Поки Куп'янськ тільки оживає від окупаційного режиму, російська армія намагається вдруге сюди дістатися. Про ситуацію в місті, обстріли та спроби ворога наступати - нижче в матеріалі РБК-Україна.
Куп’янськ повертається в центр уваги через стягнення російських сил на цей напрямок. Поки тривають важкі контрнаступальні дії наших військ на південно-східному напрямку, ворог хоче розширити гарячу лінію фронту. Сьогодні від міста до лінії фронту близько десяти кілометрів, як від Часового Яру до Бахмуту. Щодня Куп’янськ отримує важкі удари російської артилерії, РСЗВ, ракет. Яку відповідь на це мають українські сили та чи є загроза, що Куп’янськ вдруге потрапить під окупаційний режим – у репортажі РБК-Україна.
***
Цивілізація закінчується не одразу. Асфальт, хоч і пошкоджений після танкового пересування, виглядає не таким вже й давнім. Через 8 годин після Києва дорога приводить до звільненої від окупантів Харківської області. Вона не виглядає, як побиті шляхи Донеччини та Луганщини, де війна триває вже дев’ятий рік.
Тут видно сліди життя та живої інфраструктури в оновлених дорожніх знаках, сучасному ремонті будівель, рівному асфальті. Правда, в них залишились сліди від куль, ракет та артилерійських снарядів. І щодня їх стає все більше й більше.
Фото: Куп'янськ зараз так виглядає (Анастасія Рокитна, РБК-Україна)
Ми прямуємо до Куп’янська, на який вже вдруге наступає російська навала. З початку повномасштабного вторгнення це місто півроку було під окупацією. У вересні українські сили звільнили його від ворожих військ, прийнявши важкі бої на лівому березі міста. Наслідки ударів видно й сьогодні, дивлячись на кожну наступну розтрощену будівлю, міст чи заправку в цій частині Куп’янська.
Щойно перед нами черговий удар ворожої артилерії прийняла промзона. В повітрі стоїть чорний стовп диму. Через декілька хвилин чути виходи. Це вже наші працюють, "насипаючи" тій стороні відповідь за новий слід "руського міра" на українській території.
За десять кілометрів від міста тривають активні бойові дії. Ворог продовжує стягувати сюди техніку та особовий склад. "На лівому березі є ряд населених пунктів і Купʼянськ вузловий. Ось вони є цілями для ворога. І в цьому напрямку вони рухаються. Зараз лінія йде по лісах, вниз від сел Дворічне та Масютівка", - розповів виданню військовослужбовець Максим, який працює на цьому напрямку.
Хлопець починав свій бойовий шлях ще добровольцем в 2014 році. Тоді, говорить, українська армія була прямою протилежністю тій, що зараз. Можливо росіяни і робили ставку на це, вторгаючись на всю силу у 2022 році. Але ефект неочікуваності був, скоріше, від ЗСУ, які змогли зупинити прорив російських окупантів. Максим брав участь у боях в Донецькій області, а тепер їхній підрозділ перекинули під Куп’янськ, де, за його словами, значно посилились бойові дії після деокупації.
В самому Купʼянську живе близько 12 тисяч мешканців, які мають всі комунальні послуги – комунікації, світло, воду. Тільки от прилітає по цьому місту все частіше, і удари приймають на собі цивільні люди. Так сталося й сьогодні. В результаті прильоту в житловий будинок загинула 57-річна жінка.
У військовій адміністрації області говорять, що останніми днями ворог посилив обстріли Куп'янська та прифронтових населених пунктів його району. Минулої доби до нашого приїзду під артилерійським та мінометним вогнем перебували Красне Перше, Новомлинськ, Новоосинове, Синьківка.
Під час нашої поїздки сталось декілька прильотів. Як нам розповіли представники місцевої влади, після цих ударів було пошкоджено будівлю комбікормового заводу, щонайменше чотири приватні житлові будинки та господарчі споруди. Всього з початку вторгнення в цій області загинули 202 людини, з них 77 – діти.
Нині триває евакуація населення. Люди отримують гуманітарну та матеріальну допомогу, а тим, хто цього потребує, надається тимчасове житло у відносно безпечних регіонах.
"Навесні цього року ми оголосили обов'язкову евакуацію дітей з Куп'янської громади, яку завершили в травні. Тоді з зони постійних обстрілів було вивезено останніх 79 дітей. Зараз дітей у небезпечних населених пунктах Куп’янщини немає", - повідомили у прес-службі Харківської ОВА.
Проїжджаючи містом, ми й справді не бачимо дітей. Більше залишилось літніх людей, тим, кому немає куди виїжджати. Погляди на нових "відвідувачів" міста насторожені. Частина з цих мешканців залишалась в Куп’янську і в період окупації, коли російські війська тут тримали свій режим.
Народ тут не сильно говіркий, що притаманно багатьом звільненим населеним пунктам, в яких ми бували. Це місто не виключення. На запитання журналістів не відповідають, відговорюються, що "кудись поспішають". Та все ж з одним чоловіком нам вдалось поспілкуватись.
Олег родом з цього міста. Прожив тут все життя, нікуди майже не їздив, хіба що до Харкова. Говорить, добре жили до вторгнення російських військ, і "ніхто не знав горя". А тепер – щодня як на пороховій бочці, не знаєш, що буде з тобою завтра.
"Тільки ж вигнали росіян з міста, а вони знову до нас тягнуться. От що їм від нас треба? Нехай вони наводять порядки у своїх губерніях. Навіщо лізти до того, що не твоє. Ми тут дивом вижили. Бо чистки росіяни проводили серйозні. І тільки видихнули, що можна жити далі, як вони почали нас знову обстрілювати. Сподіваюсь, ЗСУ не дозволять їм прийти на нашу землю вдруге", - ділиться думками Олег, але просить не фотографувати.
В цей момент бачимо поруч жінку, яка підозріло дивиться на Олега, наче він сказав щось зайве.
– А ви що думаєте про це? – запитуємо в неї.
– Я за мир. Хватить им уже стрелять друг в друга, мы хотим спокойствия.
– Ви ж розумієте, що це Росія напала на Україну, яка зараз відбиває території від окупації, захищає вас? А не навпаки.
– Я в этом не разбираюсь, – сказала жінка і побігла.
Населення в кожному східному регіоні поділено на тих, хто "за Україну" і тих, хто очікує "руській мір". Тільки другі не намагаються шукати це в країні з відповідною назвою, але просувають ідеї путінського режиму на українській території. І те, що вони "не разбираются в этом", дуже чітко описує загальне розуміння цього прошарку населення про російсько-українську війну. Їх не зупиняють навіть новини про те, що майже половина серед загиблих в області - це діти.
Фото: Куп'янськ зараз так виглядає (Анастасія Рокитна, РБК-Україна)
Поки люди хвилюються за повторну окупацію міста, місцева влада, в свою чергу, заспокоює, що наші військові готові до усіх можливих сценаріїв, мають достатньо сил і засобів для стримання ворога. "Підтримуємо з ними постійну комунікацію та намагаємося надавати усю можливу допомогу. Наразі загрози захоплення ворогом Куп'янська немає", - зазначили виданню у ОВА.
Крім того, військові, які зараз перебувають на цьому напрямку, говорять, хоч сили ворога трохи й просунулись вперед, але їхній наступ було зупинено і наші потроху пробують йти вперед.
"Самому Купʼянську поки загрози немає, бо є природна перепона – річка Оскол. Там уже важче закріплюватись. Тут ще місяць тому було спокійно: ти їм випускаєш 20 мін, тобі - 3. Але вони почали накопичували ресурси. І близько тижня тому стартували більш активні дії з їхньої сторони", – розповів виданню військовий Максим.
Купʼянськ, за його словами, з точки зору тактичної вигоди важливий для Лиманського напрямку. Росіяни давно поставили собі за ціль захопити Донецьку та Луганську області, от вони й продовжують залишатись в пріоритеті. Але, крім того, залишається важливою залізниця, яка веде до Росії. І саме через неї під час окупації росіяни і переправляли постачання на Ізюмський напрямок.
Сьогоднішній наступ російських сил має також і тактичний характер: відтягнути ЗСУ з Бахмуту, тим самим сповільнити контрнаступальні дії України. Як це було з Каховською ГЕС, коли росіяни підірвали станцію, намагаючись вплинути на хід звільнення південного регіону від окупантів.
Російські джерела можуть перебільшувати успіхи Росії й наступальну активність України вздовж лінії Куп’янськ-Сватове-Кремінна, щоб зобразити українські контрнаступальні операції, що тривають, як провал. До такої думки прийшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). Зокрема, мова йде про наступ росіян на північний схід від Куп’янська, південний захід від Сватового та на захід від Кремінної, але візуальними підтвердженнями ці заяви РФ не супроводжувалися.
Українські бійці хоч і мають трішки іншу картину просування російських сил, але наразі вони відбивають ці території, які в майбутньому, як і всі окуповані регіони України, будуть звільнені від російської навали. Поки ми говоримо про це, сонце сходить і накриває Куп’янськ темно червоними променями. Ми прощаємось з надією, що скоро лінія фронту відійде від цього регіону і почнеться тиша та відбудова звільненого від окупантів міста.