Іспити та відкритий реєстр: як в Україні хочуть змінити правила для рієлторів

Як хочуть змінити правила роботи рієлторів

Законопроєкт передбачає дворівневу систему допуску до професії. Перший рівень - фахівець із нерухомості, тобто конкретна людина. Для роботи вона має пройти професійну підготовку, скласти кваліфікаційний іспит і отримати свідоцтво.

Крім того, фахівці повинні будуть підвищувати кваліфікацію щонайменше раз на два роки. Якщо цього не зробити, дію свідоцтва автоматично зупинять.

Другий рівень - агент з нерухомості. Ним може бути фізична особа-підприємець або компанія, у якій працює щонайменше один фахівець із нерухомості. Керівник такого агента також повинен мати відповідний статус.

Надавати посередницькі послуги зможуть лише агенти, акредитовані та внесені до Єдиного реєстру.

Як перевірятимуть рієлторів

Одним із ключових елементів нової системи має стати Єдиний реєстр. Він буде відкритим, безкоштовним і доступним цілодобово.

За номером із оголошення про нерухомість користувач зможе перевірити, чи чинне свідоцтво фахівця або акредитація агента, у якій компанії працює рієлтор і чи застосовували до нього стягнення.

Водночас законопроєкт встановлює обмеження для допуску до професії. Працювати у сфері нерухомості не зможуть:

• особи із судимістю або корупційними правопорушеннями;
• громадяни держави-агресора;
• підсанкційні особи;
• компанії, пов'язані з державою-агресором або юрисдикціями з "чорного списку" FATF.

Також пропонують заборонити надавати послуги з нерухомості на тимчасово окупованих територіях. Це стосуватиметься і роботи через сайти, соціальні мережі та месенджери.

Хто контролюватиме ринок нерухомості

За словами Шуляк, одна з головних дискусій навколо законопроєкту стосується того, хто вестиме реєстр і відповідатиме за дисципліну фахівців.

Законопроєкт №16145 пропонує створити єдину Українську спілку фахівців з нерухомості з обов'язковим членством. Натомість альтернативний законопроєкт №16145-1, зареєстрований 27 жовтня, передбачає кілька саморегулівних організацій.

Шуляк вважає, що така модель може розмити відповідальність. На її думку, конкуренція між кількома організаціями за членів може призвести до того, що вони змагатимуться не якістю контролю, а поблажливістю до порушників.

Як приклад депутатка навела Нідерланди. Там у 2001 році скасували захист звання маклера, а регулювання ринку передали добровільним асоціаціям. Однак згодом найбільші з них визнали, що не застосовують власні правила суворо, побоюючись втратити членів.

За словами Шуляк, 1 жовтня 2026 року міністерка житлової політики Нідерландів оголосила про підготовку обов'язкової реєстрації рієлторів.

Як хочуть запобігти зловживанням

Водночас голова профільного комітету визнає, що монополія однієї організації на допуск до професії може створювати ризики завищених внесків, закритості та корупції.

Щоб цьому запобігти, у законопроєкті передбачили низку обмежень і механізмів контролю:

• членський внесок не може перевищувати двох мінімальних зарплат;
• засідання Дисциплінарної комісії будуть відкритими та транслюватимуться онлайн;
• рішення комісії публікуватимуть протягом трьох робочих днів;
• рішення можна буде оскаржити в Апеляційній комісії або в суді;
• фінансову звітність спілки перевірятиме незалежний аудитор;
• також передбачені антикорупційна програма та обов'язкове декларування конфлікту інтересів.

За словами Шуляк, автори законопроєкту готові посилити інші запобіжники до другого читання. До спільної роботи в комітеті вона також запросила авторів альтернативного документа та професійні асоціації.