ua en ru

Капітали тікають з ризикових активів, а інфляція не збирається здаватись

Капітали тікають з ризикових активів, а інфляція не збирається здаватись Нью-Йоркська фондова біржа (Фото: facebook.com/NYSE)
Олександр Мартиненко
Олександр Мартиненко
голова департаменту корпоративного аналізу групи ICU

Тижневий огляд фінансових ринків у колонці голови департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександра Мартиненка для РБК-Україна.

Фінансові ринки пережили ще один важкий тиждень розпродажів. З минулим тижнем завершився вересень, протягом якого фондові індекси зазнали найгіршого падіння з березня 2020 року.

Інвестори наразі не очікують якихось гарних новин і намагаються якомога більше скоротити свою присутність у ризикових активах. На шкалі індексу страху і жадібності ринків стрілка ще більше наблизилася до максимальних рівнів страху. Головний страх ринків у тому, що центральні банки так захопляться своєю нещадною війною з інфляцією, що вкинуть національні економіки у тривалу і глибоку рецесію.

Адже інфляція поки що не збирається здаватись: в серпні знову подорожчало споживання для американських домогосподарств, вересневе зростання індексу споживчих цін в Єврозоні всупереч очікуванням прискорилося вже до двозначних 10%, а у європейського економічного локомотива – Німеччини – споживча інфляція у вересні злетіла до найвищого показника в останні 70 років.

Паніка на фінансових ринках Великобританії додатково підштовхнула глобальних інвесторів далі виходити зі своїх позицій. Плани британського уряду знизити податки можуть коштувати державному бюджету ще 45 млрд фунтів на додаток вже анонсованих 90 млрд компенсації домогосподарствам за енерговитрати. Ринок відповів лавиною розпродажів, падінням фунту і вартості британських державних облігацій – гілтів. Банк Англії змушений був терміново втручатися в ситуацію, щоб не допустити краху ключових інвесторів в гілти – британських пенсійних фондів.

Ще одним джерелом нервозності на ринках стали геополітичні події: анексування Росією українських територій запустило подальшу ескалацію війни, а підрив російських газопроводів у Балтійському морі поховав надії на можливе полегшення європейської енергетичної кризи. У підсумку, провідні фондові індекси світу знизилися третій тиждень поспіль. Американські S&P 500 і Nasdaq Composite впали на 2,9% і 2,7%, відповідно.

Загалом це вже став третій поспіль квартал їхнього зниження, що в останній раз спостерігалося ще за часів глобальної фінансової кризи 2009 року. І поки що світло у кінці тунелю для акцій розгледіти важко. Попереду сезон корпоративної звітності за третій квартал, і інвестори здебільшого перебувають у передчутті неприємних сюрпризів.

До речі відхід у небуття "Північних потоків" зміг лише тимчасово підтримати європейські ціни на газ – за підсумками ж тижня вони все одно знизилися на 6%. Адже стає все більш імовірним що Європа буде в змозі пережити зиму без російського газу – обсяги імпорту скрапленого газу зростають, а європейські газосховища наповнені вже майже на 90%.

Втім, інвестори в українські єврооблігації, здається, вже пережили достатньо потрясінь, щоби бути шокованими останніми подіями. Котирування українських суверенів залишилися майже незмінними на рівнях 20 центів за долар. А от до валютних ОВДП інтерес навіть збільшився: обсяг торгів на вторинному ринку збільшився до максимального з початку року – 5 млрд у гривневому еквіваленті.

Тут зіграли свою роль підвищення ставок валютних ОВДП Мінфіном, відновлення з серпня можливості купляти ОВДП на вторинному ринку приватним особам і небанківським установам, а також відсутність рівнозначної інвестиційної альтернативи цим інструментам.

Між тим готівковий валютний ринок минулого тижня трохи заспокоївся, і курс гривні на ньому стабілізувався на рівні 41 гривень/долар. Наскільки вистачить цієї стабільності, залишається під питанням. Попит бізнесу на валюту залишається високим, а учасники валютного ринку намагаються вирахувати, коли Національний банк вирішить знову послабити офіційний курс.