В Україні запроваджують нове вивізне мито на декоративний камінь, зокрема на граніт та лабрадорит. Рішення парламенту має зупинити багаторічний експорт унікальної української сировини за заниженими цінами.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на сайт Національної асоціації добувної промисловості України (НАДПУ).
Як кажуть у НАДПУ, квадратний метр унікального лабрадориту, вивезений сировиною, приносить Україні близько 450 грн, тобто приблизно 10 доларів.
"За ці гроші на початку сезону у нас купують кілограм-півтора ранньої полуниці, яку з’їдають за один вечір", - зазначають у асоціації.
Для порівняння, той самий квадратний метр каменю, якому понад мільярд років, після розпилювання й полірування коштує на світовому ринку вже 150-200 доларів.
Після виготовлення готових архітектурних виробів його продають по 950 доларів і вище.
На американському ринку плити з українського Volga Blue торгуються приблизно по 89 доларів за квадратний фут, тобто близько 960 доларів за квадратний метр.
Різниця між ціною на виході з кар'єру і ціною готового виробу сягає майже 100 разів. Саме цю різницю Україна десятиліттями віддавала переробникам інших країн.
9 червня Верховна Рада ухвалила закон №15111-д, покликаний зупинити цю модель.
Закон запроваджує вивізне мито 0,3 євро за кілограм на камінь групи 2516 УКТ ЗЕД, до якої належать граніт, габро, лабрадорит, базальт та інші породи. Мито стосується необроблених блоків.
Пиляні плити, поліровані сляби та готові вироби проходять за іншими товарними кодами і під дію збору не підпадають.
Логіка проста: вивозити блок сировиною стає невигідно, а переходити на експорт обробленої продукції, навпаки, вигідно.
За даними митної статистики, середня експортна ціна українського декоративного каменю трималася близько 0,16 долара за кілограм.
З урахуванням щільності породи кубічний метр блоку важить приблизно 2 600 кг і при розпилюванні дає близько 35 квадратних метрів плити.
Виходить, що Україна отримувала з одного квадратного метра готової плити в сировинному еквіваленті близько 450 гривень, або 10 доларів.
До 80% такої сировини вивозили до Китаю. Китайські підприємства купували блоки, розпилювали, полірували й продавали плити вже по 150-200 доларів за квадратний метр.
Наступний етап, готові фасадні панелі, сходи та архітектурні елементи, додавав ще кілька разів до ціни. Різниця між 10 доларами, які залишалися в Україні, і 960 доларами, за які камінь продавали кінцевому покупцю, осідала в іншій країні.
Національна асоціація добувної промисловості України роками порушувала питання розвитку внутрішньої переробки і підтримала ухвалений закон.
В асоціації також звертають увагу на рентну плату: сім ключових підприємств галузі за 2024 і 2025 роки сплатили разом близько 6 млн грн ренти, оскільки вона нараховується від задекларованої вартості, а не від реальної ринкової ціни каменю.
За науковим висновком Державного гемологічного центру України, лабрадорити головинського типу мають рідкісне поєднання декоративних властивостей, нетипове для більшості закордонних аналогів.
В асоціації наполягають, що розпоряджатися таким ресурсом за логікою звичайної сировини для держави збиткове.
Проти запровадження мита виступали окремі експортери та бізнес-об'єднання. За їхніми розрахунками, сукупний обсяг мита приблизно вдвічі перевищує всю задекларовану експортну виручку галузі, а збір суперечить статті 31 Угоди про асоціацію з ЄС.
В асоціації пояснюють цю арифметику так: мито перевищує виручку лише тому, що сама виручка занижена до 0,16 долара за кілограм.
Підприємства, які декларують камінь за реальними цінами або переходять на експорт обробленої продукції, збору фактично не відчують.
Непосильним він лишається тільки для тих, хто вивозить сировину за мінімальними задекларованими цінами.
Подібним шляхом раніше йшли інші країни. Зімбабве у 2022 році фактично заборонило вивіз необробленого граніту після того, як з'ясувало, що продає його по 117 доларів за тонну при ринковій вартості в рази вищій і втрачає близько 15 млн доларів потенційних доходів щороку.
Туреччина побудувала одну з провідних у світі каменеобробних галузей на експорті готової продукції: оброблений мармур приносить країні близько мільярда доларів виручки лише за дев'ять місяців року, тоді як необроблений коштував би втричі дешевше.
За оцінками геологів, в Україні зосереджено близько 5% світових запасів декоративного каменю, а розвідані запаси анортозитів перевищують 15 млрд кубометрів.
Читайте також про те, як Україна долає дефіцит солі і хто замінив промислового гіганта - "Артемсіль".