Киянам роз'яснили порядок нарахування платежів за спожите тепло

Як зазначили у помпанії, будинки з лічильниками тепла сплачують за фактично спожите тепло за показаннями приладу обліку. У будинках без лічильників нарахування за тепло здійснюються на основі даних про періоди відсутності електроенергії та подачі тепла клієнтам.

"Обсяги тепла, яке спожив Київ у січні, були зумовлені насамперед температурою повітря. Середньодобова температура становила -0,3°С (для порівняння - у грудні -0,7°С). Натомість перерви у електропостачанні суттєво не вплинули на обсяги спожитого тепла Києвом у січні", - йдеться у повідомленні.

Це пояснюється тим, що через відсутність електрики упродовж чотирьох годин батареї і вода в будинковому контурі охолоджуються, температура теплоносія падає майже вдвічі. Після відновлення електропостачання будинок починає стрімко "добирати" тепло, щоб зігріти внутрішньобудинкову систему до початкових параметрів. Такі стрибки відбуваються щоразу при вимкненні світла. Відповідно, суттєвої економії порівняно зі стабільним споживанням або немає, або вона мінімальна.

"Майже 90% багатоповерхівок Києва мають будинкові лічильники тепла, які фіксують фактично спожиті обсяги тепла. Відповідно, клієнти сплачують за спожиті будинком гігакалорії. Решті будинків, де технічно неможливо встановити прилад обліку, вартість опалення розраховується на основі теплового навантаження з урахуванням фактичної кількості годин постачання теплової енергії та середньомісячної температури зовнішнього повітря", - пояснили в "Київтеплоенерго".

Зазначається, що в умовах аварійних відключень електроенергії через пошкодження інфраструктури при нарахуваннях за тепло будинкам без лічильників враховуються власні дані про перерви в роботі теплоджерел, інформація від управителів будинку та ДТЕК "Київські електромережі".

Для будинків із "незалежною" системою опалення (з теплообмінником, коли теплоносій, що подається централізовано, не змішується з теплоносієм у внутрішньобудинковій системі опалення) оплата за спожите тепло нараховується на основі даних оператора системи розподілу електроенергії в Києві. Таких будинків у столиці близько 50-ти.

У компанії зазначили, що мешканці або управителі таких будівель можуть самостійно ініціювати коригування нарахувань, додавши до письмового звернення дані про схему теплопостачання та довідку про кількість годин відсутності електроенергії.