Київ займає одне з найнижчих місць у рейтингу найкращих міст планети: у чому причини

Вона зазначила, що у 2024 році у рейтингу The Global Liveability Index - рейтингу найпридатніших для життя міст світу, Київ опинився на 165 місці з 173. По сусідству з столицею України розташувалися такі міста як столиця Венесуели Каракас, яка посіла 164 місце, та столицею Папуа Нової Гвінеї Порт-Морсбі, яка посіла 166 місце. 

Цей рейтинг, пояснила Шуляк, складають задля того, щоб міжнародні компанії краще розуміли, чи варто починати працювати в тій чи іншій країні з точки зору зручності умов проживання персоналу. Для багатьох з них людський фактор не менш важливий, ніж інвестиційна привабливість того чи іншого міста або регіона. 

Загалом щороку оцінюють 173 міста за п'ятьма критеріями: стабільність, охорона здоров'я, культура та навколишнє середовище, освіта та інфраструктура. І третій рік поспіль рейтинг міст очолює Відень. Столиця Австрії отримала найвищі бали у всіх категоріях, окрім категорії "Культура та навколишнє середовище" через відсутність великих спортивних подій. У п'ятірку лідерів також увійшли Копенгаген, Цюрих, Мельбурн та Калгарі, Женева і Сідней.

"А Київ потрапив у десятку найгірших для життя міст. Українська столиця опинилась на 165 місці, як і у минулорічному рейтингу, увійшовши до останньої десятки. Укладачі рейтингу пояснили, що одна з причин такого низького результату - руйнування інфраструктури через російське вторгнення. Втім це далеко не єдина причина. Серед інших - не менш вагомих, хаотична забудова, яка стала результатом системним багаторічних порушень правил містобудування", - зауважила парламентарка.

За словами Шуляк, у столиці України через свавілля чиновників кількість недобудованих обʼєктів житлової нерухомості складає сотні. Всі вони починали будуватися з порушенням містобудівної документації. 

"Взяти ту ж Венесуелу, з якою Київ поділяє найнижчі місця. Ще з кінця 90-тих років минулого століття стоїть найвідоміший її недобуд - 45-поверховий офісний центр "Вежа Давида". Хмарочос спочатку пустував, а потім його стали заселяти бездомні Каракаса. Влада закрила очі на проблему, і наразі у «Вежі Давида» проживає понад 3000 людей. Електрика і водопровід, змонтовані на швидкоруч, є тільки до 22 поверху. Знайома для Києва історія? На жаль, так", - зазначила Шуляк. 

Вона вважає, що змінити ситуацію на краще по Україні в цілому і по Києву зокрема може лише запровадження більш жорстких правил у сфері будівництва. Але справа не в тому, щоб не давали забудовникам будувати, а в тому, щоб робити це виключно на законних підставах - там, де не можна будувати, то й не будувати.

По-перше, зазначила Шуляк, необхідно розробити і затвердити нові  генеральні  плани - не лише Києва, а і всіх великих міст. Наприклад, Київ досі живе за документацією, яка розроблялася ще в  1997 році, що є неприпустимо.

"Часто мери не хочуть розробляти актуальну містобудівну документацію, тому що застарілий Генплан і його положення можна уточнювати детальними планами території, адже так домовилися із забудовниками і це вигідно. Тому, зокрема, Київ і досі живе за генпланом 1997 року і це давно потрібно виправити. Під час виборів мерів багато кандидатів обіцяють розробити Генеральний план міста, але потім часто цього не роблять", - зазначила Голова Комітету містобудування. 

Вона також зазначила, що наступним кроком має стати усунення чиновників від процесів прийняття рішень у сфері видачі містобудівних умов та обмежень. За словами Шуляк, вже 4 роки в Україні працює Єдина електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), завдяки якій більшість дозвільних процедур перейшли у автоматизовану площину, завдяки чому рішення приймає не чиновник, якому можна дати хабара, або який його вимагатиме, а система. І за цей час антикорупційний ефект її діяльності вже перевищує 10 млрд гривень.

"Тому у напрямку цифровізації будівельної сфери нам потрібно рухатися і надалі. Зокрема, видача містобудівних умов та обмежень має відбуватися виключно автоматично - в ЄДЕССБ, а не чиновником", - вважає нардепка.

Вона повідомила, що за результатами дослідження корупційних проявів, проведеного за участі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI) у партнерстві з Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP), видача містобудівних умов і обмежень входить в топ-3 корупційних ризиків у сфері будівництва. Щоб змінити цей факт, в законодавстві слід передбачити чіткі причини для відмови, порядок оскарження рішень органів місцевої влади та процедуру повторного звернення. Усе це має відбуватись обов’язково з використанням ЄДЕССБ, а не в ручному режимі. 

За її словами, отримання забудовниками містобудівних умов та обмежень (МУО) - обовʼязковий етап, без якого за законом будівництво неможливе. При цьому цей етап входить в ТОП-3 найбільш корупційних. Рівень корупційного ризику на цьому етапі надзвичайно високий. 

Змінити цей факт має запровадження практики, коли формувати та реєструвати містобудівні умови та обмеження уповноважений орган буде з використанням ЄДЕССБ, а надавати відмову — з переліком підстав з посиланням на норми, а також рекомендацію як виправити порушення. При цьому надсилати заявнику МУО/відмову він повинен буде у спосіб, яким була подана заява.

Шуляк підкреслила - для ОМС мають бути чітко визначені підстави відмови у наданні МУО. Це, зокрема, подання заяви особою, яка не має для цього повноважень, недотримання вимог подання документів, невідповідність містобудівній документації на місцевому рівні, неповний пакет документів, неповні дані у заяві, а також недостовірні дані чи невідповідність відомостей.

"Зараз у системі тисячі будівельних паспортів, проєктної документації, відомостей про технічну інвентаризацію, містобудівні умови та обмеження. Це все ще не знищення будівельної корупційної гідри, але точно ЄДЕССБ завдає сильного удару по одній із найбільш закоренілих корупційних систем", – підсумувала Олена Шуляк.