ICC Ukraine закликала зберегти чинні тарифи на передачу та диспетчеризацію електроенергії

В організації наголошують, що в умовах війни важливо знайти баланс між потребами енергетичної системи та підтримкою конкурентоспроможності українських виробників.

За словами Щелкунова, бізнес усвідомлює складність ситуації, в якій перебуває енергетичний сектор після численних атак на енергетичну інфраструктуру. Значні ресурси спрямовуються на відновлення об'єктів, підготовку до опалювального сезону та забезпечення стійкої роботи енергосистеми.

Водночас у ICC Ukraine вважають, що перед ухваленням рішення необхідно максимально детально проаналізувати всі складові тарифу та надати бізнесу вичерпні пояснення щодо структури витрат.

"Від цього рішення залежить не лише фінансовий стан окремих підприємств, а й перспективи економічного відновлення України загалом", - наголосив Щелкунов.

Хто відчує вплив підвищення тарифів найбільше

У комітеті звертають увагу, що українські виробники вже працюють в надскладних умовах. При цьому додаткові витрати на електроенергію можуть особливо відчутно вплинути на енергоємні галузі - металургію, машинобудування, хімічну промисловість, виробництво будівельних матеріалів та агропереробку. Для цих секторів енергетична складова є одним із ключових елементів собівартості продукції.

У результаті українські виробники можуть зіткнутися з подальшим послабленням конкурентних позицій на зовнішніх ринках, що впливатиме на експорт, валютну виручку та податкові надходження.

У комітеті нагадують, що міжнародна практика під час кризових періодів передбачає підтримку промислових споживачів, а не збільшення їхнього фінансового навантаження.

Приклад Німеччини та Франції

Зокрема, після енергетичної кризи 2022-2023 років Німеччина запровадила механізми компенсації частини енергетичних витрат для енергоємних підприємств та інструменти стримування цін на електроенергію для виробників. Франція застосовувала програми державної підтримки для підприємств, які найбільше постраждали від високих енергетичних витрат.

"Ці приклади демонструють важливу закономірність: під час економічних та безпекових криз розвинені країни намагаються не перекладати всі витрати на бізнес, розуміючи, що саме виробничий сектор є основою майбутнього економічного відновлення", – зазначив Щелкунов.

Пропозиція ICC Ukraine

У зв'язку з цим ICC Ukraine пропонує насамперед використати внутрішні та зовнішні резерви для фінансування потреб енергосистеми. Серед таких кроків - аудит і оптимізація операційних витрат, перегляд пріоритетності інвестиційних програм, активніше залучення міжнародної фінансової допомоги, скорочення технологічних втрат у мережах та підвищення платіжної дисципліни на ринку електроенергії.

За словами президента ICC Ukraine, тарифні рішення сьогодні необхідно оцінювати не лише з точки зору фінансування окремих компаній, а й через їхній вплив на економіку загалом.

"Україна веде боротьбу не лише за територіальну цілісність, а й за збереження власного промислового потенціалу. Кожне підприємство, яке продовжує працювати, сплачувати податки та забезпечувати робочі місця, є елементом економічної стійкості держави", - підкреслив Щелкунов.

У ICC Ukraine вважають, що до завершення повного аналізу економічних наслідків та опрацювання альтернативних джерел фінансування доцільно зберегти тарифи на передачу та диспетчеризацію електроенергії на чинному рівні.