Катаріна Матернова: Втоми від України в Євросоюзі немає. Але є відволікаючі фактори

РБК-Україна зустрілося з головою представництва ЄС в Україні Катаріною Матерновою наступного дня після того, як Євросоюз нарешті погодив виділення Україні 50 мільярдів євро терміном на чотири роки, в рамках програми Ukraine Facility.

Вийшло це зробити лише з другої спроби. Вперше, у середині грудня, виділення Україні коштів заблокував угорський прем'єр Віктор Орбан, умовляти якого довелося дуже довго, у процесі активну особисту участь брали лідери провідних європейських країн.

Отримання Україною довгострокового фінансування особливо важливе у світлі того, що допомога з боку США наглухо застрягла в Конгресі та перспективи її отримання вкрай туманні.

– Почнемо з недавнього рішення ЄС виділити Україні 50 мільярдів євро. Коли Україна зможе отримати перший транш цієї допомоги, як кажуть у нашому уряді, це може статися вже у березні. Це реалістично?

– Я гадаю, що це реалістично. Насамперед дозвольте мені сказати, що я вважаю, що це справді історичне рішення для України. І це також була чудова новина для Європейського Союзу, тому що він продемонстрував солідарність, відданість Україні, а також єдність, бо угода мала бути досягнута одноголосно.

Окрім пакету для України були й інші елементи, це був перегляд багаторічних фінансових рамок. Таким чином, пакет по Україні був найбільшим, але були й інші елементи, загалом, я думаю, 64 мільярди євро, 50 з яких призначені для України. Усі знають про важке бюджетне становище України. І вчора я розмовляла зі своїми колегами. У мене високий рівень впевненості, що в березні ми зможемо виплатити кошти.

– Це близько кількох мільярдів євро?

– Так.

– Чим зумовлена поява умов виділення Україні цих коштів? Наприклад, "підтримка та повага до ефективних демократичних механізмів, включаючи багатопартійну парламентську систему" і так далі.

– Дозвольте мені сказати дуже чітко: для всього нашого кредитування, яке ми здійснювали за останні десять років як у вигляді макрофінансової допомоги, так і у вигляді підтримки бюджету, ми завжди ставили умови. Це не вперше.

Передумовою підтримки України в рамках цього механізму буде те, що Україна продовжить підтримувати і поважати демократичні інституції. Але й раніше це була попередня умова для всієї нашої макрофінансової допомоги.

Формулювання було взято з попередніх інструментів (фінансування України – ред).

– Із усіх попередніх траншів за ці два роки?

– Не лише за два роки, за десять років. Їх називають попередніми умовами. Є й конкретні умови для кожного траншу тощо. Але попередньою умовою є те, що Україна є демократичною плюралістичною країною.

– Отже, підіб'ємо підсумок: чи помічаєте ви якісь конкретні проблеми з демократією?

– Ну, я думаю, що в країні, яка перебуває у стані війни, в умовах воєнного стану, очевидно, є перешкоди для повного арсеналу прав. Але Україна – це країна, яка перебуває у стані війни. Але дозвольте мені повторити: це попередні умови всіх попередніх інструментів.

– Фонд допомоги Україні для військової підтримки – коли його може нарешті запустити і як щодо його розміру? 5 мільярдів євро чи може бути більше?

– Думаю, передчасно обговорювати. Триває активна дискусія серед країн ЄС. Наступна зустріч відбудеться у березні у Європейській раді. І я так розумію, це обговорюватиметься там.

– Тобто це може статися, а може й не статися. Правильно?

– Я вірю, що є велика ймовірність, що це станеться, але ми не дізнаємося про це ще деякий час.

– Проблеми з Угорщиною. Як уникнути ситуацій, коли одна-єдина країна може тривалий час блокувати ключові рішення всього Євросоюзу. І це стосується не лише питань, пов'язаних із Україною.

– Такою є природа прийняття рішень у Європі. Є багато областей, де ми можемо узгодити та вжити певних заходів та правил, використовуючи так зване голосування кваліфікованою більшістю. І є деякі області, де держави-члени мають по суті право вето, і питання європейського бюджету є одним із них, а також питання зовнішньої політики та розширення Європейського Союзу такі, що потребують одностайності, тому ви не можете запобігти таким ситуаціям.

Вам просто потрібно робити це. Ви зараз спостерігаєте, як ухвалюється рішення в ЄС. Знаєте, треба знайти основу угоди, знайти основу компромісу. Ви повинні знайти способи переконати тих, хто не хоче рухатись далі.

– Але це справді зайняло багато часу та багато зусиль з боку різних лідерів ЄС.

– Іноді це займає ще більше часу

– Тож із цим нічого не можна зробити. Я правий?

– Що ж, для будь-яких змін у механізмі голосування вам доведеться змінити базовий договір. А для зміни договору потрібна одностайність.

– Чи може Віктор Орбан знайти союзників у своїй постійній боротьбі з Брюсселем, наприклад Роберта Фіцо, який є прем'єр-міністром Словаччини, вашої рідної країни? Тому що є сигнали, що вони утворюють блок.

– Я б сприйняла вчорашній день як сильніший сигнал, ніж будь-які сигнали, про які ви кажете.

– З огляду на те, що українські перспективи отримання допомоги від США видаються вельми туманними, чи зможе Європа самостійно впоратися з наданням Україні всієї необхідної їй фінансової та військової допомоги у короткостроковій, середньостроковій, довгостроковій перспективі?

– Що ж, я на це сподіваюся, але я також вірю, що наші друзі за Атлантикою зрозуміють, що в їхніх інтересах продовжуватиме підтримувати Україну як у військовому, так і фінансовому відношенні.

– А як щодо невиконання зобов'язання щодо постачання Україні 1 млн снарядів до березня? Чому це сталось? І як уникнути подібних невдач у найближчому майбутньому?

– Що ж, нам просто доведеться продовжувати стимулювати та розвивати європейську промисловість. І справді це показало, що перехід до військового виробництва не є природним інстинктом у Європі. У Європі ми десятиліттями жили з твердим переконанням, що війна на європейському континенті неможлива. Тому я думаю, що з цим первісним шоком 24 лютого 2022 року ми непогано впоралися з політичною активізацією, активізацією суспільства з погляду прояву солідарності у прийомі українських біженців, доставці гуманітарної допомоги тощо.

Я думаю, що галузь рухається, можливо, не так швидко, як ми сподівалися. Але в даний час уряди та приватний сектор знову виявляють рішучість і роблять сильний поштовх до збільшення виробництва. І ви знаєте, у нас ринкова економіка, тому зробити це не так просто, як за командної економіки. Як в Росії. Тож так, у цьому сенсі промисловість відреагувала не так швидко, як ми сподівалися.

– Збільшення військового виробництва може бути дуже вигідним для багатьох європейських компаній.

– Спочатку була опора ринку. Але я думаю, що галузі необхідно побачити довгострокову відданість уряду. Це трохи як проблема з куркою та яйцем.

– Чи є зараз у Євросоюзі втома від України?

– Я не сказала б, що є втома від України, я б сказала інакше. Активна фаза війни триває вже два роки. За кілька днів ми матимемо другу річницю. І у різних частинах світу виникає безліч криз. Подивіться на Близький Схід. Подивіться на Сахель. Є дуже багато інших криз, які забирають певний ступінь уваги. Я не думаю, що це обов'язково втома від України, але є фактори, що відволікають, пов'язані з тим, що відбувається з повстанцями-хуситами, Ізраїлем/Газою, Хезболлою, просто якщо назвати один цей театр (дій, - ред.). Отже, є фактори, що відволікають. Але я думаю, що коли справа дійшла до критичної ситуації, Європа, як я вже сказала, продемонструвала і лідерство, і прихильність.

– Переговори щодо нашого вступу до ЄС: коли вони можуть розпочатися? Чи очікуються якісь серйозні проблеми (наприклад, опозиція з боку Угорщини та її право вето)? І чи є дуже приблизні оцінки того, як довго триватимуть ці переговори?

– Приблизних оцінок немає. Це було б ворожіння на кулі. Але я дуже сподіваюся, що ми зможемо офіційно розпочати та отримати рамки переговорів. А потім наступний крок – міжурядова конференція. Я дуже сподіваюся, що це станеться навесні.

– А якісь суттєві неприємності будуть у цьому процесі?

– Дозвольте мені повторити. Кожен крок, кожен крок на шляху вступу до ЄС схвалюється одноголосно.