Європейський удар: ЗМІ дізнались, скільки Україні будуть коштувати нові квоти на сталь

На думку експертів та металургів, необхідно домогтися перегляду встановлених обмежень - інакше промисловість буде змушена поступово виводити в простій виробничі лінії.

Запровадження ЄС нової системи захисту ринку сталі

Із 1 липня Євросоюз запровадив нову систему захисту власного ринку сталі, скоротивши загальний обсяг безмитних квот із 39 млн до 18,3 млн тонн на рік.

Для України індивідуальні квоти виявилися ще жорсткішими: вони становлять лише 1,05 млн тонн, що приблизно на 60% менше за фактичний обсяг експорту української сталі до ЄС у 2025 році, який сягнув 2,65 млн тонн.

Втрати

За оцінками директора GMK Center Станіслава Зінченка, позицію якого наводить видання, це означає щорічне скорочення експорту сталі на 1,3-1,5 млн тонн та втрату 850 млн - 1 млрд доларів валютної виручки.

Найбільший удар припаде на листовий і довгомірний прокат: виробництво листового прокату може скоротитися на 35-40%, а експорт довгомірної продукції - приблизно на 65%.

Головна проблема та додаткове ускладнення для України

Опитані ЕП експерти наголошують, що можливість експортувати продукцію понад індивідуальні квоти фактично є номінальною - вони будуть розподілятися за принципом "хто перший".

Ситуацію для України додатково ускладнює одночасна дія механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM, який збільшує витрати українських виробників на європейському ринку. У галузі називають поєднання нових квот і CBAM "подвійним ударом" по конкурентоспроможності української металургії.

У компаніях "Метінвест" та "АрселорМіттал Кривий Ріг" зазначають, що встановлені квоти не враховують відновлення українського експорту у 2025 році та воєнні умови, в яких працюють підприємства. На їхню думку, Європейська комісія застосувала методику розрахунку, що базувалася на найскладнішому для галузі періоді - 2022-2024 роках.

У виданні наголошують, що наслідки нових обмежень виходять далеко за межі металургії:

• скорочення експорту означатиме менше валютних надходжень;
• зниження обсягів виробництва;
• втрати для суміжних галузей, зокрема транспортної та машинобудівної;
• зменшення податкових надходжень до бюджету.

Так, у "АрселорМіттал Кривий Ріг" відкрито попереджають: у короткостроковій перспективі квотування призведе до втрати контрактів та зменшення валютних надходжень. У довгостроковій - ризики зупинки окремих виробничих ліній, скорочення інвестицій у модернізацію та декарбонізацію.

Представники металургійної галузі закликали український уряд зробити перегляд квот одним із ключових напрямів переговорів із Європейською комісією вже найближчими місяцями.

На їхню думку, Україна має наполягати на врахуванні воєнних обставин та статусу країни-кандидата на вступ до ЄС, щоб пом'якшити дію нових торговельних обмежень і зберегти доступ до свого ключового експортного ринку.