Квоти ЄС, тарифи УЗ та загроза безпеці: в яких умовах виживає "Запоріжсталь"

Сьогодні "Запоріжсталь" забезпечує майже половину всього виробництва української сталі.

Попри регулярні російські атаки, підприємство продовжує роботу - на території облаштовано 16 стаціонарних укриттів та 20 захисних модулів, а процеси не зупиняються навіть під час тривог.

“Ми рятуємо вітчизняну металургію”, - каже нагрівальник металу Олексій, коментуючи роботу підприємства в умовах війни.

Проте головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко попереджає, що українська металургія швидко наближається до критичної точки біфуркації, за якою держава може взагалі втратити цю галузь.

За прогнозами GMK Center, якщо у 2025 році виробництво сталі в Україні становило 7,4 млн тонн, то у 2026 році воно може впасти до 6,2 млн тонн, а у 2027-му - до 5,6-5,8 млн тонн.

Квоти ЄС та удар по експорту

Одним із найболючіших ударів стали нові квоти Європейського Союзу, які набули чинності з 1 липня. Через них Україна втратила значну частину можливостей безмитного експорту сталі.

За словами директора зі збуту "Запоріжсталі" Володимира Коломійця, українським виробникам дозволили поставити до ЄС лише 1,05 млн тонн металопродукції.

"Для нас це скорочення поставок на Європейський Союз на 60%. Це питання справедливості розподілу квот", - наголосив Коломієць.

Втрати лише для одного комбінату можуть становити близько 900 тис. тонн продукції на рік, а оперативно переорієнтувати такі обсяги на інші світові ринки під час війни неможливо.

Логістичний шок від "Укрзалізниці" та загроза CBAM

Ситуацію суттєво погіршує анонсоване підвищення тарифів "Укрзалізниці" на вантажні перевезення. З 1 серпня вони можуть зрости на 30%, а ще через пів року - на 15%.

Оскільки підприємство критично залежить від залізничної логістики сировини, воно змушене урізати потужності.

"Ми це вже робимо, і на наступний місяць будемо це робити", - підтвердив директор зі збуту комбінату.

Крім того, викликом є запуск європейського екологічного податку CBAM.

На підприємстві зазначають, що підтримують декарбонізацію, але великі інвестиційні проєкти нереально втілювати під обстрілами та за відсутності страхування воєнних ризиків.

Галузь потребує відтермінування фінансової складової CBAM для України до завершення воєнного стану.

Кадровий голод

Окремою гострою проблемою залишається дефіцит кадрів через мобілізаційні процеси.

До повномасштабного вторгнення на "Запоріжсталі" працювали близько 10,5 тис. людей, нині - 8,2 тис.

Загалом штатна чисельність Групи “Метінвест” з 2022 року скоротилася з 110 тис. до 50 тис. співробітників, при цьому понад 8 тис. металургів та гірників зараз захищають Україну в лавах ЗСУ.

За оцінками учасників ринку, сукупний вплив війни, кадрового дефіциту, нових квот ЄС, майбутнього CBAM та подорожчання залізничної логістики створює для української металургії найскладніші умови за весь час незалежності.

Водночас представники галузі наголошують, що ще є можливість змінити ситуацію шляхом перегляду торговельних умов із ЄС, відтермінування дії фінансової частини CBAM та ухвалення рішень, які дозволять зберегти конкурентоспроможність українських виробників в умовах війни.