Хід Сирського. Як ЗСУ закривають "больові точки" на фронті та чи вирішиться результат війни влітку

При підготовці матеріалу використовувалися: аналітика Інституту вивчення війни (ISW) та українського проекту DeepState, Telegram-канал головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, заява голови європейської дипломатії Жозепа Борреля, коментарі експертів Владислава Селезньова та Олексія Гетьмана.

Зміст

• Порядок денний Сирського: ротація на передньому краї, дрони та РЕБ - на першому плані
• Що відбувається на фронті і де можуть бути "больові точки"
• Дефіцит снарядів створює ризики. Чи є загроза російського прориву
• Навесні та влітку вирішиться результат війни? Чого чекати найближчими місяцями
• Чим закінчиться рейд РДК і компанії та чи перекине Росія війська в Білгород

Порядок денний Сирського: ротація на передньому краї, дрони та РЕБ - на першому плані

Ситуація на фронті складна, але контрольована. І відносно стабільна, якщо порівнювати із лютим, коли українським військам довелося вийти з Авдіївки під натиском окупантів, яким також вдалося захопити кілька сіл на захід від міста. Цього тижня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський знову працював на передовій.

"Оперативна обстановка на східному фронті залишається складною... У той же час, ймовірно, через високий рівень втрат, активність ворога на інших ділянках фронту помітно знизилася", - зазначив він.

За його словами, це сталося завдяки ротації частин, які втратили боєздатність. Він також наголошує, що загалом запущено процес заміни бійців на передньому краї. Участь у інтенсивних бойових діях передбачає фізичне та моральне виснаження. І на першій лінії головком може на власні очі оцінити ситуацію, а не з доповідей командирів.

Фото: Олександр Сирський на передовій (t.me/osirskiy)

Військовий експерт, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман вважає, що ротація, можливо, відбувається із запізненням, оскільки багато хто був на передовій по два роки, а то й більше.

"Йдеться навіть не про те, що бійці втомилися і потребують відпочинку, а про виснаження і, як результат, про неможливість виконувати бойові завдання. Я думаю, зробити це треба було трохи раніше, тоді б боєздатність підрозділів на фронті була кращою. Як ротація вплине? Позитивно, бо свіжі сили воюють краще, ніж виснажені люди. Їм треба дати можливість не так відпочити, як відновитися", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.

Ще один меседж Сирського стосувався характеру бойових дій. Зараз вони ведуться з масовим застосуванням дронів усіх типів у поєднанні з вогнем артилерії та мінометів. За його словами, БПЛА стають основною ударною зброєю сухопутних військ.

"У цих умовах надійний захист наших військовослужбовців можуть забезпечити лише сучасні та потужні засоби РЕБ, роль і значення яких постійно зростає. Протистояння дронів та РЕБ вийшло на перший план, і тільки той, хто перший зможе домогтися відриву від противника у цьому змаганні, матиме шанс на перемогу",  - зазначив головком.

Звісно, ударні безпілотники повноцінно не замінять артилерію, але можуть частково заповнити її нішу, пояснює Гетьман. І тут є важливий момент: через кругове відхилення орієнтовно для того, щоб гарантовано вразити ціль, потрібно зробити 5 пострілів з гармати. З БПЛА ситуація краща, оскільки за статистикою із двох один точно влучить куди треба. З іншого боку, якщо казати про FPV, то дрони не залітають на відстань, на яку б'ють РСЗВ та далекобійні гармати.

"Сирський мав на увазі, що треба зосередитися на виробництві дронів у достатній кількості, а також засобів РЕБ, щоб не дозволити активно працювати ворожим дронам. Це не означає, що тільки вони визначатимуть хід бойових дій. Головком звернув увагу, наскільки це важлива складова. Швидше за все, наступні війни вже будуть переважно війнами дронів, і ми, і західні партнери побачили їхню важливу роль. Не лише тих, що літають, але й тих, які самі плавають та їздять. Концепцію підготовки до майбутніх війн переглянуть, проте піхоту, літаки, артилерію та ракети все одно замінити буде складно", - додав експерт.

Що відбувається на фронті і де можуть бути "больові точки"

Сили оборони успішно відбивають атаки під Куп'янськом біля Синьківки та Першотравневого, південніше у напрямку Лимана ворог докладає великих зусиль для просування біля Ямполівки та Тернів. Під Бахмутом українським військам вдалося відкинути противника біля Богданівки, точаться бої за Іванівське та в районі Кліщіївки.

На Авдіївському відрізку росіяни посилили тиск на Бердичі, Орлівку та Тоненьке, стягують свіжі сили. У районі Мар'їнки атакують Георгіївку і намагаються розвинути успіх у Новомихайлівці, не зважаючи на втрати. На Бердянському напрямку відзначаються спроби просунутися біля Шевченко, Приютного та Новодонецького. На півдні у Запорізькій області противник атакує Роботине. Згідно з висновками DeepState, ворог концентрує головні сили у напрямку Покровська та Курахового.

Наступати на захід від Авдіївки росіянам дедалі складніше. У районі Бердичів та Семенівки вони досягли першої лінії природних перешкод. Щоб рухатися далі, треба подолати каскад водойм уздовж течії річки Дурна. Українські сили активно заважають цьому, у тому числі з протилежного берега, який є вищим.

Орлівка та Тоненьке знаходяться на нижчому "авдіївському березі". За них точаться запеклі бої, але, ймовірно, основне завдання - максимально затримати окупантів, щоб встигнути підготуватися до оборони на нових рубежах, де посилено зводять фортифікації. Противник зі свого боку кидає в бій свіжі резерви і бомбардує передові позиції КАБами.

Фото: в Україні посилено будують фортифікації (mil.gov.ua)

Як пише The New York Times, російський темп знижується, тому що доводиться наступати під вогнем ЗСУ з панівних висот. Крім того, дається взнаки втома підрозділів, які кілька місяців штурмували Авдіївку. Колишній речник Генштабу ЗСУ, полковник Владислав Селезньов не настільки оптимістичний в оцінках.

"У районі Тоненького, наприклад, ситуація надзвичайно складна, кризового рівня. У районі Бердичів теж. Чи вдасться нам стримати їх у районі Орлівки, жодна жива душа не скаже. Тому що у противника ще є ресурси, а наші позиції досить хиткі. Найближчим часом стане зрозуміло, чи утримаємо ми позиції. Але говорити ствердно, що ми відбили всі атаки і фронт на захід від Авдіївки стабілізований, як мінімум не професійно", - зазначив він у розмові з виданням.

Щодо інших проблемних ділянок, він звертає увагу район на південь від Мар'їнки, біля Побєди та Новомихайлівки. Тут важко вести оборонні бої, окупанти зосередили чималі сили у спробі зрізати Вугледарський виступ. Але й загалом жодної спокійної ділянки на фронті немає.

"Ворог тисне на Куп'янському напрямку, готується наступати на Лиманському, певна динаміка є в районі Роботиного. Останнім часом небагато новин з лівобережжя Херсонської області, і я не готовий казати, чи утримуємо ми ще плацдарми. Сили спецоперацій працюють на Кінбурнській косі, але це окремі рейдові дії не оперативно-тактичного рівня", - сказав Селезньов.

За словами Гетьмана, багато точок на фронті можна вважати больовими, адже позиції доводиться захищати від ворога, який перевершує і в чисельності, і в техніці. Крім ротації, закрити їх можна, вибудовуючи оборону з урахуванням рельєфу.

"Не має значення, на скільки кілометрів ліворуч, праворуч, вперед чи назад цей рельєф знаходиться. Не можна займати оборону просто дивлячись на карту і малюючи нову лінію під лінійку. Займаються панівні висоти, робиться так, щоб водні перешкоди заважали ворогу, щоб йому було максимально незручно", - додав він.

Дефіцит снарядів створює ризики. Чи є загроза російського прориву

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) попереджають: через дефіцит боєприпасів українська оборона може виявитися крихкою, незважаючи на те, що наступ Росії залишається повзучим. Оскільки фокус на ділянках, де противник діє інтенсивніше, створює вразливість інших місцях. Які окупанти можуть використати для раптового прориву.

"Збереження Росією ініціативи на всьому театрі військових дій збільшує ризики такого розвитку подій, дозволяючи російському військовому командуванню практично за своїм бажанням нарощувати чи скорочувати операції у будь-якому місці на лінії фронту", - пишуть вони.

ISW також звернув увагу на інтерв'ю з неназваними українськими командирами Der Spiegel. Вони, зокрема, кажуть про економію снарядів і техніки, а також про те, що деякі підрозділи здатні тримати позиції "поки росіяни не вдарять на повну силу". Про можливу загрозу прориву говорив і генерал Сирський, не уточнюючи про яку ділянку йдеться.

"Попрацював у двох бригадах, де поступово ускладнюється обстановка і є загроза просування ворожих підрозділів у глибину наших бойових порядків. Після детального аналізу… було прийнято всі необхідні рішення (для оборони на неназваній ділянці, - ред.)", - повідомив він у середу.

Фото: західні аналітики вважають, що проблеми з боєприпасами можуть призвести до раптового прориву РФ (Getty Images)

ISW приходить до висновку, що українські сили можуть віддавати пріоритет у розподілі боєприпасів тим напрямкам, де Росія проводить більші операції. Але поки вона володіє ініціативою, саме її командири визначатимуть місце, час та масштаб наступальних дій. Тому будь-яка активізація у раніше "непріоритетних районах" нібито може призвести до швидкого прориву.

Владислав Селезньов погоджується у тій частині, що нестача снарядів створює ризики втрати території.

"Але чи можуть такі ризики бути масштабованими до рівня прориву на відстань у кілька десятків кілометрів? Мабуть, ні. Бо ворог теж втрачає ресурси і зазнає втрат. Думаю, швидше за все, у росіян ще можуть бути певні успіхи, але на тактичному рівні, з просуванням у кілька сотень метрів, можливо, на кілька кілометрів, проте навряд чи варто говорити про ситуацію справжнього прориву фронту, як, наприклад, було у вересні 2022-го, коли ми звільняли Харківську область", - зазначив він.

Крім того, він не вірить у можливість раптового прориву на якомусь із напрямків. За його словами, у нинішній війні обидві сторони ведуть доволі ефективну розвідку.

"А значить, планування великих раптових операцій зараз фізично неможливе. Будь-який рух як українських Сил оборони, так і ворожої армії буде помічено заздалегідь", - підкреслив експерт.

Навесні та влітку вирішиться результат війни? Чого чекати найближчими місяцями

Днями тривожний прогноз пролунав із вуст голови європейської дипломатії Жозепа Борреля. Після зустрічей у Вашингтоні він заявив, що допомогу Україні більше не можна відкладати, оскільки "результат війни вирішиться навесні та влітку". І закликав законодавців США якнайшвидше розблокувати пакет на 60 млрд доларів.

"Ми маємо прискоритися. Ми маємо збільшити нашу підтримку, щоб робити більше і швидше. Ось чому ми нарощуємо наш (у Євросоюзі, - ред.) потенціал промислової оборони. І це також вірно і для США… Наступні місяці будуть вирішальними", - сказав він.

За його словами, багато аналітиків очікують великого російського наступу цього літа, і Україна не може чекати на результати виборів у США. Але у підготовці Росії до ще активніших дій секрету немає. Про наступ наприкінці травня чи на початку червня нещодавно попереджав президент Володимир Зеленський, нагадує Олексій Гетьман. І, звичайно, визначати, коли саме вирішиться результат війни, будуть військові, а не дипломати.

"Росіяни не приховують плани мобілізувати велику кількість людей. Зараз у них закінчують так званий "курс молодого бійця" ще 100 тисяч осіб, яких незабаром задіють. Прогнозувалося, що це буде десь у червні. Вони переходять на військові рейки, а нам треба готуватися та робити все, щоб не дати можливості досягти успіхів на фронті", - зазначив він.

Фото: голова європейської дипломатії Жозеп Боррель вважає, що навесні та влітку нібито вирішиться результат війни (Getty Images)

Україні вкрай потрібна допомога партнерів. Проте повномасштабна війна триває третій рік, і настав час зрозуміти, що якась одна дія не вирішить усі питання, пояснює експерт.

"Нам потрібні потужні оборонні фортифікації, власна військова промисловість, своя мобілізація, донати і щоб усі люди всередині країни працювали на перемогу. Нам буквально потрібно все, це комплексне питання. Якщо буде більше зброї, влітку буде легше. Якщо буде більше фортифікацій, теж, але фортифікації без зброї нічого не вирішать", - сказав він.

На початку року низка західних ЗМІ аналізувала проблеми українського контрнаступу-2023, західної підтримки, динаміку на фронті та те, як все це вплине на військовий 2024 рік. Загальний посил зводився до того, що Україні варто піти в оборону, щоб підготувати сили до наступу вже 2025-го. Опитані РБК-Україна експерти раніше погоджувалися, що цей рік – рік оборони, а не активних наступальних дій із нашого боку. Минулого тижня командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Павлюк заявив, що Україна планує контрудари, проте все це вкладається у логіку стратегічної оборони.

Україна навряд чи наступатиме 2024-го, оскільки кілька місяців не було адекватних постачань зброї. І навіть якщо найближчим часом союзники почнуть допомагати активніше, швидше за все, всі сили та засоби будуть кинуті на оборону та підготовку резервів.

"Ключовий елемент на сьогодні - це побудова фортифікацій із використанням усіх елементів від природно-географічних умов до мінних полів. Від реалізації цієї місії залежить, наскільки стійкою буде наша стратегічна оборона. І під прикриттям цих процесів є над чим працювати у рамках створення резервів стратегічного рівня для наступу у майбутньому. Попереду дуже багато роботи", – вважає Владислав Селезньов.

Чим закінчиться рейд РДК і компанії та чи перекине Росія війська в Бєлгород

Цей тиждень також проходить під знаком рейду на російську територію, який триває четверту добу. Бої ведуться у прикордонній зоні в районі Шебекіно, Нехотіївки та у Грайворонському районі Бєлгородської області, а також у Тьоткіному Курської області. "Російський добровольчий корпус", "Сибірський батальйон", легіон "Свобода Росії" та, ймовірно, деякі інші підрозділи поступово просуваються вперед, закликають місцеве населення до евакуації та анонсують масштабні удари по військових об'єктах. Міноборони РФ фантазує про висадку українського десанту та "малює" великі втрати, нібито завдані партизанам.

Сьогодні Бєлгород знаходився під потужним обстрілом, у місті пожежі, є влучання в будинки, також знищено багато авто. Очевидці оприлюднюють фото наслідків прильотів. У місті закриті школи, виші, музеї та торгові центри. Через повітряну тривогу призупиняли роботу виборчі дільниці. Зазначимо, прорив кордону відбувається на тлі так званих президентських виборів у Росії.

Через обстріл школи з середи перевели на дистанційне навчання і в сусідній Курській області. У самому Курську періодично звучать сирени. Як пишуть російські опозиційні ЗМІ, незважаючи на те, що влада рапортує про нібито розгром "диверсантів", життя у двох регіонах фактично паралізоване.

Фото: російські добровольчі батальйони знову проводять рейд у Бєлгородську та Курську області (Getty Images)

Самі добровольці називають це обмеженою військовою операцією. Хоча, на думку Селезньова, доречніше казати про операцію інформаційно-силову.

"Швидше за все, вся діяльність опозиційно налаштованих підрозділів, у складі яких виключно російські громадяни, буде завершена після "виборів Путіна". Її завдання - привернути увагу до збройного спротиву путінському режиму. Але ресурси непорівнянні, у росіян багато особового складу, техніки і є авіаційна компонента. Зверніть увагу, вони фактично рівняють із землею деякі населені пункти, щоб знищити добровольців", - зазначив він.

Він також прогнозує, що партизани не зможуть довго триматися у прикордонній зоні і за кілька днів повернуться до України. Що стосується того, чи може прорив кордону змусити окупантів зняти частину військ з фронту та перекинути до Бєлгорода, то цей варіант виключений.

"За різними оцінками, від 23 000 до 27 000 російських військових знаходяться на території Курської та Бєлгородської областей. Цих ресурсів достатньо, щоб не дозволити загонам РДК розвинути тактичний успіх", - додав експерт.

Також поки немає ознак того, щоб у відповідь Росія стягувала сили до кордону з Харківською областю. Про це днями заявив начальник ОВА Олег Синєгубов. Тим часом противник наростив частоту ударів по наших прикордонних регіонах. Лише в Сумській області за два дні пролунало 800 вибухів, за словами начальника місцевої ОВА Володимира Артюха, це "піврічна норма".

Напередодні росіяни також вдарили по радіотехнічних об'єктах, вивели з ладу передавачі в Сумах, Шостці, Білопіллі та Тростянці, внаслідок чого спостерігалися проблеми з теле-, радіосигналом та мобільним зв'язком. Також було атаковано телевізійну інфраструктуру Харківської області.

За словами Селезньова, такі атаки є "небезпечним дзвіночком".

"Зв'язок - це нерв не тільки армії, а й комунікацій взагалі. У разі втрати сталого зв'язку, інтернету, радіо- та телевізійного сигналу це стане викликом, оскільки перебування в інформаційному вакуумі не дозволяє своєчасно приймати та реалізовувати певні рішення", - підсумував він.