Сектор відновлюваної енергетики – один з небагатьох, який продовжує зростати в умовах воєнного часу. Він зіграв важливу роль під час масових відключень світла. Проте його подальший розвиток стикається з рядом проблем. Більше про адміністративні, ринкові та міжнародні виклики для виробництва в Україні зеленої електроенергії та біопалива – в матеріалі РБК-Україна.
Як в Україні розвивається відновлювана енергетика?
Електроенергія з яких джерел є найбільш дешева?
Де будується найбільша вітроелектростанція в Східній Європі?
Як розвивається вітроенергетика на Західній Україні?
Яку частку природного газу вже вдалося замістити біопаливом?
Скільки біоетанолу Україна щорічно експортує до ЄС?
Проблеми відновлюваної енергетики обговорили спікери та учасники конференції "Зелена енергетика для відбудови", яку 22 травня провів незалежний аналітичний центр We Build Ukraine.
Сектор відновлюваної енергетики особливо стрімко розвивався до початку повномасштабної війни. За даними міжнародної консалтингової компанії Boston Consulting Group, протягом 2019 року загальна встановлена потужність електростанцій, які використовують відновлювані джерела (ВДЕ), зросла в три рази – із 2 до 6 ГВт. Протягом 2020-2021 років встановлена потужність ВДЕ збільшилася до 8 ГВт.
За понад три роки великої війни Україна втратила багато таких електростанцій, наприклад, Каховську ГЕС, великі вітрові та сонячні електростанції на півдні країни. Попри це, сектор зеленої енергетики залишається привабливим для інвестицій і демонструє позитивну динаміку.
"На диво, навіть під час війни, в цьому секторі реалізуються десятки різних проектів з іноземними та українськими інвестиціями. Сектор показує непогану динаміку і залишається однією із небагатьох точок зростання національної економіки", - сказав під час конференції голова наглядової ради центру We Build Ukraine Олександр Кубраков.
Голова наглядової ради центру We Build Ukraine Олександр Кубраков звернув увагу на зацікавленіть інвесторів продовжувати вкладати кошти у відновлювану енергетику (We Build Ukraine)
Багато проектів співфінансується провідними фінансовими організаціями, такими як Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація. "Це означає, що ринок – цікавий та інвестори бачать перспективу. Важливо не загубити цей інтерес і швидко реалізувати рішення для сектору, принаймні на рівні Уряду", - додав Олександр Кубраков.
Згідно з оцінками Boston Consulting Group, до 2040 року частка відновлюваних джерел у структурі виробництва електроенергії в Україні може зрости удвічі – із нинішніх 15% (показник 2022 року) до 28% (з потенціалом подальшого росту).
"Ми очікуємо, що баланс генерації стане значно "зеленішим", навіть більше, ніж у багатьох європейських країн. 60% електроенергії в Україні може вироблятися із безвуглецевих джерел", - сказав старший експерт Boston Consulting Group Балінт Сілхаві.
Старший експерт Boston Consulting Group Балінт Сілхаві прогнозує, що частка відновлюваної енергетики в енергобалансі України продовжить зростати (We Build Ukraine)
За його прогнозом, половину від парку нової генерації будуть складати вітрові та сонячні електростанції. Експерт Boston Consulting Group вважає, що зростання виробництва відновлюваної електроенергії дозволить наростити обсяги її експорту до ЄС настільки, що до 2040 року Україна зможе стати нетто-експортером електроенергії.
Важливою перевагою відновлюваної енергетики є той факт, що вона є найбільш дешевим джерелом електроенергії на сьогодні.
Для порівняння виробництва електроенергії з різних джерел використовують показник приведеної вартості електроенергії (англ. levelized cost of electricity, LCOE). По суті, це ціна електроенергії, за якою різні типи новозбудованих електростанцій зможуть її продавати після введення в експлуатацію.
За даними Boston Consulting Group, цей показник для електроенергії із вітру та сонця у 2035 році може становити 54 та 59 доларів за мегават-годину відповідно, тоді як електроенергія від нових газових електростанцій може коштувати 97 доларів, атомних – 99 доларів та вугільних – 109 доларів за мегават-годину. Тобто на сьогодні нові проекти генеруючих потужностей на викопних видах палива не можуть конкурувати із електростанціями, які використовують відновлювані джерела.
Особливо розвитку останнім часом в Україні набула вітроенергетика. Як повідомив під час конференції центру We Build Ukraine голова правління "Української вітроенергетичної асоціації" Андрій Конеченков, на сьогодні у процесі будівництва знаходиться 7 вітроелектростанцій. Їх будують такі компанії як ДТЕК ВДЕ, OKKO Group, "Еко-Оптіма" та "Вітряні парки України".
"Це якраз показник того, що, незважаючи на війну, вітроенергетика продовжує розвиватися", - сказав він, додавши, що на сьогодні потужність портфелю готових до будівництва проектів вітроелектростанцій (ВЕС) становить 4 ГВт.
Голова голова правління "Української вітроенергетичної асоціації" Андрій Конеченков повідомив, що портфель готових до будівництва проектів вітроелектростанцій сягає 4 ГВт встановленої потужності (We Build Ukraine)
Яскравим прикладом є будівництво компанією ДТЕК ВДЕ Тилігульської ВЕС у Миколаївській області, яка після введення в експлуатацію другої черги стане найбільшою ВЕС у Східній Європі.
"Ми добудовуємо другу чергу Тилігульської вітроелектростанції, це майже 400 МВт і наприкінці 2026 року – це буде вітроелектростанція загальною потужністю 500 МВт. Ми також плануємо будувати Полтавську ВЕС потужністю 650 МВт і ми вже в процесі будівництва 200 МВт систем зберігання енергії. Відповідно, до 2030 року ми хочемо мати у портфелі 2 ГВт потужностей із генерації та зберігання енергії, які будуть допомагати робити енергосистему більш стійкою та гнучкою", - сказав керівник напрямку з регуляторних питань ДТЕК ВДЕ Ігор Ретівов.
За словами керівника напрямку з регуляторних питань ДТЕК ВДЕ Ігоря Ретівова, проект Тилігульської ВЕС стане найбільшим в Східній Європі (We Build Ukraine)
Компанія OKKO Group реалізує два великих проекти вітроелектростанцій у Волинській області. "На сьогодні ми будуємо вітроелектростанцію загальною потужністю 150 МВт на Волині. Будівельні роботи вже закінчені на 90%. Буквально вчора (21 травня - ред.) прибули перші вітротурбіни і за два тижні ми починаємо інсталяцію. Сподіваюся, до кінця цього року, максимум до початку першого кварталу наступного року всі 25 вітротурбін будуть інстальованими", - повідомив керівник Департаменту відновлюваної енергетики OKKO Group Олекса Коненко, додавши, що друга вітроелектростанція буде також розташована у Волинській області та матиме потужність близько 190 МВт.
Ігор Ретівов з ДТЕК ВДЕ зазначив, що нові великі проекти у сфері відновлюваної енергетики потребують фінансування від міжнародних банків, адже власного капіталу українським інвесторам буде не достатньо. На шляху до залучення іноземного фінансування інвестори стикаються з такими проблемами, як стабільність регуляторного поля, борги на ринку електроенергії та страхування воєнних ризиків.
Одним із найбільших викликів для нових проектів у сфері ВДЕ є проблема гарантованого і довготривалого викупу електроенергії. "На сьогодні немає споживачів, які готові на волатильному ринку укласти довгий контракт на якийся великий обсяг. Культура в Європі – це якраз укладання довгих контрактів на викуп електроенергії", - прокоментував Ігор Ретівов.
Для вирішення цього питання бізнес пропонує запустити "зелені" аукціони. Вони вже проводилися 2024 року, але необхідно збільшити квоти, тобто обсяг потужності, на який інвестор може збудувати електростанцію та отримати довгостроковий контракт на продаж електроенергії державі. "Зелені" аукціони дадуть можливість гарантувати банкам повернення їх коштів", - зауважив представник ДТЕК ВДЕ.
Ще одним рішенням може стати створення Фонду гарантування мінімальної ціни. Він має гарантувати виплату виробнику мінімальної ціни електроенергії у випадку просідання ринкової ціни до такого значення. Вже декілька європейських урядів заявили про готовність взяти участь у фінансування такого фонду на українському ринку. Ідею також підтримала Єврокомісія.
"Кращої ідеї за гарантування мінімальної ціни на певний строк часу ніхто не придумав. Це впевненість для міжнародних інвесторів у тому, що ви сюди зайдете і ви будете отримувати виплати, хоча б 5-10 років", - сказала генеральна директорка норвезької компанії Scatek Solar Аліна Свідерська.
Вона навела приклади бізнесу компанії у африканських країнах, а також Румунії та Польщі, де Scatek Solar укладає контракти на продаж електроенергії за ціною, яка номінована в євро і гарантована на багато років вперед. "В Україні ми ще дуже далекі від цього", - додала Аліна Свідерська.
Розвиток вітроенергетики також ускладнюється податковим навантаженнями, а саме сплатою мита та ПДВ при імпорті обладнання для вітроелектростанцій. Учасники конференції висловилися, що держава має звільнити від оподаткування це обладнання, що покращить окупність проектів.
"Сьогодні ми заплатили ПДВ і майже одразу ж ми подаємося на його відшкодування. Це лише збільшує капіталовкладення і забирає час компаній на оформлення повернення ПДВ", - прокоментував Олекса Коненко з ОККО Group.
Він вважає, що для більш швидкої реалізації великих вітрових проектів необхідно скоротити час на підключення до мереж оператора енергосистеми "Укренерго".
Керівник Департаменту відновлюваної енергетики OKKO Group Олекса Коненко розповів про проекти вітроелектростанцій компанії, які будуються у Волинській області (We Build Ukraine)
За словами Ігоря Ретівова, необхідно продовжувати інтеграцію українського ринку електроенергії в загальноєвропейський, так званий market coupling (англ. об'єднання ринків). "Це приведе нас до стандартів європейського ринку", - сказав він.
Розвиток відновлюваної енергетики стимулює притік інвестицій у сектор машинобудування, зокрема створення в Україні виробництва вітроенергетичних установок (вітряків). До початку повномасштабного вторгнення єдиний в Україні виробник вітротурбін мультимегаватного класу – компанія "Френдлі Вінд Технолоджі" - виробляла вітротурбіни на заводах в м. Краматорськ Донецької області. У 2023-2024 роках вона перенесла виробництво у Закарпатську область.
Як повідомив виконавчий директор "Френдлі Вінд Технолоджі" Владислав Фурдик, компанія вже виробляє вітротурбіни одиничною потужністю 4,8 МВт та будує першу на Закарпатті вітроелектростанцію потужністю понад 80 МВт. Більше того, компанія проводить модернізацію виробничих ліній, що дозволить виготовляти вітротурбіни одиничною потужністю 5,2 МВт.
"Зараз у нас потужність виробництва зростає з кожним роком – від 25 ВЕУ (вітроенергетичних установок - ред.) на рік… наша мета вийти на виробництво близько 100 ВЕУ на рік з можливістю їх монтажу в Закарпатському регіоні та Україні в цілому", - сказав Владислав Фурдик, додавши, що на сьогодні компанія вперше в Україні запускає виробництво лопатей вітротурбін.
Національні інжинірингові компанії також отримують замовлення на виробництво складових сонячних вітроелектростанцій. На сьогодні в Україні вже виробляються опорні для сонячних панелей металоконструкції. Як повідомив Сергій Шакалов, СЕО групи компаній KNESS, в Україні є потенціал для локалізації виробництва інверторів та силової електроніки для потреб сонячної енергетики.
Маючи розвинутий аграрно-промисловий комплекс та багато лісових господарств, в Україні є всі умови для розвитку біоенергетики – галузі, яка забезпечує виробництво електричної та теплової енергії із місцевої, органічної сировини та заміщувати значні обсяги імпортованого природного газу.
"Біоенергетика у 2020 році (останні опубліковані статистичні дані - ред.) уже замістила 5,2 млрд кубічних метрів газу. Приблизно 17% газу, якого споживає Україна, заміщено біоенергетикою", - прокоментував голова правління Біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха, додавши, що додатково як мінімум 1 млрд кубічних метрів ще можна було би замістити ресурсом біоенергетики, якби не поточні виклики.
Перший з них - це субсидовані ціни на природний газ для населення та комунальних підприємств. Наприклад, ціна газу для населення на сьогодні становить 8 гривень за кубічний метр, для бюджетних установ – 16 гривень за кубометр, для промисловості – 20 гривень. При цьому газ з Європи у лютому імпортувався за ціною 31 гривня за кубометр. При ринкових цінах на газ (20-31 гривні за кубометр) котел на біопаливі має чудову окупність, тоді як при ціні 8 гривень за кубометр – він не окупається, що позбавляє стимулів заміщувати викопний енергоресурс на біопаливо.
Голова правління Біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха зазначив, що одна із проблем для розвитку біоенергетики - це субсидовані ціни на газ (We Build Ukraine)
Іншою проблемою для будівництва котельних на біопаливі, за словами Геогрія Гелетухи, є монопольне становище власників теплових мереж міст, які неохоче пускають в свої мережі нових виробників тепла.
Присутній на конференції генеральний директор агрохолдингу "Галс Агро" Сергій Кравчук зауважив, що на сьогодні виробники біометану (замінника природного газу, який отримують із біосировини) стикаються із довготривалою процедурою підключення свого виробництва до газових мереж. Особливо це є проблемою для невеликих фермерських підприємств.
"У нас сьогодні підключення біометану (до газових мереж - ред.) займає два роки. Дуже, дуже повільно приймаються технічні умови, робиться проект. Маленький фермер не може собі цього дозволити. "Нафтогаз" не сильно зацікавлений підключати маленьких виробників. У них ("Нафтогазу" - ред.) немає програми щодо підключення біометанових заводів", - сказав Сергій Кравчук.
Генеральний директор агрохолдингу "Галс Агро" Сергій Кравчук розповів про проблеми із підключенням біометанового виробництва до газових мереж (We Build Ukraine)
Учасники конференції наголосили на важливості нарощувати виробництво біометану якомога швидше, щоб Україна встигла зайняти свою нішу на європейському ринку.
"Європейський ринок має амбітну мету: збільшити споживання газів органічного походження на внутрішньому ринку до 2030 року до 35 мільярдів кубометрів на рік. Те, що у нас зараз будуються якраз такі підприємства, означає, що ми знаходимося в тренді. Це для наших підприємств перспектива – закривати потребу нашого ринку та експортувати біометан на ринок ЄС", - зазначив Олександр Кубраков.
За даними Біоенергетичної асоціації, на сьогодні в Україні працює 4 біометанові заводи загальною потужністю виробництва 17 млн кубічних метрів на рік. У 2025 році планується запуск додаткових потужностей, після чого загальний обсяг виробництва зросте до 111 млн кубічних метрів.
Ще один потужний напрям використання біосировини є виробництво біоетанолу - етилового спирту, який отримується із продуктів рослинництва та додається до бензинів для заміщення викопного палива.
"На сьогодні в Україні вже працює 17 біоетанольних заводів, які в минулому році виробили близько 180 тисяч біоетанолу, з них 100 тисяч було відправлено на експорт", - прокоментував директор Української асоціації виробників біоетанолу Тарас Миколаєнко. Зараз в Україні будуються нові біоетанольні заводи загальною потужністю до 300 тисяч тонн на рік.
За словами директора Української асоціації виробників біоетанолу Тараса Миколаєнка найбільшим викликом для виробництва біоетанолу є квоти на експорту продукту в ЄС (We Build Ukraine)
"Найбільший виклик для галузі - це відновлення довоєнних квот на постачання етилового спирту до Європи. Ці квоти мають відновитися з 6 червня", - сказав керівник профільної асоціації, додавши, що до 2022 року квота на експорт етанолу до ЄС складала 100 тисяч тонн. Український експорт вже досягнув цього показника у 2024 році, тому повернення квоти створить проблеми новим підприємствам для збуту їх продукції.
Як зазначили спікери конференції, проведеної центром We Build Ukraine, Україна вже продемонструвала потужний рівень розвитку відновлюваної енергетики. За даними міжнародної компанії Boston Consulting Group, частка цього сектору буде лише зростати. Українські відновлювані продукти (електроенергія з ВДЕ, біометан, біоетанол) – дуже затребувані на європейському ринку.
Проте, для реалізації нових проектів треба усунути існуючі проблеми. "Дійсно, є багато питань, які можна вирішувати зараз. У кожному сегменті (вітрової, сонячної енергетики, виробництва біопалива) є свої проблеми", - сказав Олександр Кубраков.
Голова наглядової ради центру We Build Ukraine Олександр Кубраков наголосив, що проблеми для розвитку відновлюваної енергетики треба вирішувати вже сьогодні (We Build Ukraine)
Згадуючи про проблему тривалого підключення нових вітроелектростанцій до мереж "Укренерго", він зазначив, що цей ринок можна було б лібералізувати і пустити туди приватних підрядників.
"Укренего" зараз все робить самостійно, але б вони могли сертифікувати 10-15 приватних підрядних організацій, яким вони довіряють. Всі роботи проводилися б згідно стандартів "Укренерго" та під його наглядом. У такому випадку власник вітроенергетичного проекту зміг би обирати підрядника, який виконав би всі роботи набагато швидше", - прокоментував Олександр Кубраков.
Він підкреслив, що більше половини нагальних проблем у конкретному секторі можна спокійно вирішувати під час війни. Значна частина рішень знаходяться в компетенції уряду, на їх прийняття можна витратити 3-5 місяців і отримати позитивний ефект.
"Вкрай необхідно, щоб наша економіка запрацювала та збиралися податки, які генеруються бізнесом і з яких фінансується оборона України", - резюмував Олександр Кубраков.