Як новий законопроєкт може зобов’язати РНБО відшкодовувати збитки: деталі документа

Головне:

• Відповідальність для членів РНБО
• Перспективи законопроєкту
• Реакція колишніх та діючих членів РНБО

Відповідальність для членів РНБО

Наразі у Верховній Раді дійсно зареєстрований законопроєкт №13311, поданий фракцією "Європейська солідарність". Документ пропонує встановити персональну відповідальність для членів РНБО за незаконні санкційні рішення. Якщо указ президента про запровадження санкцій визнають незаконним, компенсацію збитків пропонується покладати не на державу, а на тих, хто ухвалював відповідне рішення. Розмір компенсації визначатиме суд, з урахуванням втрачених активів і недоотриманих доходів постраждалих.

Нагадаємо, згідно із частинами 3-5 ст. 5 Закону України "Про санкції", рішення про застосування санкцій ухвалюється РНБО, після чого вводиться в дію указом президента України. Пропозиції щодо застосування санкцій можуть подавати Верховна рада, президент, Кабінет міністрів, Національний банк або Служба безпеки України.


Однією з перших авторок законопроєкту стала народна депутатка від фракції "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко (facebook.com/iryna.gerashchenko)

На її думку, ініціатива є цілком логічною й необхідною, адже нинішня практика запровадження санкцій щодо громадян України вийшла далеко за межі правових і конституційних норм. Рада національної безпеки і оборони, за її словами, фактично перебрала на себе функції судової та правоохоронної систем, залишаючи громадян без базового права на захист.

"Ми розцінюємо ці санкції як політично вмотивоване правосуддя. І такі дії влади суперечать членству України в ЄС. Рішення Європейського суду з прав людини, очевидно, будуть не на користь подібних позасудових, антиконституційних практик. І зрештою все це ляже тягарем на державу — тобто на плечі громадян України. Це несправедливо", — наголошує депутатка.

Вона також акцентує, що санкції можуть бути виправданими лише в тих випадках, коли українська держава не має реального доступу до особи або компанії — наприклад, через перебування за кордоном, на окупованих територіях або наявність іншого громадянства. Однак теперішня практика, на її думку, спотворена та небезпечна.

Свою підтримку законопроєкту висловлює також народний депутат Олексій Гончаренко, ще один із представників фракції Пороошенка. Він наголошує: члени РНБО повинні нести персональну відповідальність за рішення, що мають серйозні наслідки для громадян і ухвалюються поза межами судового процесу.

На думку депутата, санкційний механізм в Україні не просто непрозорий.

"У нас на цьому створена колосальна корупція. Не секрет, що люди платять кошти, щоб вийти з-під санкцій. Мова йде про мільйони доларів", — стверджує депутат. Ще одним викликом, за його словами, є використання санкцій як політичного інструменту проти опонентів.

Перспективи законопроєкту

Юристи по-різному оцінюють як сам законопроєкт, так і його перспективи в парламенті. Адвокат, експерт з кримінального права, член Комітету захисту гарантій адвокатської діяльності Ради адвокатів Київської області Євгеній Черналівський вважає ініціативу абсолютно позитивною, підкреслюючи її спрямованість на персоналізацію відповідальності членів РНБО.

Він наголошує, що сама ідея не є унікальною — подібні підходи вже закладено в інших законодавчих ініціативах, хоча й у дещо іншому контексті.

"Можна провести аналогію із законом щодо відповідальності під час досудового розслідування та слідства, а також із законопроєктом, який знаходиться у Верховній Раді, щодо відповідальності посадових осіб Державної податкової служби за неправомірні дії та рішення, зокрема під час перевірок", — говорить він.

Водночас, за словами адвоката, попри змістовну доцільність і потенційну користь ініціативи, у нинішніх політичних та військових умовах її шанси на реалізацію залишаються вкрай обмеженими.

"Вона могла би бути дієвою, проте в нинішній політичній та військовій ситуації цей законопроєкт носить виключно політичний характер. Перспектив його ухвалення, щоб він реально запрацював, наразі не вбачається. Навряд чи вдасться зібрати достатню кількість голосів. Однак, те, що така ініціатива вноситься — це вже добре, оскільки сам по собі інструмент санкцій проти громадян України є неконституційним, адже фактично це спосіб позасудового позбавлення особи права власності, без рішення суду", — вважає Черналівський.

Адвокатка Олена Доненко також вважає, що санкційний механізм, який першопочатково планувався як винятковий інструмент для особливих випадків, нині використовується у викривлений спосіб.

На її думку, саму ідею було суттєво спотворено, і це потребує належної реакції на законодавчому рівні.

"Сама ініціатива — абсолютно правильна. Ми не можемо звинувачувати державу загалом у запровадженні санкцій проти громадян України, якщо ці рішення ухвалюють конкретні посадові особи. А потім ще й зобов’язувати всю країну, тобто її громадян, платити компенсації за дії цих людей. Це несправедливо. Відповідальність повинні нести ті, хто ухвалює рішення. У правовій державі колективна відповідальність не працює", — наголошує Доненко.

Реакція колишніх та діючих членів РНБО

Думки діючих і колишніх членів РНБО щодо ініціативи про запровадження персональної відповідальності за санкційні рішення виявилися різними — або ж зовсім відсутніми.

Наприклад, міністр фінансів Сергій Марченко на пряме питання "Чи мають члени РНБО нести персональну відповідальність за рішення проти громадян України, що призвели до втрат фінансової вигоди та були оскаржені судом", відмовився від коментаря.

Міністр фінансів Сергій Марченко та колишній секретар РНБО Олексій Данілов відмовилися коментувати ініціативу (колаж РБК-Україна)

Аналогічну позицію зайняв і колишній секретар РНБО Олексій Данілов, який у коментарі РБК-Україна заявив, що наразі не дає жодних коментарів.

Колишній голова Державної служби фінансового моніторингу Ігор Черкаський, своєю чергою, обмежився відповіддю: "Я більше там не працюю" і перестав відповідати на дзвінки.

А от колишній голова Служби Безпеки України Іван Баканов в коментарі РБК-Україна розкритикував ініціативу депутатів. Він зауважив, що його дивує така запізніла реакція "ЄС" та їх лідера на їхні ж "прогалини" у санкційному законі.


Колишній голова СБУ Іван Баканов розкритикував законопроект (Getty Images)

"Сьогодні будь-які зміни до Закону України "Про санкції" від серпня 2014 року нікому не цікаві і не потрібні, навіть партії "Європейська Солідарність" та її лідеру. Всі мають бути зацікавлені в зрозумілій, сталій та справедливій практиці застосування цього закону. Питання є дискусійними серед українських правників з моменту фактичного прийняття санкційного закону, який підписав безпосередньо пан Порошенко — колишній президент України, лідер політичної сили "ЄС", щодо якого, відповідно до зазначеного закону, застосовані санкції. Отже, м’яко кажучи, дивує така запізніла реакція "ЄС" та їх лідера на їхні ж "прогалини" у санкційному законі. З іншого боку, зрозуміло, чому так відбувається — бо тоді їхній лідер Порошенко застосовував норми зазначеного закону, а тепер ці ж норми застосовуються проти нього. Тоді це було зручно "ЄС", а тепер — ні", — коментує Баканов.

Він вважає, що справжньою метою ініційованих "ЄС" змін до закону є не бажання його змінити на краще, а бажання використати Верховну раду України як майданчик та інструмент політичного тиску на діючу владу для вирішення проблем свого лідера.

"Тому, скоріш за все, питання не в тому, чи є актуальними та справедливими запропоновані "ЄС" зміни до закону, а в тому, чи довіряє наше суспільство рішенням чинного складу РНБО, або ще точніше — тим, хто ці санкції ініціює до розгляду. А це питання лежить вже поза межами правової оцінки, бо, наприклад, питань до справедливості та обґрунтованості санкцій щодо осіб, застосованих США, в нашому суспільстві не виникає, не дивлячись на обізнаність чи не обізнаність з законодавством США. Не можна в залежності від політичних обставин, персон, що очолюють того чи іншого суб’єкта ініціації санкцій, політичного забарвлення складу РНБО, змінювати зміст та практику застосування такого надважливого закону. Треба будувати таку систему, яка виключить можливість необґрунтованого застосування санкційного режиму незалежно від того, хто є в складі РНБО", — говорить Баканов.

На його переконання, всі спірні питання щодо практики застосування закону про санкції сьогодні повинен був би зняти Верховний Суд України шляхом надання узагальнюючого роз’яснення.

"І це було б краще для всіх сторін політичного процесу, бо з одного боку цей суд формував Порошенко, а з іншого — він не перетворився на відверту прислугу сьогоднішніх політичних доцільностей. Тож на мій погляд, прийняття нової редакції закону про санкції в редакції ЄС нічого не змінить ані для їхнього лідера, ані для членів РНБО. І сама по собі ситуація з санкціями відносно Порошенка від цього не зміниться, оскільки підстави їх застосування нікуди не подінуться. Відповіді на всі питання, які "несподівано" підіймає ЄС, є в чинному законодавстві України. Єдине – має бути бажання їх побачити", — заявив колишній голова СБУ.

Окрім критики законопроєкту, колишній голова СБУ не зазначив свою позицію стосовно персональної відповідальності.

А от перший секретар РНБО в період президентства Володимира Зеленського Олександр Данилюк підтримує ідею персональної відповідальності за санкційні рішення. На його думку, колегіальні органи в Україні часто ухвалюють рішення безвідповідально — і це проблема, яка має історичне коріння.


Перший секретар РНБО Олександр Данилюк підтримує ідею (Віталій Носач, РБК-Україна)

"Принципово наша система управління спирається на колегіальну безвідповідальність — спадок "совка". Він стосується як рішень Кабміну, РНБО, так і інших колегіальних органів. Кожен, хто голосує, має нести відповідальність за свій голос, бо він впливає на загальний результат. Бо багато хто голосує, бо знає, що відповідальності нуль, якщо підтримає лінію партії, а от коли піде проти лінії партії — наслідки точно будуть. Дуже часто рішення, які є в прямій компетенції міністра, проганяють через затвердження Кабінету міністрів тільки аби убезпечити себе від можливої відповідальності у майбутньому", — коментує Данилюк.

Водночас він визнає: сьогодні частина посадовців усе ж замислюється над тим, які можуть бути політичні чи моральні наслідки голосування. Проте вважає, що реальні зміни можливі лише тоді, коли з’явиться чіткий механізм юридичної відповідальності — фінансової чи навіть кримінальної.

"Зараз деякі, хто голосують, думають про політичні наслідки або моральну складову (деякі— далеко не всі). А якщо буде ще окремо і фінансова відповідальність або кримінальна — то це однозначно впливатиме на рішення. Якщо, звичайно, комерційна складова рішень, а таке буває, не перевершує суму можливих штрафів, помножену на вірогідність їх стягнення", — резюмує Данилюк.

Щодо позиції інших членів РНБО, редакція зверталася до них із запитами про коментар. Станом на момент публікації матеріалу відповіді не надійшли.

Невдовзі після реєстрації законопроєкту про відповідальність членів РНБО, Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №12406, який передбачає покарання до 10 років позбавлення волі та додаткові покарання, такі як заборона на професійну діяльність до 15 років або конфіскація майна.

Попри підтримку в першому читанні, нова ініціатива викликала низку застережень у юридичній спільноті. Експерти вказують на потенційні ризики правової невизначеності та можливість використання закону у політичних цілях.

На думку адвоката Олени Доненко, запровадження кримінальної відповідальності за обхід санкцій може стати додатковим інструментом тиску.

"Якби йшлося про притягнення до відповідальності тих, хто дійсно працює на державу-агресора, перебуває за кордоном і недосяжний для українських правоохоронців — це виглядало б логічно. Але законопроєкт фактично додає до чинного законодавства ще один репресивний механізм — кримінальну відповідальність за обхід санкцій, яка стосується саме громадян України, що проживають на території держави. Це може стати засобом тиску та призвести до переслідування осіб за політичними мотивами", — зазначає Доненко.