В Києві обговорили освіту, міграцію і ринок праці в умовах війни
Фото: в Києві обговорили освіту, міграцію і ринок праці в умовах війни (прес-служба)
В умовах війни та глобальної конкуренції за таланти дедалі більше українських школярів і студентів обирають навчання за кордоном. Частина з них навіть не розглядає вітчизняні університети, адже мають шанс вступити до топових світових закладів без НМТ чи інших складних іспитів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на прес-реліз.
Ринок праці країни, тим часом також зазнає відчутних втрат. Про ці та інших виклики дискутували учасники форуму освітян і роботодавців: “Молодь втримати не можна відпустити” від ділового онлайн-видання "Комерсант Український".
"Для України (міграція молоді, - ред.) виглядає як втрата", - зазначив президент Київської школи економіки Тимофій Милованов, проте закликав не панікувати.
За його словами, багато з тих, хто виїхав навчатися за кордон, не повернеться. Але будуть ті, хто повернеться.
"Вони принесуть в Україну іншу культуру, досвід і створюватимуть нові проєкти", - додав він, порівнюючи ситуацію з Ізраїлем, де діаспора активно підтримує країну.
На форумі "Молодь втримати не можна відпустити" експерти обговорювали, як протидіяти відтоку молоді в контексті доступності освіти та створення умов для професійного розвитку в Україні.
"Люди відчувають, що пробитися неможливо, якщо ти не пов’язаний із політичними чи фінансовими структурами. Це впливає на демографічну ситуацію", - підкреслив заступник директора Інституту демографії НАНУ Олександр Гладун.
Заступник міністра освіти Андрій Вітренко нагадав, що цьогоріч в Україні пропозиція ЗВО значно перевищує кількість абітурієнтів - 429 тис. місць проти 210 тис. заяв.
"Друга проблема - безпека. Якщо раніше лідером за набором студентів був Київ, зараз це Львів", - зазначив він.
Внутрішня міграція молоді з прифронтових регіонів також загрожує економічній стабільності міст, де університети є містоутворюючими. Народна депутатка Юлія Гришина зазначила, що ВРУ вже ініціювало запровадження «відкладеного ЗНО» - як спосіб втримати студентів у цих областях.
"Якщо поїдуть студенти та викладачі, там просто не залишиться міста. Університети - це магніти міст. Втрата людського потенціалу - загроза для країни", - наголосив ректор Житомирської політехніки Віктор Євдокимов.
Проблеми НМТ додатково ускладнюють ситуацію. Національний мультимедійний тест триває понад 4 години, перевантажуючи учнів у часи тривог та відключень світла.
"35-40 хвилин - це максимум концентрації підлітка. НМТ перевантажує, підвищує стрес і знижує шанси на успішний вступ. Учні, які не впоралися, часто їдуть за кордон", - зауважила Андріана Паук, вчителька англійської та засновниця Bla-bla School.
Проректор Харківського університету Лілія Гриневич додала, що важливо утримати не лише студентів, а й науковців з високими індексами Гірша, адже держава вже інвестувала значні кошти в їх підготовку.
"Необхідна політика підтримки найкращих університетів, щоб не втратити потенціал викладачів і науковців за кордон", - зазначила вона.
Тетяна Вакуленко, директорка Українського центру оцінювання якості освіти, своєю чергою, зауважила, що українські абітурієнти демонструють високі результати НМТ навіть у стресових умовах та додала, що УЦОЯО працює над покращенням і доопрацюванням вступного тестування.
Бізнес також реагує на відтік молоді та вже стикається з кадровим дефіцитом. Наталія Теряхіна (Kernel) та Денис Гончарук (ПУМБ) розповіли про програми стажування та навчання молоді. Ольга Нагорнюк (Ajax Systems) поділилася досвідом з підтримки компанією лабораторії ЗВО та викладачів університетів. Олег Плахтій (Епіцентр К) розповів про те, як компанія залучає одночасно понад 160 навчальних закладів для розвитку своїх майбутніх молодих спеціалістів.
"Україна має унікальні можливості для розвитку молоді, не гірші за закордонні, і бізнес готовий демонструвати їх через практику", - підкреслила Олена Колеснікова, голова Комітету зі сталого розвитку Федерації роботодавців України.
