони української дії ППО.

Один із ключових аеродромів знаходиться поблизу міста Саки. Він і до повномасштабного вторгнення був готовий до негайних бойових дій. До окупації тут була база ВМС України, нині на ньому базується російський 43-й винищувальний полк, у складі якого Су-30СМ, Су-33 та Су-24М.

У вересні українські сили масовано атакували його безпілотниками та ракетами "Нептун". На той момент у Саках знаходилися не менше 12 бойових літаків, ЗРК "Панцир" та база підготовки операторів дронів Mojaher. У січні 2024 року Головне управління розвідки провело спільну операцію із Повітряними силами, вдаривши по позиціях РЛС (радіолокаційної станції). Також повідомлялося про знищення пункту управління.

Фото: наслідки удару по аеродрому "Саки" (Planet Labs)

Другий великий аеродром - "Бельбек" - на північ від Севастополя. На ньому базуються Су-27, Су-27СМ, Су-30М2 та Су-27М. Повідомлялося, що після реконструкції у 2020 році він нібито може приймати стратегічні бомбардувальники Ту-22М3, Ту-160 та Ту-95МС, озброєні ракетами з дальністю понад 5000 км.

За час повномасштабної війни Україна щонайменше тричі атакувала "Бельбек". Крайній удар стався 31 січня із застосуванням авіаційних ракет типу Storm Shadow/SCALP. В результаті було пошкоджено три літаки, повідомлялося про влучання в РЛС та пункт зв'язку.

Важливим логістичним хабом став аеродром Джанкоя. Через нього здійснюється постачання окупантів у Херсонській та Запорізькій областях. Його злітна смуга дозволяє приймати важкі транспортні літаки. Крім того, там базуються ударні гелікоптери. Вибухи в районі Джанкоя гримлять періодично.

Аеродром "Гвардійське" - це авіабаза на північ від Сімферополя, з якої злітає бойова авіація. На ній дислокуються дві ескадрильї з 12 фронтових бомбардувальників Су-24М та 12 штурмовиків Су-25СМ у кожній. На початку березня, за даними російських ЗМІ, дві невстановлені ракети розбили рульову доріжку на аеродромі, повідомлялося про поранених. Загалом у Криму налічується 15 аеродромів, але більша частина з них не використовується під авіацію.

Чим менше після таких ударів у росіян залишається літаків, тим краще для України. Але поки ці атаки мають на меті знизити загальну боєздатність окупантів і підірвати їх можливості щодо забезпечення угруповань на півдні. Про серйозну підготовку до деокупації Криму, на жаль, не йдеться, зазначає Коваленко.

"Хоча кожен із цих ударів - це як цеглинка у майбутній місток зі звільнення півострова. Казати про це поки рано, це буде не скоро. Але ми до цього йдемо", - додав він.

Аеродроми на території Білорусі

Для ударів по Україні російська армія у 2022 році задіяла майже всі білоруські аеродроми. Авіація на них перекидалася ще до вторгнення у рамках "навчань". Бойові гелікоптери та літаки базувалися у тому числі на аеродромах у Ліді, Барановичах, "Лунинець", "Дубровиця" та "Зябрівка".

"Зябрівка" стала опорною базою через зручне розташування. Вона знаходиться недалеко від Гомеля, від неї до кордону з Україною лише 22 км, до Чернігова - 90 км. У серпні 2022-го там пролунали вибухи. Як писав моніторинговий проект "Білоруський гаюн", туди якраз підвезли партію ракет С-300/400. Але, за даними білоруського міноборони, вибухнула "одна з одиниць техніки під час контрольного пробігу". Україна це не коментувала.

Росіяни перестали використовувати білоруські аеродроми після атаки на "Мачулищі". Внаслідок диверсії у лютому 2023 року було серйозно пошкоджено літак далекого радіолокаційного виявлення А-50. По ньому відпрацювали два дрони, відповідальність взяла Асоціація сил безпеки Білорусі (BYPOL), до якої входять білоруські військові, які не згодні з Лукашенком. Днями голова СБУ Василь Малюк заявив про участь української спецслужби. За його словами, атака в Мачулищах вивела з ладу систему радіолокації А-50.

"Хірургічно спрацювали по антені. Оперативний склад служби на своєму сленгу її "сковорідкою" називав", - зазначив він.

Восени минулого року повідомлялося, що Російська Федерація вивела майже всі свої літаки з білоруських аеродромів. Хоча зовсім виключати їхнє повернення не варто, вважає Олександр Коваленко.

"Все залежить від ситуації, від того, які цілі поставлять окупанти та їхнє командування. Якщо буде бойове завдання впливати на північ України з використанням тактичної авіації, вони можуть спробувати це зробити (повернутися на аеродроми Білорусі, - ред.). Але загрозою для них тепер є не лише дрони, Північ України, Київ і Київська область захищені однією з найкращих багатоешелонованих систем ППО, до складу якої входять Patriot і SAMP-T, а їх можна віднести до зенітно-ракетних комплексів "довгої руки". Тому якщо буде треба, до їхньої авіації можна буде дотягнутися навіть у повітряному просторі Білорусі", - зазначив експерт.

Аеродроми на території Росії

Україна завдає ударів по аеродромах у Росії з перших днів повномасштабної війни. Вже 25 лютого 2022-го було атаковано базу в Міллєрово Ростовської області ракетою "Точка-У". На той час на ньому базувалися Су-30СМ, Су-25 і гелікоптери, повідомлялося про знищення двох літаків. У листопаді того ж року два безпілотники знову вдарили по летовищу.

У березні 2022 року на аеродромі в Таганрозі (Ростовська область) вибухом пошкодило транспортний Іл-76. Характер вибуху нагадував ракетний удар. Влітку 2023 року на ньому було помічено ракетоносці Ту-95 та А-50, який стояв на ремонті. Вв ході однієї з атак ще на підльоті було збито ракету. А 9 березня 2024 року, як повідомили джерела РБК-Україна у спецслужбах, безпілотники таки дістали цей А-50.

У жовтні 2022-го вибухнули два ударні вертольоти Ка-52 "Алігатор" на базі "Веретьє" у Псковській області за 600 км від кордону з Україною. Як уточнили в українській розвідці, також було знищено вертоліт Мі-28Н. Усі вони були заміновані. За даними "Радіо Свобода", працювали диверсанти, а багато експертів назвали інцидент однією з найкращих на той момент диверсій ГУР.

А 5 грудня 2022 року пролунали вибухи на двох тилових аеродромах - "Енгельс" під Саратовом та "Дягілєво" під Рязанню. На "Енгельсі" були пошкоджені два стратегічні Ту-95, які використовувалися для запуску далекобійних ракет по Україні, а в "Дягілєво" - бомбардувальник Ту-22М3 та паливозаправник. Згодом українська розвідка заявила про удар модифікованими радянськими БПЛА Ту-141 "Стриж". Обидва аеродроми знаходяться за сотні кілометрів від кордону з Україною.

Фото: наслідки удару по аеродрому "Енгельс", грудень 2022 року (Maxar)

За кілька тижнів безпілотники знову атакували "Енгельс", а крайній удар стався 20 березня 2024 року. Повідомлялося про не менше двох пошкоджених бортів. Представник ГУР Андрій Юсов не коментував, хто причетний до операції, але додав, що результати уточнюються.

"Певною мірою для Путіна - це стратегічний об'єкт, тому передислокація (літаків, - ред.) звідти можлива, але використовувати вони його надалі намагатимуться. Це означає, що і далі інциденти і на цьому, і на інших об'єктах продовжуватимуться" , - додав він.

У травні 2023-го безпілотники атакували аеродром "Сєща" у Брянській області. В результаті було пошкоджено транспортний Ан-124 "Руслан". Відомо, що звідси окупанти запускали "шахеди", а також бомбардувальники Су-34, які бомбардували Чернігів.

Для запуску "шахедів" використовується і аеродром у Приморсько-Ахтарську (Краснодарський край). У липні 2023 року поблизу авіабази пролунали вибухи і утворилася вирва. Повідомлялося, що ракета намагалася атакувати склад ПММ. До цього були повідомлення про удар невідомого безпілотника по летовищу в Єйську.

У серпні безпілотники вдарили по військовому аеродрому "Сольці" в Новгородській області за 800 км від кордону з Україною. За даними розвідки, було знищено два стратегічні бомбардувальники Ту-22М, ще два літаки отримали пошкодження. Після тієї атаки росіяни передислокували авіацію на аеродром "Оленья" (Мурманська область).

Серпень минулого року видався багатим на "бавовну" у тилових аеродромах. Зокрема, дрони вивели з ладу бомбардувальник на "Шайковці" (Калузька область). Як казав Юсов, їх запускали із центральної частини Росії люди, які працювали в координації з ГУР. На "Шайковці" дислокується далека авіація Ту-22М3.

За кілька днів українська контррозвідка дронами-камікадзе атакувала аеродром у Курську, на якому розміщуються літаки та засоби ППО. Безпілотники відпрацювали по чотирьох Су-30 та одному МіГ-29, а також по С-300 та двом ЗРК "Панцир". Потім був удар по летовищу в Брянській області, але без підтверджених пошкоджень. А в ніч на 30 серпня безпілотники атакували аеродром "Хрести" під Псковом.

"Були вражені ворожі об'єкти. Були вибухи, внаслідок яких знищено чотири Іл-76 і ще декілька - пошкоджено", - говорив Юсов.

Фото: наслідки атаки на аеродром "Хрести" біля Пскова ("Схеми"/Planet Labs)

У грудні відбулася спільна операція Служби безпеки України та Збройних сил, які вдарили по летовищу "Морозовськ" (Рязанська область). Як повідомили джерела РБК-Україна, на момент удару там знаходилися до 20 літаків Су-34, три станції радіолокації та інша техніка. Ушкодження отримав щонайменше один борт.

Як мінімум двічі атакували аеродром "Балтимор" біля Воронежа. Це база для Су-34, які росіяни активно використовують на фронті. Останній удар відбувся 6 березня, без підтверджених наслідків. Загалом весна 2024 року стала знаковою більше в плані ударів по об'єктах нафтопереробки, і атаки на аеродроми відбуваються рідше, ніж хотілося б.

"Росіяни намагаються підвищувати безпеку своїх аеродромів, треба це визнати. І щоб надалі удари були ефективними, необхідно переглянути їхню концепцію або змінювати характеристики засобів ураження. На мою думку, зараз ми знаходимося саме на цьому етапі. Повинна пройти деяка модернізація засобів ураження. Чекаємо на цей момент, і ми ще побачимо, як палатимуть Ту-22М3 і Ту-95МС. Впевнений, це станеться", - зазначив Коваленко в бесіді з РБК-Україна.

Часто на слуху російські аеродроми, до яких поки що не вдавалося дотягнутися. Наприклад, "Оленья" у Мурманській області за 1700 км від кордону, з якого злітають бомбардувальники Ту-95 і можуть атакувати всю Україну. Або аеродром "Моздок" у Північній Осетії за 750 км від кордону. Звідти, крім Ту-95, злітають стратегічні літаки Ту-22М3 з ракетами Х-22, а ще там дислокуються МіГ-31К - носії аеробалістичних "Кинджалів". Такі ж МіГи злітають із "Саваслейки" у Нижегородській області за 800 км від України.

"Поки що у нас немає можливості впливати на ці аеродроми. З іншого боку, ми не знаємо, що готують Сили оборони, які проекти має наш військово-промисловий комплекс. Зрештою необов'язково завдавати вогневого ураження з території України. По ворогу можна працювати і з його території", - додав експерт.