Китайський погляд на президентські вибори у США

Як Компартія Китаю (КПК) відреагує на вибори листопадів у США, чий результат вкрай непередбачуваний? Китай переконаний, що бажання зупинити його природне зростання і обмежити його правомірний світовий вплив є одним із небагатьох пунктів згоди між демократами та республіканцями. На думку китайського керівництва, вони розходяться лише в тому, яку саме економічну та політичну зброю слід використовувати для стримування Китаю, а також, як і коли її застосовувати.

Подібні погляди не повинні дивувати Вашингтон. Слідом за адміністрацією Трампа президент США Джо Байден запроваджував нові мита та обмеження на експорт технологій, одночасно розширюючи антикитайські альянси з такими партнерами, як Японія, Південна Корея, Австралія та навіть Індія.

Втім, це не означає, що Китай вважає обидві партії по суті однаковими. Навпаки, він явно готується вирішувати проблеми, які можуть виникнути у разі початку другого президентства Дональда Трампа. Поки що у Трампа трохи вищі шанси на перемогу, і китайське керівництво впевнене, що важливіше заздалегідь готуватися до нової адміністрації Трампа, ніж до перемоги кандидата демократів - віце-президента Камали Харріс.

У Китаю зберігається сильне бажання стабільності (у відносинах зі США та в міжнародній системі в цілому), тому що його економіка повільно відновлюється після травми, завданої карантинними драконівськими заходами, які КПК вводила під час пандемії Covid-19. Офіційна позиція китайської влади полягає в тому, що подальше закриття американських ринків (воно більш ймовірне у разі перемоги Трампа) змусить Китай подвоїти зусилля щодо зміцнення власного споживчого ринку та перейти на інші закордонні ринки. Очевидно, що сам Китай не загострюватиме торговельну війну.

Китай заклав основи для покращення міжурядових та міжармійських комунікацій із США. Але одночасно функціонери КПК намагаються зрозуміти, чи має намір Трамп реалізувати свою нову загрозу і ввести мито у розмірі 60% на весь китайський експорт у рамках ширшої стратегії розриву зв'язків, чи він просто намагається видавити з Китаю кращі умови торгівлі та інвестицій. Найбільше вони побоюються, що Трамп виключить Китай з режиму найбільшого сприяння (PNTR), що буде рівносильним скасуванням угоди, яка привела Китай до Світової організації торгівлі, підтримувала економічні відносини між США і Китаєм протягом життя більш ніж одного покоління, заклала фундамент для підйому Китаю.

Китайське керівництво може спробувати витерпіти біль, який завдає Трамп, сподіваючись, що економічна слабкість Америки, а також небажання Китаю давати відсіч переконають його вибрати для себе іншу закордонну мету. Або ж вони можуть звернутися до американських союзників, які, як і раніше, потребують добрих економічних відносин з Китаєм. В обмін на розширення доступу цих країн до китайського ринку керівництво країни могло б попросити їх пролобіювати в трампівському Білому домі менш конфронтаційні підходи (або зблизитися з Китаєм, якщо ці країни теж перетворяться на мету для політики під гаслом "Америка перш за все").

Однак посилення економічного болю, коли темпи зростання економіки вже слабкі, загрожує відчуженням китайських споживачів, які можуть спрямувати свій гнів проти керівництва КПК. І тому є більш серйозний ризик: китайська влада може дійти висновку, що обмежена взаємодія, започаткована торік, не дає хороших результатів, а ворожий президент завжди може дійти влади США вже на найближчих виборах.

Якщо вони так вирішать, тоді на економічний тиск США (незалежно від того, хто перебуває у Білому домі) вони можуть відповісти більш наполегливою політикою у сфері безпеки. У цьому сценарії, якщо Америка дійсно починає агресивніше розривати зв'язки з китайською економікою, вона виявить, що в неї стало набагато менше важелів тиску на Китай, які допомагають змусити його відмовитися від військової та дипломатичної кампанії проти Тайваню.

Так, КПК може вибрати дружні підходи, щоб знизити популярність антикитайських заходів у США. Наприклад, якщо Китай пообіцяє інвестувати у виробництво та створення робочих місць у США та домовиться про обмеження експорту до якогось взаємоприйнятного рівня, у нього з'являться нові важелі впливу на політику США.

Проте китайські чиновники знають, що Трамп може розцінити такі кроки як ознаку слабкості, і це змусить його подвоїти ставки на стратегію тиску. І навіть якщо Трамп чи Харріс укладуть таку угоду, немає гарантій, що наступний президент США не розірве її і не вимагатиме нової. Крім того, Китай не отримає явних вигод від зближення з позицією США у війнах в Україні та на Близькому Сході, адже припинення цих конфліктів дозволить Америці приділяти більше уваги демонстрації "жорсткості у відносинах із Китаєм".

Найімовірніший сценарій у 2025 році - період напруженості, коли керівництво Китаю та нова адміністрація у Вашингтоні оцінюватимуть сильні та слабкі сторони один одного. Ось, напевно, найкраще, на що може сподіватися кожна зі сторін: нинішня економічна невизначеність стимулюватиме прагматизм обох сторін, обмежуючи нову шкоду найважливішим двостороннім відносинам у світі.

Ян Бреммер - засновник та президент Eurasia Group та GZERO Media, член виконавчого комітету Консультативного органу ООН високого рівня з питань штучного інтелекту.

Copyright: Project Syndicate, 2024.
www.project-syndicate.org