Як українські військові боронять Мар’їнку і чому вона важлива росіянам

Російська армія двічі займала Мар’їнку – містечко, яке розташувалось під Донецьком. Перший раз окупанти зайшли сюди у 2015 році. І тоді це зіткнення вважалося наймасштабнішим з моменту підписання домовленостей "Мінськ-2". Українська армія, втім, відбила місто.

У березні 2022 року росіяни захопили Мар’їнку вдруге, але протримались там близько місяця. У квітні українські війська зайшли в населений пункт і з того часу стримують амбіції ворога просунутись далі. З того часу, здається, жодне повідомлення Генштабу про ситуацію на фронті не обходиться без згадок про ворожі обстріли чи спроби наступу біля цього містечка.

Зараз під Мар’їнкою працює 79-бригада десантно-штурмових військ. Військові під постійною напругою ворожих ударів тримають лінію оборони щоразу коли ворог намагається підійти ближче.

Військовий у Мар'їнці (Фото: GettyImages)

Сержант одного з підрозділів з позивним "Тропа" в розмові з РБК-Україна каже, що російська армія хоч і атакує українські позиції, але вони їй не "по зубах". Зараз додалось ще й погіршення погоди, тому кількість штурмів зменшилась. За його словами, останнім часом взагалі триває більш позиційна війна – війна дронів та артилерії.

"Станом на зараз наступів як таких немає. Мабуть, через погані погодні умови. Коли погодні умови були сприятливі, в російської армії було по дві-три спроби на тиждень, а бувало і на день. За день я бачив найменше – це два, а найбільше – чотири штурми", – згадує військовий.

Ворожий штурм, як пояснив головний сержант, відбувається наступним чином. Десь о 3-ій годині на визначених ділянках місцевості починається артилерійський обстріл. Він триває приблизно дві години поспіль без зупинки. Потім артилерія затихає, починають їхати танки і на ходу стріляти по позиціях. За танками їде бронетехніка з піхотою. На визначених рубежах піхота починає йти та стріляти по позиціях. Вони пробують заходити прямо в окопи, зазначає військовий. На спостережний пост може наступати близько 100 осіб.

"І, до речі, артилерійська підготовка може бути не по тих позиціях, які збираються штурмувати. Це може бути відволікаючий вогонь. Або, якщо у них є можливість, то використовують димові снаряди, якими вони б’ють для приховування у район майбутніх дій", – додав він.

Ворог на цьому напрямку частіше за все використовує реактивні системи залпового вогню "Град", ствольну артилерію та танки з закритих позицій. Важка зброя у них, як каже сержант, здається, працює 24/7, а мобілізованих бійців росіяни не бояться "кидати на забій". Але вони, на відміну від боєкомплектів, закінчуються швидше.

"За день вивозимо до 11 поранених"

Під час відбиття ворожих атак поранення отримують і українські військовослужбовці. Бойовий медик 79-ї бригади Руслана Майданюк розповіла виданню, що останнім часом ситуація покращилась: за день може вивозити одного чи двох поранених. Але це тільки через те, що кількість російських штурмів зменшилась.

"До нового року у мене були шалені дні, коли наш екіпаж міг вивозити до 11 поранених. Тоді я виснажилась, сил не було зовсім. Але такі дні тут не щодня і це добре", – зазначила вона.

Військовий медик Руслана Майданюк (Фото: автора)

За словами Руслани, найчастіше вона працює з вогнепальними пораненнями: осколкові рук та ніг, часто трапляються ампутації пальців – і це як мінімум. А також поранення в спину та в плече, які супроводжується переломами. Ну і майже у кожного контузія різного рівня важкості. Задача Руслани полягає у тому, щоб забрати пораненого з поля бою, надати першу домедичну допомогу і відвезти до стабілізаційного пункту.

Українські бійці, чиїсь друзі, батьки, близькі щодня віддають своє життя, щоб втримати лінію оборони і зупинити ворожі навали. Щодо загиблих, то дівчина цифр, звісно, не називає. Але каже, що буває вдень говориш з людиною, а ввечері її вже немає. Або ж їй доводиться вивозити не пораненого, а вбитого.

"Нас вже називають похоронним бюро", – говорить вона. І додає, що до цього можна звикати виключно до моменту, поки не бачиш тіло когось зі своїх з бригади.

Шлях до Курахового та Авдіївки

Для російської армії Мар’їнка має важливе стратегічне значення. Військовий експерт Михайло Жирохов пояснив в коментарі РБК-Україна, що цей населений пункт цікавий їм, зокрема, як можливість пробитись до Курахового, у якому розташована теплоелектростанція, склади, частини ЗСУ, а також артилерія, РСЗВ.

"Крім того, взяття Мар'їнки дозволить перекинути частину сил та засобів на Авдіївку, де посиляться сили росіян. Тому за неї йдуть потужні бої, але росіянам не вдалось просунутись далі", – вважає він.

В Авдіївці ми маємо хороший плацдарм для вогневих ударів по військових об'єктах майже у всій Донецько-макіївській агломерації, каже військовий експерт, полковник Роман Світан. Саме тому взяття Авдіївки для росіян дозволило б убезпечити себе від обстрілу з нашого боку.

"Вони б'ються в Авдіївку, але без толку. "Промка" Авдіївки фактично непробивна. Тому у них там немає жодного руху", – каже експерт.

Щодо можливого наступу українських сил на цьому напрямку Михайло Жирохов не впевнений, що він зараз буде. "Ми утримуємо Мар’їнку. Поки цього достатньо. Тримаємо як плацдарм для наступу на Донецьк", – додав він.

Бійці, в свою чергу, вважають, що російська сторона укріплюється, а тому ЗСУ з кожним днем буде все важче здійснювати контрнаступальні дії.

"Для штурму нам не вистачає бронетехніки. Втім, їхні штурми ми відбиваємо на ура. Зі стрілецькою зброєю в нас більш менш, а от артилерії хочеться трошки більше. Точніше боєкомплектів", – зазначив військовослужбовець з 79-ї бригади.

***

Під Мар’їнкою тривають потужні бої за лінію фронту. І хоч погодні умови ускладнили росіянам рух, це тимчасово. За цей час можна ще більше "запакувати" бійців і підготувати до нових боїв. Тому чим більше дронів та артилерії отримають українські військові, тим менше серед наших буде загиблих та поранених, про що постійно повторюють у приватних розмовах бійці. А поки ціною їхнього життя тримається рубіж на гарячому східному напрямку.