Весь Херсон отримує світло, як один супермаркет у Києві: Олександр Прокудін, ОВА

Херсонська область разом з обласним центром щоденно потерпають від десятків обстрілів. Росіяни гатять по Херсону і області з усього, чим дістають – артилерією, КАБами, дронами. Особливо дістається від дронів – окупанти періодично влаштовують справжнє полювання на місцевих жителів, пускаючи проти них FPV.

Нещодавно російські військові вдарили по Херсонській ТЕЦ. З тих під голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін закликає місцевих евакуюватися, попереджуючи – зима буде важкою. Як змінилася ситуація і Херсоні і області, чому не всі хочуть виїжджати і до чого готуватись тим, хто лишається – в інтерв'ю РБК-Україна розповів Олександр Прокудін. 

– Після ударів по Херсонській ТЕЦ ви закликали жителів евакуюватися за можливості. Наскільки погіршилася ситуація в місті?

– За останній місяць ситуація дуже погіршилася. Вважаю, що з дорослими людьми варто говорити чесно.

І я не закликав це зробити евакуацію, коли стане гаряче і коли буде Херсон виживати без тепла, без світла і без всього, а зараз і не для того, щоб посіяти паніку чи налякати, чи перекласти відповідальність, а для того, щоб завчасно попередити людей, підготуватися і разом зробити все можливе, щоб мінімізувати наслідки.

І в даний час через посилення обстрілів тільки не можна розраховувати на роботу ТЕЦ та інших об'єктів критичної інфраструктури по теплопостачанню і по енергопостачанню у звичному режимі. Херсон може залишатися без світла на дуже великий і тривалий час. Звичайно, ми його відновлюємо, намагаємось працювати над альтернативними варіантами і опалення, і світла.

Але тут позиція чітка: майно чи стіни можна відбудувати, а людське життя повернути неможливо. Тож заклик до такої евакуації – це не паніка, це відповідальність.

– Бо ми маємо розуміння, що зима для Херсона може бути максимально важкою.

– Звичайно. Дуже важкою.

– Загалом, скільки людей, за вашими оцінками, зараз залишаються в Херсоні і скільки з них у зоні найбільшого ризику?

– Приблизно 20% від до повномасштабного вторгнення. Кількість була приблизно 300 000, зараз 60 000. І хочу сказати, що, напевно, немає сьогодні найнебезпечніших місць. Вся зона, де перебуває Херсон, є небезпечною, і навіть ті райони, які два місяці тому можна було назвати більш-менш безпечними. Зараз це червона зона, де більше у нас поранених і вбитих людей.

– А чи є план на випадок, якщо зима стане дуже важкою для Херсона – альтернативне опалення, генератори і так далі? Чи цим можна взагалі забезпечити зараз Херсон?

– Звичайно, план є. Ми готуємося до тривалих перебоїв. Перш за все працюємо над тим, щоб критична інфраструктура могла функціонувати навіть у таких складних ситуаціях. Це лікарні, насосні станції, пункти життєзабезпечення, інші важливі об'єкти. На всіх цих об'єктах передбачені резервні джерела живлення.

По теплу зараз працюємо над тим, щоб з'явився альтернативний варіант тепло- та енергопостачання. Також підготовлені пункти незламності, і вони мають забезпечити людей базовими послугами у випадку тривалих відключень: зігрітися, зарядити телефон, отримати зв'язок, необхідну допомогу.

Фото: Олександр Прокудін (facebook.com/alexandr.prokudin)

Зараз 152 таких пункти працюють постійно, 47 готові ще оперативно розгорнутись, якщо виникне додаткова потреба. І плюс ще у нас близько 400 укриттів як суттєвого рівня захисту, так і первинні, які також забезпечені всіма цими речами.

За роки нашої війни ми вже навчилися допомагати тим людям, які без тепла, без світла. Це і газові обігрівачі, це плитки для приготування їжі і всі інші речі, які потрібні, від спальних мішків і так далі. Зараз вже заплановано отримання цих речей.

Весь рік працювали з міжнародними партнерами, з установами, які можуть нам допомогти, типу Нафтогазу, щодо отримання цих речей. Ну і плюс паливні матеріали для теплозабезпечення приватних домівок. Також ми підготовлені до цього.

– А як загалом зараз можна описати життя в Херсоні? Тобто я розумію, що під постійними обстрілами, під цим безкінечним російським дроновим терором і ще з таким розумінням, як херсонці будуть проходити холоди, атмосфера не дуже. Чи все-таки люди більш-менш позитивний якийсь настрій зберігають?

– Позитивного настрою, напевно, немає пару років, з 2024 року, коли почався дроновий терор. Звичайно, зараз б'ють усім: і реактивними шахедами кожного дня, і КАБами кожного дня. Як можна оцінити життя, якщо шість тисяч дронових атак за тиждень? Не думаю, що у когось є позитивний настрій чи є якісь реалістично-оптимістичні погляди на майбутнє.

Я взагалі по військовій ситуації і по наближенню зими бачу тільки погіршення, тому тільки реалізм і допомога людям.

– А що ви маєте на увазі, коли кажете, що по військовій ситуації бачите погіршення?

– Якщо порівнювати, наприклад, початок року – 2,5 тисячі атак на тиждень, то зараз 6 тисяч атак. Тобто це в 2,5 раза більше. Плюс, якщо брати за повністю перше півріччя, було застосовано близько 100 КАБів, то за останній місяць уже 200 тільки за місяць вдарили по Херсону. Це стосується і реактивних шахедів, яких ми раніше не бачили. Щоночі вони б'ють по нашим критичним об'єктам. Все це погіршується. Це пов'язано саме з атаками росіян на Херсон.

– Ми всі бачили, нещодавно було відео з чоловіком, який торгував овочами і за ним почав летіти цей дрон. Мене особисто це дуже вивело з себе, хоча й усіх нас.

– Учора аналогічна історія, вони виклали в Telegram-каналах, як дрон просто полює за людиною, і, на жаль, ця людина загинула. Це працівник водоканалу, який намагався сховатись, він у джинсових шортах був. Тобто видно, що це людина цивільна, і цей дрон полював на нього, поки не влучив. Це молода людина, яка саме для людей похилого віку, які залишались в одному з районів міста, включала насоси, щоб вони отримували воду. Загинула, повертаючись з роботи. І так кожного дня.

Людина їде на велосипеді, пересувається на візку, мати з двома дітьми перебігає вулицю, людина стоїть на зупинці – вони в усе це влучають. Маршрутки – це взагалі біль, це велика кількість автобусів, де гинуть люди і отримують поранення.

Останній факт – це дев'ять постраждалих: чотири відразу загинули, п'ять вижили завдяки водію автобуса, який не зупинився і довіз усіх людей до лікарні. Дві людини вижили саме завдяки мужності, яку він проявив.

– В цьому ж немає ніякої військової вигоди. Це просто якесь сафарі. Навіщо це робиться? Залякати чи тероризувати? Яка ціль?

– Це терор населення, щоб виїжджали, щоб їм легше було окупувати ці території. Тому що якщо не буде людей, не буде світла, не будуть працювати засоби у військових, не буде комунікації, то їм просто буде легше це зробити. І в той же час вони пропагують, що з Росією було добре, що Херсон – це обласний центр, який було окуповано, а прийшли українці й усе знищили.

– Але хто дронами б'є?

– Звичайно, вони.

Фото: Олександр Прокудін (facebook.com/alexandr.prokudin)

– Після атак на комунальників, чи є якісь нові правила роботи комунальних служб? Можливо, є якийсь діалог з ними, щоб посилити заходи безпеки, щоб їм було трошки легше? Я розумію, що в контексті Херсона це зробити фактично неможливо, але, можливо, є якісь виходи з цієї ситуації.

– Трохи статистики – внаслідок російської збройної агресії загинули 38 людей, з них 1 дитина. Поранення дістали 490 осіб, серед яких 12 дітей. Щодо дронів – впродовж серпня через російські дронові атаки загинули 30 людей, серед яких 1 дитина, ще 393 осіб, серед яких 12 дітей, – травмовані.

Сьогодні наші комунальні служби, медицина і всі інші працюють у надзвичайно важких умовах. По одній лікарні кожен день прилітає. Немає дня без цього, там є поранені медичні працівники і персонал.

Тому, звичайно, ми постійно адаптуємо роботу цих служб до реалій війни, посилюємо їхній захист. Це стосується не тільки засобів індивідуального захисту (бронежилети, шоломи), а й детекторів для виявлення російських дронів, військового прикриття під час виконання найнебезпечніших завдань.

Зараз така історія, що працівник водоканалу, енергетик чи газовик без військового прикриття не виїжджає. Навіть у цих реаліях самі працівники водоканалу себе захищають: вони і ремонтують, і створюють групи прикриття з гвинтівками та збивають дрони. Після кожного сумного випадку ми переглядаємо алгоритми роботи.

У найнебезпечніших районах фахівці не повинні перебувати на місці довше, ніж необхідно для виконання конкретного завдання. Постійно тривоги. Ми на детекторах бачимо, вони ховаються, відходять, потім повертаються до роботи і тд. У нинішніх умовах ми не можемо гарантувати нашим працівникам 100% захист, тому що летить не тільки дронами, а й артилерією, і високі дрони роблять підступні скиди.

Це полювання на людей. Звичайно, бронежилет, каска чи детектор не дають абсолютної гарантії від удару, але підлаштовуємо, намагаємося забезпечити системами радіоелектронної боротьби.

– Я розумію, що військові прагнуть знищити максимальну кількість дронів, але через те, що ворог дуже близько, це неможливо. Чи є все-таки якісь плани чи розмови з військовими щодо підвищення ефективності роботи ППО в місті, щоб дрони хоча б не полювали за цивільними?

– Ця комунікація йде з першого дня, вона постійна: день починається з цього і закінчується роботою з військовими. Якщо брати і аналізувати всі населені пункти по кордону нашої держави в усіх областях, то на Херсонщині і в Херсоні особисто побудована одна з найефективніших систем протидії БПЛА в країні. Це експертиза військових. Тут комплексний підхід: радіоелектронна боротьба, мобільні вогневі групи, фізичний захист об'єктів і маршрутів.

Зараз понад 260 км маршрутів обладнані антидроновими сітками для логістики. Ми тестували ці сітки, проводили експерименти, для прикладу, наші жінки клали в морозильники, а через два тижні діставали і рвали, перевіряючи, що вони витримають взимку. Завдяки цій системі в середньому наші військові знищують близько 93-96% російських дронів щотижня, які ворог запускає по громадам. Минулого тижня з 5700 дронів військові знищили 5300.

Але ворог змінює тактику, і ми постійно адаптуємось. Вони заходять з інших сторін, запускають більше дронів на оптоволокні, нарощують атаки не по одному дрону, а по 10, тому що РЕБ сприймає один-два дрони, а інші пропускає. Там така історія, що книгу можна писати і нам постійно потрібні нові технології, нові засоби виявлення. Ми підлаштовуємося, адаптовуємося.

Реально ні у кого немає такої парасольки, яка буде працювати ідеально, навіть у технологічно розвинених країнах. По фронту на інших ділянках ефективність на 15% менша.

Тому зараз це і роботизовані комплекси, які автоматично їздять і збивають на НРК дрони (оператор сидить у безпечному місці і натискає на кнопку), це і дрони-перехоплювачі, і боротьба проти оптоволокна. У нас дуже велика ефективність зараз нарощена. Все, що залітає і тероризує – це невеликий відсоток того, що не збито.

Але мій чат переповнений оповіщеннями про зальоти дронів. Ми звичайно ж транслюємо це населенню через Telegram-канал, людина бачить, на якій вулиці й у якому районі дрон, і може сховатися. Але й це не дає того ефекту, якого ми хотіли б, і у нас є жертви кожного дня.

– Через ці дронові атаки та обстріли артилерією, чи є райони в місті, в яких ви рекомендуєте людям не перебувати або довго не ходити?

– В усіх районах міста я рекомендую не перебувати на вулицях і не ходити.

– А щодо евакуації, чи вона є й чи люди виїжджають?

– Вона завжди була. Евакуація з 2023 року іде, відколи я прийшов на посаду. Зараз майже 53 тисячі людей ми евакуювали, це 7 тисяч дітей, 600 маломобільних. За минулий тиждень це було приблизно 250 людей. І це не закінчувалося.

Тільки розширюються зони обов'язкової евакуації саме для сімей з дітьми. Більше ми націлені на дітей. Евакуації для дорослих як такої примусової не існує. Нам хоча б зберегти дітей, і ми їх вивозимо. Зараз у зонах обов'язкової евакуації залишається приблизно 100 дітей, триває процес щодо їхньої евакуації.

Фото: Олександр Прокудін (facebook.com/alexandr.prokudin)

– Тобто дітей взагалі не має залишитись у Херсоні наразі, я правильно розумію?

– Поки Херсон – не зона обов'язкової примусової евакуації. Зараз у Херсоні знаходяться приблизно 4800 дітей, а в області – приблизно 10 600 дітей. Коли буде оголошена в Херсоні обов'язкова примусова евакуація, ми будемо зобов'язані з усіма органами вивести всіх.

Зараз ситуація з тепло- та енергопостачанням критична, але не нульова. Ми просимо і пропонуємо батькам з дітьми здійснити евакуацію, пропонуємо їм місця для виїзду в інші регіони.

– Які причини відмови, якщо люди відмовляються? Що найчастіше кажуть?

– "Це мій дім, чому я повинен виїжджати? Тут усе розкрадуть". Вони просто тримаються за стіни, я вам так скажу. "Хто нас чекає, в якій області, за що мені орендувати квартиру". Велика кількість: "Як я там буду жити?" Це причини. Люди не шукають можливостей і як зробити, а шукають причини.

Минулого тижня приїжджаю біля під'їзду в Херсоні, а там сидить компанія. Розказую, а мені такі причини. Сидить молода людина, 40 років, з пивом, нічого не хоче робити, хоче залишатися в Херсоні. Я пропоную роботу: "Давайте, ми вас забезпечуємо, у вас діти, ви їдете, будете працювати в комунальній чи іншій установі".

Але є такий контингент, який нічого не хоче, хоче отримувати гуманітарку і не задумується про майбутнє своїх дітей. Є й такі.

– Щодо місць для евакуйованих: куди евакуюєте, як забезпечуєте умови? Наскільки це взагалі можливо в наших реаліях зараз?

– Багато людей евакуйовували, зараз над цим працюємо. Евакуація йде залізничним та автомобільним транспортом. Всі регіони нашої країни приймають наших людей. Усюди є різні умови, але й міжнародні партнери допомагають фінансово. У нас є транзитний центр, який розподіляє людей, показує, куди вони виїжджають, з картинками, відео й з усім іншим.

Більшість залишається біля області: Миколаїв, Кривий Ріг, Одеса, Кропивницький. Також багато людей приймають Хмельницький, Тернопіль, Черкаси, Вінниця. А так усюди пропонуємо. Кожна область зустрічає і селить. Хотілося б кращих умов, але ми намагаємось.

У нас створені хаби в областях саме для херсонців, куди люди звертаються. Там наші працівники займаються і дітьми, і шукають роботу, і надають інші соціальні послуги, особливо людям пенсійного віку. По відшкодуванню і тд.

– Тобто є можливість виїхати і певний час пожити в пансіонаті чи санаторії?

– Так точно.

– Щодо навчального року. Більшість шкіл у Херсоні зруйновані або пошкоджені. Що таке навчальний рік для херсонських дітей?

– У нас зараз немає навчального закладу, який був би не пошкоджений або не зруйнований повністю. Це потрібно розуміти. Але в той же час дистанційно працюють 162 заклади загальної середньої освіти і 6 філій, також 66 дитсадків. В онлайн-форматі близько 44 тисяч школярів і 4 000 дошкільнят.

З 1 вересня у змішаному форматі відкрилися 8 закладів освіти Херсонщини у зоні 40+ км від лінії зіткнення. Там навчають дітей тільки в укриттях. Також релокували дві школи в Кривий Ріг: там багато наших дітей, дякуючи владі Кривого Рогу, вона надала місце, ми зробили ремонти і там прекрасне укриття. За парти повернулися наші діти з Берислава.

Плануємо запустити змішаний формат у двох підземних школах, які добудовуються, і ще в наступному семестрі – в одній.

Аби більше дітей пішло навчатися в змішаному форматі, продовжуємо будівництво споруд. Зараз триває будівництво 6 таких об'єктів (5 шкіл і один садок), до кінця року додадуться ще 5 (3 школи і 2 дитсадки). Тому намагаємося хоч якось повернути і соціалізувати наших дітей в цьому жорстокому світі.

– Щодо евакуації: ви казали, що росіяни посилюють терор, щоб було менше людей і легше окупувати місто. При цьому ми самі кажемо, що краще евакуюватися.

– Звичайно. Перебування в Херсоні небезпечне для всіх вже півтора року. Щодня ми бачимо 20 людей поранених або вбитих. Моя автівка чотири рази зазнавала атак (міняв скло). У місці, де я сплю, вже вчетверте вилітали всі вікна. Локація, де я працюю, атакувалася десятки разів. Люди просто живуть.

Це мій обов'язок, мене сюди призначили, я повинен бути тут. Точно я не вибрав би цю локацію. Пояснюєш це людям, а вони обирають бути пораненими, ніж виїхати і почати з нуля, як і всі. У нас зараз близько 80% жителів перебувають в інших регіонах України або за кордоном.

– Я так розумію, що ви пропонуєте евакуюватися, тому що є перспектива надтяжкою зими. Але ж люди живуть у цьому вже кілька років.

– Вони жили зі світлом, водою і теплом. Якщо порівнювати з Києвом, який минулого року в опалювальний сезон був без світла, то Херсон жив нормально, бо ми з 2023 року будували захист. Був лише один тиждень без світла, і люди сподіваються, що так буде й далі. Але я кажу правду: так не буде.

За останній місяць ворог півторатонними КАБами, від яких не захистить жодне укриття, розбив усе. Просто кажу правду: цього року буде інакше. Діти, які зараз тут, не тільки наражаються на небезпеку, що будуть змушені жити в підземеллі, ходити під сітками, перебігаючи вулиці, а й жити без світла та інтернету, коли буде порушуватися їхнє право на освіту. А батьки цим нехтують.

Фото: Олександр Прокудін (facebook.com/alexandr.prokudin)

– Як зараз забезпечується світло в Херсоні? До чого іншого підключилися?

– Можу так сказати – зараз все місто отримує світло в обсязі, як один супермаркет у Києві. Тобто немає такої потужності, як раніше, щоб дати.

– Ваша власна думка – чого росіяни так вчепилися в Херсон?

– А вони вчепилися всюди вже. Ми бачимо це по Києву. Буде Запоріжжя, Суми. Зараз Слов'янськ і Краматорськ будуть у гіршій ситуації. Хоча там росіяни стоять далі: у нас 5 км до них, а там 20-25+ і так далі. І Запоріжжя. Буде всюди проблема. Ну, тобто це не тільки Херсон. Те, що він ближче, тому він і страждає.

Тут достатня кількість їхніх груп, які тут тренуються, тому що до них не можна дістати ножками, ми не можемо дійти через воду. І вони тренуються на звичайних цивільних, потім їдуть на Донбас. У нас тестуються системи й нові механізми, які не відпрацьовуються на інших ділянках фронту.

І потім вони переїжджають там на Запорізький напрямок, на Донецький і далі там працюють. Бачать, що це ефективно проти нашого захисту і так далі. Тому я не хочу сказати, що саме Херсон, це буде неправильно і не вірно. А в той же час от ці всі міста – а їх 80 таких –, які росіяни от знищують під нуль і там уже немає світла. От такі як Костянтинівка Донецької області, Вовчанськ і так далі. Їх просто не існує, вони стерті.

От якщо б ми не чинили зараз опір, тобто Херсон був вже зараз за чотири роки майже, був би стертий. Тому є й 200 населених пунктів по всій лінії фронту, які обстрілюються постійно, такі як ми. Звичайно, у нас найгірша ситуація, тому що ми дуже близькі до лінії фронту.

Тому тактика у них одна, це і буде тяжко не тільки Херсону, а всім містам України і всім областям. Ну, можливо, західним не так.