Її ім’я добре відоме кожному, але образ сповнений суперечностей. Княгиню Ольгу називають і жорстокою мстителькою, яка спалила древлян вогнем і хитрістю, і мудрою реформаторкою, що створила нову систему управління. Вона стала першою правителькою Русі, яка прийняла християнство, і відкрила шлях до майбутнього хрещення держави.
РБК-Україна розповідає, чи справді княгиня Ольга палила древлян птахами, які запровадила податки та хто ця жінка, що першою прийняла християнство на Русі.
У 945 році древляни вбили чоловіка княгині Ольги - князя Ігоря. Тоді молода вдова, залишившись із малим сином Святославом, взяла владу у свої руки.
"Повість минулих літ" змальовує її як безжальну мстительку - вона закопала послів живцем, спалила інших у лазні, а під час тризни перебила тисячі людей. Найяскравіший сюжет - спалення Іскоростеня за допомогою голубів і горобців із підпаленими гніздечками.
Історики сходяться на тому, що сюжет із птахами та підпаленими гніздами - це літописна легенда, а не факт.
Дослідники вважають, що деталі з птахами - літописна художня вставка, створена для драматичного ефекту. Водночас факт підкорення древлян і руйнування їхнього міста не заперечується.
Але за багатьма легендами ховаються й реальні досягнення. Ольга провела реформи, які змінили фінансову систему Русі.
Вона відмовилася від небезпечного для князя "полиуддя" (особистих поїздок за даниною), створила погости - адміністративні центри збору податків. Це був крок до централізації та формування державного апарату.
Сучасні історики порівнюють ці новації з "податковою революцією" - вони дозволили уникнути бунтів і дали стабільні надходження до княжої казни.
Найважливішим її кроком стало прийняття християнства. Літописи описують подорож княгині до Константинополя в середині 10 століття. Там вона охрестилася, ймовірно, у 957 році.
За переказом, імператор Костянтин Багрянородний навіть хотів одружитися з нею.
Але Ольга хитро відповіла - оскільки він став її хрещеним батьком, шлюб неможливий. Цей сюжет дослідники теж трактують радше як символічний - спосіб показати дипломатичну перемогу Русі над Візантією.
Ольга намагалася поширити християнство й на батьківщині, але її син Святослав залишався язичником. Остаточний крок зробив онук Ольги - князь Володимир, хреститель Русі у 988 році.
Ольга померла у 969 році та була похована як християнка. Через століття вона стала однією з перших канонізованих святих Київської Русі, а в 16 столітті її шанували вже як "рівноапостольну".
Вона залишила по собі дві спадщини. Перша - образ сильної жінки, яка не лише вистояла після трагедії, а й зуміла втримати владу у світі, де правили меч і сила.
Друга - християнська традиція, що через кілька десятиліть перетворила Русь на одну з найбільших християнських держав Європи.
Тобто княгиня Ольга в реальності була державницею й реформаторкою, але літописи та перекази зробили з неї то "криваву месницю", то "мудру святу".
Вас також може зацікавити:
Для написання цього матеріалу були використані такі джерела: Medievalists.net, WorldHistoryConnected, Вікіпедія, Главред.