Гірничо-металургійний комплекс залишається ключовою частиною економіки України: у 2024 р. компанії сектору сформували 7% ВВП країни та 15% усього експорту товарів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на GMK Center.
Але галузь значно постраждала через війну, і зараз продовжує боротися з серйозними викликами, головними з яких лишаються високі логістичні витрати, дефіцит кадрів та неможливість конкурувати з російським металом у ЄС.
"Від 15% до 20% працівників металургійної промисловості мобілізували. Багато людей бояться працювати у великих компаніях, оскільки це збільшує ризик мобілізації, а зміни до законів часто спричиняють хвилі звільнень працівників. Компанії наймають жінок, працівників старшого віку та ветеранів, але цього недостатньо. Нестача робочої сили — це не лише проблема сьогодення, вона може обмежити і майбутнє зростання економіки України", - вказують аналітики.
Неможливість конкурувати з російським металом в ЄС також є значною проблемою – адже, попри всі санкції, ЄС продовжує купувати російську металургійну продукцію.
Російські виробники користуються дешевими енергоресурсами та не мають жодних логістичних обмежень, тому українські компанії не можуть з ними конкурувати. В результаті, тільки за підсумками січня-лютого 2025 року, ЄС імпортував 1,35 млн т (+71,4 р./р.) металургійної сировини російського походження на суму €535,2 млн (+47,3% р./р.).
"Логістичні витрати також суттєво зросли: поточні ставки фрахту щонайменше вдвічі вищі, ніж до війни. Україна відкрила морський експортний коридор, але всі порти функціонують, а судноплавство не повністю безпечне на тлі воєнних ризиків. Крім того, "Укрзалізниця" планує вкотре підвищити тарифи на перевезення - на 35-40% для вантажів ГМК. Це не додає конкурентоздатності вітчизняним виробникам", - зауважили дослідники.
Вуглецевий прикордонний податок в ЄС (CBAM) є ще однією великою загрозою: через його запровадження Україна до 2030 року може щорічно втрачати $1,6 млрд від експорту сталі.
"Українським компаніям терміново потрібно інвестувати у скорочення вуглецевих викидів, але вони не можуть цього робити, адже поточним пріоритетом є виживання. Україна сподівається отримати звільнення від вимог щодо CBAM: чинний регламент містить пункт про «форс-мажор», який може застосовуватися, враховуючи руйнівний вплив війни. Але звільнення не може бути надано автоматично – уряд України має звернутися до Європейської Комісії, щоб пояснити необхідність спеціального підходу в рамках CBAM для українських експортерів", - наголошується у дослідженні.
Втім, Україна має всі шанси у майбутньому стати основним постачальником залізної руди, придатної для виробництва заліза прямого відновлення (DRI), яке користуватиметься високим попитом у ЄС. Але загальні капітальні витрати, необхідні для реалізації вже оголошених проєктів «зеленої» металургії в Україні, становлять близько $11 млрд.
Ці проєкти будуть реалізовуватися лише за умови, що українські компанії отримають доступ до європейських інструментів «зеленого» фінансування, аналогічні до тих, які отримали європейські компанії, резюмували у Центрі.
Як відомо, у минулому році металургія принесла Україні 15,2% експортних доходів ($6,4 млрд). Ключовими товарами залишалися залізна руда ($2,8 млрд) і сталь ($2,4 млрд). Також ГМК забезпечив 18,3% загальних капітальних інвестицій в українську промисловість у 2024 році. А найбільші металургійні компанії галузі (Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, Інтерпайп, DCH Steel, Ferrexpo) сумарно сплатили майже мільярд доларів податкових платежів.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.