Колапс на горизонті: у Держдумі попереджають Путіна про "межу соціального вибуху"

Що прозвучало в Думі

Із заявою виступив В'ячеслав Мархаєв, депутат Держдуми від Комуністичної партії. У своєму виступі він перерахував корупційні скандали, олігархію, втрати "найбільш активного та репродуктивно здатного сегмента населення" і удари українських безпілотників серед бід, що переслідують Росію.

"Час ілюзій закінчився. Країна стоїть на межі соціального вибуху, і провина за це повністю ляже на вкорінену правлячу владу", - сказав Мархаєв.

Депутат також застеріг про наслідки бездіяльності:

"Якщо ситуація збережеться, соціальні заворушення та хаос стануть більш імовірними. Захід неминуче використає це, щоб знищити залишки російської державності".

Мархаєв приєднується до зростаючого списку публічних осіб, які відходять від офіційної лінії. Наприкінці минулого місяця депутат Держдуми від тієї ж партії Ренат Сулейманов закликав до "якнайшвидшого припинення" війни, заявивши, що економіка не зможе "витримати" її продовження.

У березні колишній переконаний прихильник Кремля Ілля Ремесло виступив проти Путіна, назвавши російського президента "воєнним злочинцем і злодієм" та закликаючи до його суду.

Рейтинг Путіна тоне

Державний Центр вивчення громадської думки РФ цього тижня припинить публікацію "відкритого" рейтингу довіри до Путіна - він впав до найнижчого рівня з початку повномасштабної війни.

На початку квітня лише 29,5% росіян назвали свого президента серед політиків, яким вони довіряють. Після цього публікацію опитування "таємничим чином" припинили.

Економіка під ударом

Зростання економіки Росії сповільнилося до мінімуму, а інфляція залишається високою. Українські атаки по нафтопереробних заводах і терміналах відкусили значну частину бюджету Москви - переробка сирої нафти впала до 16-річного мінімуму.

За даними старшого наукового співробітника Німецького інституту міжнародних та безпекових справ Яніса Клюге, військові витрати РФ на початку 2026 року зросли більш ніж на 30% порівняно з попереднім роком, досягнувши 46% від загальних бюджетних витрат.

"Темпи військових витрат виглядають ще більш вражаючими - і, з точки зору Кремля, тривожними - у порівнянні з бюджетними доходами. Військові витрати еквівалентні двом третинам доходів російського бюджету з січня по березень 2026 року", - сказав Клюге.

Майже кожен другий рубль, витрачений із федерального бюджету, ішов на військові потреби.

Проблеми в Центробанку

Незалежні російські канали з посиланням на джерела стверджують, що голова Центрального банку РФ Ельвіра Набіулліна поставила Путіну ультиматум: вона добуде свій термін лише за умови, що Кремль не закриватиме кордони та не вводитиме воєнного стану.

За даними каналу "Можем объяснить", Набіулліна планує невдовзі залишити Центробанк.

Цього тижня вона та її заступники також пропустили зустріч з Путіним і його старшими міністрами щодо процентних ставок.

Незважаючи на зростання внутрішнього невдоволення, Путін не відступив від свого курсу.

У п'ятницю він підписав указ про збільшення офіційної чисельності російської армії майже на 10 000 осіб - це другий такий випадок за чотири місяці.

Тим часом, за повідомленням Politico, Україна вимагає від союзників додаткових 20 мільярдів доларів для закріплення своєї переваги на полі бою.

"Усі бачать, що Росія горить, і ми хочемо, щоб вона горіла ще більше, але нам потрібне фінансування для цього", - сказав виданню неназваний український чиновник. За його словами, прохання буде озвучено 18 червня на зустрічі Контактної групи з питань оборони України.