ua en ru

Не грузинська мрія. Чому Тбілісі протестує та чи можлива зміна влади в Грузії

Не грузинська мрія. Чому Тбілісі протестує та чи можлива зміна влади в Грузії Чому в Грузії протестують проти закону про іноагентів (фото: Getty Images)

Грузинський парламент, попри масові протести в Тбілісі, остаточно схвалив скандальний закон про іноагентів. Документ, який фактично є копією російського закону, загрожує обмеженням прав та свобод грузинських ЗМІ та неурядових організацій, а також шляху Грузії в ЄС та НАТО. Навіщо грузинська влада пішла на цей крок, чим це може обернутися для Грузії та чи переростуть протести в зміну влади, – в матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Левицького.

Під час підготовки матеріалу використовувались публікації "Ехо Кавказу", "Новини-Грузія", "Грузія Online", BBC, заяви грузинських та західних політиків, коментарі грузинської депутатки Хатії Деканоїдзе та грузинського політолога Гели Васадзе.

Зміст

Що відбувається в Грузії

Цього квітня парламент Грузії взявся за розгляд закону про іноагентів. Це вже не перша спроба керівної партії "Грузинська мрія", засновником якої є проросійський мільярдер Бідзіна Іванішвілі, проштовхнути цей закон, але цього разу їй вдалося довести розгляд документу в парламенті до завершення.

Історія з цим скандальним законом тягнеться ще з тогорічної весни. Тоді після схвалення документа в першому читанні в Грузії спалахнули протести, які відразу ж розігнали силовики. На бік протестувальників стала президентка Саломе Зурабішвілі, пообіцявши накласти вето на закон, якщо парламент остаточно його схвалить.

Після двох "гарячих днів" на вулицях Тбілісі грузинський парламент дав задню та відхилив закон у другому читанні, після того, як "Грузинська мрія" відкликала його. Але вже цієї весни грузинська влада повернулася до скандального закону, швидко ухваливши документ у двох читаннях, що знову викликало масові протести.

"Гаряче" проходив розгляд закону і в грузинському парламенті. Голосування у другому та третьому читаннях супроводжувалися бійками між парламентарями. Але зрештою це не завадило остаточному схваленню.

Що не так з законом про іноагентів в Грузії

Критики грузинського закону про іноагентів називають його "російським". І не дарма. Хоч його автори й стверджували, що за основу брався американський закон FARA (який був схвалений ще 1938 року для протидії нацистській пропаганді в США), документ є аналогічним до його російської версії.

Не грузинська мрія. Чому Тбілісі протестує та чи можлива зміна влади в Грузії

У Грузії протестують через скандальний закон про іноагентів (фото: Getty Images)

Так, закон про іноагентів передбачає, що неурядові організації та ЗМІ, у яких закордонне фінансування становить понад 20% річного доходу, повинні зареєструватися та отримати статус "агента іноземного впливу". Під цю гребінку потрапить абсолютна більшість грузинських медіа та неурядових організацій, які працюють переважно із західними фондами.

"Іноагентам" доведеться заповнювати публічні фінансові декларації, а за ухилення від виконання вимог закону їм буде загрожувати штраф у 25 тисяч ларі – понад 9 тисяч доларів.

Ба більше, грузинський Мін'юст у будь-який час зможе проводити моніторинг медіа та організацій для "виявлення іноагентів", отримуючи при цьому різну інформацію, у тому числі персональні дані.

У "Грузинській мрії" стверджували, що цей закон потрібен для прозорості та підзвітності, а також звинувачували неурядові організації в підготовці революції, але критики вважають, що документ послужить інструментом тиску та репресій щодо інакодумців.

На думку грузинської опозиціонерки Хатії Деконоїдзе, за цим законом стоїть засновник "Грузинської мрії" Іванішвілі, який хоче напередодні парламентських виборів позбавити впливу незалежні ЗМІ та неурядові організації.

"Але найголовніше, щоб ви розуміли, тут уряд у Грузії нічого не вирішує, тут Іванішвілі все вирішує, його ставленики. І найголовніше, щоб ми дійшли до виборів, демократичних виборів без цього закону. Бо якщо прийматимуть цей закон, то це означає, що Іванішвілі хоче елімінувати все громадянське суспільство, всі НУО", – говорила вона в бліц-інтерв’ю РБК-Україна.

Як ЄС та США реагують на ситуацію в Грузії та який інтерес Росії

На Заході прагнення грузинської влади ухвалити закон про іноагентів зустріли з різкою критикою. Ще після першого читання глава європейської дипломатії Жозеп Боррель та єврокомісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї виступили зі спільною заявою, в якій попередили Тбілісі про проблеми на шляху до ЄС, які можуть виникнути після схвалення цього документа.

"Це дуже тривожна подія, і остаточне ухвалення закону негативно вплине на прогрес Грузії на шляху до ЄС. Закон обмежить можливості громадянського суспільства та ЗМІ, може обмежити свободу вираження думок та несправедливо стигматизувати організації, які приносять користь громадянам Грузії", – наголошували Боррель та Варгеї.

Не грузинська мрія. Чому Тбілісі протестує та чи можлива зміна влади в Грузії

На Заході не підтримують грузинський закон про іноагентів (фото: Getty Images)

Розкритикували ідею "Грузинської мрії" і в Європейському парламенті. Європарламентарі підтримали резолюцію із закликом не розпочинати переговори про вступ Грузії до ЄС у разі схвалення закону. Серед євродепутатів лунали навіть пропозиції відкликати грузинський статус кандидата на вступ до Євросоюзу.

Реагуючи на критику, глава "Грузинської мрії" Іраклі Гарібашвілі заявляв, що грузинський уряд готовий скасувати або ж переглянути скандальний закон, якщо Брюссель запросить Грузію до Євросоюзу.

"Якщо нам скажуть, що завтра ж ми стаємо членами Євросоюзу, то можна буде дуже легко анулювати, переглянути його, переробити або прийняти новий", – говорив глава "Грузинської мрії", наголошуючи на тому, що євроінтеграційний процес Грузії фактично зупинився ще минулого року через неготовність ЄС до розширення.

У НАТО також критикували закон, називавши його "кроком назад" на шляху до євроатлантичної інтеграції Грузії. Спеціальний представник генсека НАТО щодо Кавказу і Центральної Азії Хав’єр Коломіна наголошував, що забезпечення свободи ЗМІ є важливою умовою для вступу в НАТО.

Ситуація з цим законом суттєво позначилась на відносинах Тбілісі з Вашингтоном. На початку травня американський посол в Грузії Робін Данніган розповів про відмову грузинського прем’єра від офіційного запрошення прилетіти у Вашингтон. Міністерство закордонних справ Грузії в офіційній заяві пояснило відмову Кобахідзе тим, що Вашингтон нібито вимагав, щоб грузинський парламент тимчасово припинив розгляд закону про іноагентів.

"Проведення візиту з застереженнями не відповідає духу партнерства, яке має бути засноване на взаємній повазі та взаємній довірі, у зв'язку з чим послу США було подано докладне пояснення", – йшлося у заяві МЗС.

А цього тижня засновник "Грузинської мрії" Іванішвілі відмовився зустрічатися з помічником держсекретаря США Джеймсом О’Браєном, який прибув до Тбілісі. Це вже не перша відмова Іванішвілі від зустрічей з європейськими та американськими політиками та дипломатами. Ці відмови пояснюють "шантажем і де-факто санкціями партії глобальної війни".

Йдеться про 2 мільярди доларів Іванішвілі, які швейцарський банк Credit Suisse заморозив йому після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Приводом для заморозки активів Іванішвілі стали підозри, що вони можуть бути пов’язані з Росією. Тож головна умова Іванішвілі для зустрічей – розблокування цих грошей. В свою чергу О'Брайєн вже після остаточного ухвалення законопроекту заявиви про загрозу призупинення фінансової допомоги Грузії та введення персональних санкцій.

Не грузинська мрія. Чому Тбілісі протестує та чи можлива зміна влади в Грузії

Керівництво "Грузинської мрії" ігнорує зустрічі з західними політиками та дипломатами (фото: Getty Images)

На думку грузинського політолога Гели Васадзе, Іванішвілі затаїв образу на Захід, а росіяни "накрутили" його вигадками про те, що Захід ще й готує зміну влади в Грузії. І це може мати зв’язок з наполегливістю грузинської влади схвалити скандальний закон.

"Іванішвілі впевнений, що проти нього є змова, що його збираються скидати. Включати задню він не збирається, але можливий певний торг. Але це суто тактичний торг: давайте ми приймемо, а потім будемо вже говорити. Але загалом, насправді суть – повернути 2 мільярди і не намагатися його повалити. Ось конкретні меседжі, які озвучили перед Заходом", – пояснив Васадзе в коментарі РБК-Україна.

При цьому, на думку політолога, у разі відмови Заходу йти на його умови Іванішвілі фактично погрожує зміною зовнішньополітичного курсу. Це, за словами Васадзе, не означатиме "вивішування російських прапорів", але позначиться, наприклад, на торгових зв’язках Грузії з Заходом та Сходом.

"Зміна курсу – це, наприклад, будівництво китайського порту Анаклія або залізниці. Це зміна курсу. Зміна курсу – це тихий бойкот розвитку коридорів схід-захід і підтримка коридорів північ-південь. Дуже просто насправді", – сказав політолог виданню.

Опозиціонерка Деконоїдзе впевнена, що стратегічними радниками Іванішвілі в цій ситуації є росіяни, та не виключає причетності російської агентури, яка понаїхала в Грузію. Васадзе також допускає зацікавленість Росії в тому, що Грузія може змінити свій зовнішній вектор, оскільки Москва через війну з Україною фактично втратила свій вплив в регіоні.

"Та і не тільки в регіоні. Розумієте в чому річ, на заході у них все перекрито. Росія перебуває у логістичній блокаді, її цінність для Китаю стрімко падає, а з поверненням Південного Кавказу вона повертає собі китайський транзит. Тобто тут справа не в регіоні, тут ціна набагато вища. Для Росії це ціна виживання. Бо якщо на Південному Кавказі їх теж відріжуть, то вельми і вельми сумнівні будуть перспективи в Росії", – додав політолог.

Чи можуть протести в Грузії призвести до зміни влади

Протести, які спалахнули у квітні через закон про іноагентів, тривають у Грузії досі. Цими вихідними у Тбілісі, за оцінками фактчекінгового проекту Visioner, відбувся найбільший в грузинській історії антиурядовий протест. На вулиці Тбілісі ввечері суботи вийшли щонайменше 200 тисяч людей, а загальна кількість учасників протесту протягом дня наближалась до 300 тисяч, що становить близько 10% населення Грузії.

"Я думаю, що протести продовжуватимуться, вони виростають. Сьогодні вже всі інститути та університети приєдналися до протесту, студенти вийшли в Батумі, Кутаїсі, інших містах. І це дуже важлива новина, тому що до того студенти так масово ніколи не виходили", – говорила Деканоїдзе в інтерв’ю РБК-Україна.

Не грузинська мрія. Чому Тбілісі протестує та чи можлива зміна влади в Грузії

У Тбілісі відбулася наймасовіша акція протесту в грузинській історії (фото: Getty Images)

Проте грузинські протести не мають лідерів, ані серед політикуму, ані серед громадськості. На думку Деканоїдзе, такий горизонтальний протест має свої переваги, оскільки влада могла б легко дискредитувати того чи іншого лідера протестів. І, як вважає, опозиціонерка, важливо зберегти протест саме у такому вигляді.

На сьогодні серед грузинів не відчуваються революційні настрої, а протести мають форму скоріше мирної акції. Попри розгони акцій протесту силовиками, які часто супроводжуються водометами, сльозогінним газом та гумовими кулями, грузинські протестувальники не переходять до силового протистояння та повалення уряду "Грузинської мрії".

Проте, як зауважив в розмові з РБК-Україна Васадзе, революційний сценарій завжди присутній у країнах із нерозвиненими демократичними віяннями, і Грузія тут не виняток. Але робити будь-які прогнози політолог відмовився, хоч і зазначив, що революційний сценарій буде повною заслугою керівної партії.

"У нас протести мирні. Тому вся відповідальність лежить на уряді", – зауважувала в інтерв’ю РБК-Україна і Деканоїдзе.

Ймовірно, те, чи зміниться в Грузії влада, буде вирішуватися на парламентських виборах у жовтні. Ситуація з законом про іноагентів безсумнівно похитнула позиції керівної "Грузинської мрії", вважають Деканоїдзе та Васадзе.

За словами політолога, раніше близько 70% грузинських виборців були інертними та не підтримували ані владу, ані опозицію, але цього року більшість з них готові йти голосувати. І якби вибори відбувались сьогодні, то, на думку Васадзе, вони б голосували за будь-яку опозицію.

"За когось з опозиції. Все одно за кого. І всі розмови про те, що потрібно опозиції об'єднатися, я називаю "неправильним медом". Я вважаю, що опозиції об'єднуватися ні до чого. Опозиція повинна йти окремими партизанськими загонами на вибори і приводити свого виборця", – сказав він.

Вчора ж грузини знову вийшли на протести в центрі Тбілісі і, ймовірно, будуть продовжувати це робити далі, оскільки історія з законом про іноагентів ще не завершена. Президентка Зурабішвілі обіцяла відхилити скандальний документ після третього читання, але парламент має конституційний механізм для подолання вето.

Ця історія може тягнутися ще впродовж червня та супроводжуватися протестами. І хоч на сьогодні в протестувальників немає чіткого плану, а в грузинській опозиції відсутня єдність, протестний потенціал серед грузинів достатньо великий.