Високий суд Лондона ухвалив рішення, яке проливає світло на фінансові махінації колишнього власника ПриватБанку Геннадія Боголюбова. Згідно з рішенням суду, через бездіяльність бізнесмена були втрачені активи на понад 1 млрд доларів. Ці втрати стали наслідком несплати реєстраційних внесків за компанії, зареєстровані на Британських Віргінських Островах (BVI), що призвело до їх виключення з реєстрів. Детальніше — у матеріалі.
Високий суд Лондона зобов’язав ексспіввласника групи Приват Геннадія Боголюбова вжити заходів для відновлення роботи 21 ліквідованої компанії на Британських Віргінських Островах та надати про це звіт.
Ці компанії, за рішенням суду, володіли активами на суму близько 1 млрд доларів. Проте через виключення компаній з реєстрів доступ до цих активів заблоковано.
Формально вони тепер належать уряду Британських Віргінських Островів, хоча їх арешт було ініційовано ПриватБанком. Загальна сума претензій цього державного банку до своїх колишніх власників сягає 10 млрд доларів.
Причиною виключення компаній із реєстрів стала відмова Боголюбова сплачувати реєстраційні внески, які, за даними суду, становлять відносно невеликі суми. Тепер суд фактично зобов’язав його покрити також частину внесків за партнера — Ігоря Коломойського, який нині перебуває у СІЗО в Києві. У рішенні зазначено, що Боголюбов міг запобігти ліквідації, а потім вимагати від Коломойського компенсації витрат.
Як відомо, ще у 2017 році Високий суд Лондона видав наказ про всесвітній арешт активів Коломойського, Боголюбова та шести компаній на суму 2,6 млрд доларів. З урахуванням відсотків, що нараховуються в розмірі 500 тис. доларів на день, сума претензій зросла до 4,2 млрд доларів.
Суд також зобов’язав ексвласників ПриватБанку розкрити інформацію про свої активи обмеженому колу осіб, зокрема юристам, та обмежив їхні витрати до 20 тис. фунтів на тиждень. Утім, через бездіяльність Боголюбова з’явився ризик втрати 1 млрд доларів, які перебувають під всесвітнім арештом.
Бізнес-група "Приват" мала багаторівневу структуру власності. Українські компанії групи перебували у власності кіпрських компаній, а ті, своєю чергою, належали офшорним фірмам на Британських Віргінських Островах чи в Белізі. А от вони вже належали через номінальних утримувачів, простіше кажучи підставних осіб, Боголюбову і Коломойському.
В межах наказу про всесвітній арешт активів Коломойського і Боголюбова, який був накладений в межах розгляду справи у Високому суді Лондона за позовом ПриватБанку, було накладено арешт на компанії, які прямо чи опосередковано належать олігархам, в тому числі й на порт "Боріваж", кредитні зобов’язання по якому продали майже за вдвічі меншу ринкову вартість.
Так от, острівні офшорні компанії за несплату реєстраційного внеску, який на Британських Віргінських Островах становить цілих 350 доларів США на рік, виключаються з реєстру — отримують статус inactive. Це означає, що накласти стягнення на них не можна, а отже не можна накласти стягнення і на належне їм майно. На цих компаніях висять активи у розмірі понад 1 млрд доларів США.
В результаті ПриватБанк може виграти суд у Лондоні, але не зможе звернути стягнення на майно, бо компанії виключено з реєстру. Але є одне але.
На Британських Віргінських Островах, так само як і в Белізі, можна поновити діяльність компаній, виключених з реєстру, навіть через 5-10 років, просто сплативши заборгованість по сплаті реєстраційного збору. Тобто не сплативши умовні 10 000 доларів реєстраційного збору, Боголюбов насправді намагається сховати активи на суму понад 1 млрд доларів США. Через 5-10 років Боголюбов та/або Коломойський сплатять збір і відновлять своє право власності.
Утім, спроби Боголюбова і Коломойського уникнути правосуддя навряд чи обмежуються тільки виключенням офшорних компаній.
Як вже писало РБК-Україна з посиланням на екс-акціонера ПриватБанку Олексія Маринова, вони намагаються сховати залишки своїх активів від англійського правосуддя. Наприклад, порт "Боріваж", вартість якого становить понад 341 млн доларів США, на компанії, які пов’язують з іншим відомим бізнесменом — Сергієм Тігіпком, через купівлю кредитної заборгованості у ПриватБанку.
Але на відміну від української судової системи, рішення англійського суду ще раз підкреслює, наскільки важливою є прозорість ведення бізнесу та відповідальність власників. Попри складність схем та їхній міжнародний характер, сучасні судові механізми дозволяють боротися з фінансовими махінаціями навіть на глобальному рівні.