М'ясо, молоко та овочі: чому охолоджені продукти можуть подорожчати найбільше
Через знищення великих розподільчих центрів український ритейл змушений переходити на модель дрібних складів. Для охолоджених товарів подорожчання доставки оцінюють у 35–50%, що може додати 7–12% до кінцевої ціни залежно від категорії, регіону та ритейлера.
Як на ринку вирішують цю проблему – у матеріалі РБК-Україна "Удар по "харчових ланцюгах". Чому товари в Україні дорожчають навіть без дефіциту".
Головне:
-
У Києві та області знищено близько 80–100 тис. кв. м холодних складів, за оцінкою CEO Бюро інвестиційних програм і засновника GreenInvest Олександра Бондаренка.
-
За даними Dragon Capital, по країні виведено з ладу 500 тис. кв. м складської нерухомості класу A – майже 30% таких площ.
-
Вільні площі старішого формату покривають лише 20-30% втрачених холодних потужностей.
-
Везти охолоджену продукцію за 300–400 км з інших областей може бути економічно невигідно.
Останні удари по великих розподільчих центрах посилили тиск на український ритейл. Найбільше від руйнування логістичної інфраструктури постраждали дві групи товарів fresh/frozen:
1) fresh – свіжі та швидкопсувні продукти, що потребують температурного контролю:
-
м'ясо,
-
молочна продукція,
-
риба,
-
частина овочів та фруктів;
2) frozen – товари глибокої заморозки, що зберігаються за температури –18 °C або нижче:
-
заморожені напівфабрикати,
-
морозиво.
Холодовий ланцюг під тиском
За оцінкою Олександра Бондаренка, у Київському регіоні знищено 80–100 тис. кв. м холодних складів. Водночас Dragon Capital оцінює загальний обсяг складської нерухомості класу A, виведеної з ладу по країні, у близько 500 тис. кв. м, або майже 30% таких площ.
Застарілі склади (класу B і C) покривають лише 20–30% втрат, а везти швидкопсувні продукти за 300–400 км невигідно.
Щоб зменшити ризик перебоїв у постачанні та локального дефіциту, ритейл переходить до децентралізованої моделі – замість одного хабу використовує кілька дрібніших складів. Це вимагає більше операцій, техніки й персоналу.
Експерт підкреслює, що пряма доставка від виробника до магазинів (DSD) може збільшувати транспортні витрати у 2–3 рази та підвищувати ризик списань.
Ціна нової логістики
За даними UTG, вартість доставки охолоджених товарів може зрости на 35–50%. Це може додати 7–12% до роздрібної ціни таких товарів через додаткові логістичні витрати. Для порівняння, ціни на сухі товари можуть зрости на 3–5%.
Додатковим фактором є подорожчання пального: ціни на пальне виросли на 28% у липні 2026 року порівняно з минулим роком. Додатковий тиск на витрати створює і дефіцит кадрів, який, за оцінкою Центру економічної стратегії, зберігатиметься через міграцію та мобілізацію.
Ритейлери вимушені шукати баланс між цільовою рентабельністю та платоспроможністю покупців, проте витрати на збереження холодового ланцюга зрештою позначаться на вартості щоденного кошика.