"Кадровий голод". Як війна змінила ринок праці в Україні і куди поділись безробітні

Безробітних стало менше?

За даними Державної служби зайнятості, рівень безробіття в Україні за рік впав удвічі, що є історичним мінімумом. У березні 2023 кількість безробітних становила 137,3 тисячі, тоді як рік тому було 286,9 тисячі безробітних.

Однак мова йде саме про кількість офіційно зареєстрованих осіб у Центрах зайнятості по країні, тому фактичні дані можуть значно відрізнятися.

Так, НБУ в лютому опублікував "Інфляційний звіт" із прогнозом рівня безробіття в Україні в 2023 році на рівні 26,1%, а загальна кількість безробітних на кінець 2022 року була оцінена в 2,9 млн осіб.

HR-експерт Тетяна Пашкіна в коментарі РБК-Україна також зазначила, що рівень безробіття, який наразі показує Держслужба зайнятості, вкрай важко порівнювати з попереднім роком.

Однією з причин є те, що істотно змінилися умови, які держава пропонує при реєстрації в Центрі зайнятості. Наприклад, скорочено термін перебування на обліку та виплати допомоги по безробіттю.

По-друге, тепер дві третини безробітних становлять жінки, а рік тому кількість безробітних серед чоловіків та жінок була однаковою. Зараз важливим фактором є військовий облік, без постановки на який також не можна зареєструватися в Центрах зайнятості.

"Відповідно, певна кількість чоловіків не стане на облік у Центрі зайнятості, навіть якщо вони є безробітними. Тому я не вважаю цифру безробітних, яка зараз офіційно оприлюднена, релевантною до ситуації", – висловила думку експерт.

Тенденції на ринку вакансій

Як розповіла Тетяна Пашкіна, пропозицій на ринку праці в Україні стає більше, а сайти з працевлаштування наразі вже мають до 3/4 вакансій від довоєнного минулорічного періоду.

Кількість пропозицій роботодавців росте щомісяця. У березні на порталі пошуку роботи Work.ua розмістили 75 575 вакансій, що на 14% більше ніж у лютому 2023.

Порівнюючи з 2021 роком, ринок вакансій відновився на 91%, і на 75% – проти довоєнного рівня 2022-го. Такі показники надали виданню у Work.ua.

НR-експерт Тетяна Пашкіна зазначила, що чим більше вакансій, тим більше конкуренції між роботодавцями за шукачів, тому зараз переглядають заробітні плати, системи мотивації. Великі компанії в 2022 році це робили неодноразово, щоб втримати працівників і залучити нових.

Низька конкуренція та "кадровий голод" збільшують шанси на працевлаштування

Ще одним визначальним моментом для шукачів роботи наразі є зменшення конкуренції. За даними Державної служби зайнятості, навантаження на одну вакантну посаду впало в 2 рази.

Народний депутат Ярослав Железняк опублікував у своєму Telegram-каналі тенденції по основних сайтах пошуку роботи на квітень 2023 – конкуренція продовжує падати:

• Work.ua – на одну розміщену вакансію претендують в середньому 2 кандидати (в березні – 2,7).
• Rabota.ua – кількість резюме на одну вакансію становить 3,9 (в березні – 5,5).

Динаміку конкуренції серед шукачів роботи з 2021 року до сьогодні можна прослідкувати на графіку від порталу Work.ua. З дослідження видно, що рівень конкуренції зараз є майже таким, як у довоєнному 2021-му, і значно нижчий ніж у 2022 році.

За словами Тетяни Пашкіної, вже немає минулорічної тенденції, коли восени з початком навчального року багато людей повернулося в Україну.

Хто зараз ще залишається за кордоном (здебільшого жінки з дітьми, які вже ходять у нові школи), мають намір бути там до кінця війни, або як мінімум до закінчення цього навчального року. Тому до травня-червня 2023 навряд чи будуть якісь значущі зміни у кількості шукачів роботи.

У багатьох сферах відчувається "кадровий голод". "І навіть те, що деякі компанії переглядають заробітну плату, ситуацію не спрощує, адже "людей фізично немає", – додає експерт.

Які спеціалісти потрібні

У березні 2023 на третину збільшилася кількість вакансій у готельно-ресторанному бізнесі. Це 7220 нових вакансій, і найзатребуванішою є посада бармена (1370 пропозицій). На другому місці – сфера обслуговування.

Також більше роботи пропонують у будівництві та архітектурі, сфері краси, шукають людей і на робочі спеціальності.

У розмові з РБК-Україна Тетяна Пашкіна зазначила, що за рік війни перелік пропозицій на ринку праці не зазнав кардинальних змін.

Досі потрібні менеджери з продажів, продавці-консультанти, працівники логістичної сфери, бухгалтери, водії, кур'єри. На виробництвах так само не вистачає швачок, слюсарів і т.д. Проте змінилися пропорції по містах.

Географічний тренд. Де роботи більше

Лідерами за кількістю пропозицій роботи зараз є:

• Київська область – 22 787 вакансій;
• Львівська область – 7 525 вакансій;
• Дніпропетровська область – 7 158 вакансій;
• Одеська область – 5 461 вакансій;
• Івано-Франківська область – 2 429 вакансій.

Однак кількість вакансій у прифронтових областях починає збільшуватися.

На порталі Work.ua наводять статистику збільшення пропозицій роботи в березні 2023 у Миколаївській 975 (+32% порівняно з лютим 2023) та Херсонській області – 119 вакансій (+21%).

Водночас серед претендентів найбільша конкуренція – у Київській області. Також багато людей шукають роботу в Харківській, Вінницькій, Одеській та Волинській областях.

Найнижча конкуренція – у Закарпатській, Чернівецькій, Херсонській, Тернопільській та Кіровоградській областях.

Зарплати ростуть

Якщо минулого року середня заробітна плата по Україні становила 15 тисяч грн, то у березні 2023 це вже 16 тисяч грн. Підвищення рівня оплати спостерігалось в Одеській області – до 15 500 грн (+500 грн до лютого 2023) та Львівській області – до 16 000 грн (+500 грн).

Згідно з дослідженням Work.ua, найбільші зарплати (за виключенням керівних посад та сфери IT) пропонують:

• медіабайєру – 52 500 грн;
• водію-міжнароднику – 40 000 грн;
• бізнес-аналітику – 32 500 грн;
• арматурнику, рихтувальнику, рієлтору – 30 000 грн.

Найнижчі зарплати залишаються у прибиральників (8 000 грн), посудомийників (9 000 грн) та санітарів (9 000 грн).

Війна покаже. Чого очікувати від ринку праці

Повномасштабна війна негативно вплинула на ринок праці в Україні і залишається найбільшим фактором невизначеності при прогнозуванні можливих змін.

В "Інфляційному звіті" НБУ зазначає, що ринок буде слабким ще тривалий час, однак поступово відновлюватиметься завдяки адаптації населення та бізнесу до умов воєнного періоду.

При зниженні безпекових ризиків попит на робітників зростатиме, тому безробіття в поточному році може скоротитися. Ринок праці відрізнятиметься в регіонах через міграційні процеси, також зберігатимуться кваліфікаційні диспропорції.

На думку Тетяни Пашкіної, чим більше буде маркерів стабільності і відносного благополуччя, тим більше шансів, що бізнес в Україні підніматиметься.

Експерт також розповіла, що через війну ситуація з сезонними вакансіями цього року зміниться.

З початком польових робіт збільшується кількість вакансій в аграрному секторі, враховуючи й те, що багато чоловіків, які працювали на агротехніці, мобілізовані. Але число цих вакансій може зрости не всюди, бо значна площа посівних територій недоступна через окупацію чи небезпеку мін.

Агровакансій побільшає (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Щодо морського курортного сезону, то цього року вакансій в цій сфері ще не буде. Однак за умов недоступності відпустки біля моря, відпочинок у горах стає ще більш популярним. Тому можливим є розширення сезонного ринку саме завдяки потребі в працівниках готельно-ресторанної сфери в західних регіонах України.

Також може зрости попит на операторів атракціонів у парках відпочинку, якщо їх роботу дозволить безпекова ситуація.

Чому роботодавці у вакансіях не вказують розмір зарплат

Інформація щодо рівня оплати є дуже важливою для шукачів роботи, але роботодавці не завжди вказують ці дані, чим часто відлякують претендентів на вакансію.

РБК-Україна попросило HR–консультанта Тетяну Пашкіну пояснити можливі причини такої ситуації.

За її словами, інколи пропонована заробітна плата є меншою за ринкову. Також розмір оплати можуть приховувати в оголошеннях, щоб не демотивувати працівників компанії. Адже традиційно людина, яка вже працює в роботодавця, виходить йому "дешевше", ніж залучення з ринку праці.

Крім того, зараз є розповсюдженою протилежна ситуація, коли працівників намагаються найняти "задешево".

В деяких випадках точний розмір зарплати не вказують, щоб "залишити простір для перемовин". Шукачеві можуть пропонувати посадовий оклад з можливістю премій, залежно від існуючої системи винагород.

Також буває, що у роботодавця є декілька вакантних посад, і кожна має свій штатний оклад. Але на сайті можуть розмістити таку вакансію, яка об'єднує ці посади. Тому шукачеві вже при співбесіді можуть запропонувати зарплату з підвищеним окладом, наприклад, з коефіцієнтом 1,5-1,8.

Як розповіла експерт, більшість шукачів вважають, що якщо заробітну плату не афішують, то це через те, що її "соромно вказувати". Іноді вони бувають праві, і це працює в негатив на вакансіях, де є фіксована зарплата за чіткою тарифною сіткою.

Приховування розміру зарплати в такому випадку недоречно і може свідчити про те, що роботодавець намагатиметься домовитись на свою користь чи "заощадити" на податках.

Окремо Тетяна Пашкіна звертає увагу, що зараз є багато вакансій від аферистів, коли в оголошенні нібито пропонують гарні умови та зарплату, а в спілкуванні з кандидатом наполягають внести оплату, наприклад, за реєстрацію акаунту, перевірку тестового завдання та ін.

Вона радить критично ставитися до вакансій, які розміщують в чатах месенджерів чи соцмережах. Варто ретельно перевіряти дані роботодавця, краще використовувати сайти пошуку роботи, де можна знайти віддалену, але при цьому офіційну роботу, скориставшись спеціальним фільтром. "Вимагати гроші за працевлаштування є шахрайством", – підкреслила експерт.