"Гинуть у перші хвилини штурмів". Як ССО брали в полон бійців КНДР і що розповіли корейці
Про те, як відбувалося захоплення перших північнокорейських солдатів на Курщині, РБК-Україна розповіли бійці ССО, які й узяли в полон КНДРівців. Як українським військовим це вдалося і що говорять про війну самі корейці, - читайте в матеріалі журналістки РБК-Україна Юлії Акимової.
Зміст:
- Перший полон
- Був на навчаннях, нічого не знаю - що кажуть корейці в українському полоні
- Як воюють північні корейці
На початку повномасштабної війни Кремль був упевнений, що досить швидко завоює Україну малими силами. Саме тому у перших російських військових, які йшли до Києва, із собою була парадна форма. Через фактично три роки великої війни, величезних людських втрат, санкцій і повільної, але наполегливої ізоляції, у Москві усвідомили, що допомога зі сторони не буде зайвою.
Перші повідомлення про те, що Росія збирається залучити на війну з Україною солдатів із Північної Кореї, з'явилися ще в жовтні. З такими заявами виступили розвідки одразу трьох держав - Південної Кореї, України та США. У грудні вже було відомо, що перші батальйони з військовими з КНДР перекинуто в Курську область на допомогу російській армії.
Росія, не зраджуючи собі, особливо не поширюється про те, чи задіює у війні з Україною солдатів дружнього їй Пхеньяна. Але це не заважає розвідкам інших країн регулярно знаходити й оприлюднювати різну інформацію, тим більше, факти незаперечні. За різними даними в Курську область перекинули від 10 до 12 тисяч північнокорейських солдатів і, судячи з того, що говорять розвідки, російське командування їх не шкодує.
За останньою інформацією розвідки Південної Кореї, за кілька місяців загинуло вже понад тисячу військових із КНДР. Президент України Володимир Зеленський, зі свого боку, повідомляє про цілих чотири тисячі безповоротних втрат у лавах корейських солдатів. За інформацією західних видань, лідер КНДР Кім Чен Ин сам запропонував російському диктатору скористатися "послугами" своїх військових в обмін на заступництво в довгостроковій перспективі.
При цьому, не можна сказати, що Путін покладається на північнокорейських солдатів, як на останній оплот у спробі виграти цю війну. Його власна армія і так нехай повільно, але просувається, окуповуючи все більше українських територій. Бійців із КНДР використовують у Курській області, скоріше, щоб не оголювати цю ділянку фронту і продовжувати своє просування. І їм це, на жаль, вдається.
Українські військові, які беруть участь у боях у Курській області, кілька разів намагалися взяти корейських солдатів у полон, але зазнавали невдач. Наприкінці грудня їм все ж вдалося захопити двох північнокорейських бійців. Їх привезли в Україну, підлікували, а співробітники СБУ навіть встигли записати з ними кілька "інтерв'ю".
Перший полон
Фотографії з нібито корейцями в полоні стали з'являтися буквально за тиждень після того, як перших військових із КНДР зафіксували в Курській області. Під час поверхневих розглядів з'ясовувалося, що на фото зображені або тувинці, або буряти, і лічильник полонених корейців знову обнулявся.
Наприкінці грудня українським військовим майже вдалося взяти в полон солдата з КНДР, але він помер під час евакуації через рани, несумісні з життям. Ще один наклав на себе руки прямо на очах у ЗСУ. Таку "самовідданість" українські військові та розвідка пояснюють просто - північні корейці дуже ідейні.
За словами бійця 84 тактичної групи ССО "Грека", у Курську область відправили не звичайних солдатів, а таких самих військових із Сил спеціальних операцій КНДР. Вочевидь, перед відправкою на війну їм дали настанову в жодному разі не здаватися в полон. Сам факт їхнього потрапляння до рук ЗСУ загрожує їхнім сім'ям важкими наслідками.
"Якщо влада КНДР дізнається, що хтось із військових здався в полон, його рідним не поздоровиться. Ймовірно, їх просто стратять або відправлять на каторгу. Тому кореєць, який підірвав себе, коли одна з наших тактичних груп наблизилася до нього, замість полону вибрав гранату", - каже "Грек" у коментарі РБК-Україна.
Коли українські військові здійснювали свою третю спробу полонити північнокорейських солдатів, то встигли вчасно забрати в них гранати і зброю. На відео, яке є в розпорядженні РБК-Україна, бійці ССО в "кікіморах" (спеціальний маскувальний камуфляж - ред.) з'являються перед переляканим корейським солдатом, а потім піднімають його і кладуть на ноші. Той кричить від болю і страху англійське "No!". Усе це супроводжується звуками "приходів" і дзижчанням БПЛА - російські військові не дуже хотіли, щоб корейці потрапили в український полон.
Групу північнокорейських бійців, серед яких були вже тепер полонені солдати, українські ССО вистежували певний час. Бійці КНДР накопичували свої сили перед штурмом, але українські військові зіграли на випередження і напали першими.
Бій був коротким - солдатів із Кореї застали зненацька і швидко дезорієнтували. Від цього вони почали панікувати і задкувати, створюючи хаос. Їх тим часом уже оточували, а потім побачили одного військового КНДР, який відколовся від решти. Він мав дуже поганий вигляд і, судячи з усього, відчував больовий шок через осколкове поранення в ногу. Шляхом різних умовлянь і хитрощів у нього вдалося відібрати карабін і гранату.
"Він виглядав майже як дитина, дуже молодий хлопець. У нас не було ані думок, ані бажання бити його або ще що-небудь. Ми хотіли його врятувати і в нас це вийшло. Ми зробили все, щоб він почувався спокійно і безпечно, щоб зрозумів, що йому нічого не загрожує з нашого боку. Так ми його і взяли в полон. Нічого складного, просто чітка і злагоджена операція", - розповідає боєць ССО.
Поки корейця тягли в безпечне місце, російські військові намагалися влучити по евакуаційній групі з артилерії. В укритті полоненому зробили знеболювальний укол. "Він дуже хотів пити і їсти. Просив воду, їжу і сигарети. Він отримав те, що хотів, ми не відмовляли".
Поки військовослужбовці чекали на підмогу, полоненого бійця намагалися розговорити або хоча б заспокоїти. Українських військових перед відправленням у Курську область навчали слів корейською - "здавайся", "повзи", "йди сюди", а також "так" і "ні". Цього мізерного запасу слів не вистачило на повноцінний діалог, тому українські військові говорили по черзі, звідки вони. Кореєць же весь час повторював "Пхеньян".
"Загалом він нормально поводився, видно, що він поважає нас, бо він зрозумів, що ми йому не зашкодимо. Але було видно, що він переживає через полон".
Пізніше цей самий полонений скаже, що хоче залишитися в Україні, але якщо вирішать, що не можна - поїде в Північну Корею. До речі, і сам Зеленський кілька разів заявив, що готовий віддати солдатів КНДР назад Кім Чен Ину. А в Південній Кореї вже встигли заявити, що можуть забрати їх собі, оскільки вважають їх своїми громадянами.
Коли група ексфільтрації доправила його та другого корейського полоненого в безпечне місце, обох передали до рук лікарів та СБУ.
Був на навчаннях, нічого не знаю - що кажуть корейці в українському полоні
На відео, які першим опублікував Зеленський, обидва корейці сидять у камері. Точніше, один сидить, а другий - той самий із пораненою ногою, лежить одразу на трьох подушках. З першим корейцем силовики плідно поговорити не змогли - його зламану щелепу туго забинтували, тож він лише кілька разів киває.
Другий кореєць говорить. Співробітники СБУ спілкуються з ним через перекладача. Він уважно слухає запитання, ніби розуміє українську, а потім повільно на нього відповідає. При перших словах з'являється відчуття дежавю - він, виявляється, теж приїхав сюди на навчання і навіть не знав, що воюватиме.
За кілька днів він стає більш говірким, тож розповідає, як опинився в полоні. "Я точно не пам'ятаю, але був якийсь бій, мене поранило і після бою був відступ. Я був поранений, тому не міг пересуватися і десь 3-5 днів був сам. Після цього ЗСУ мене знайшли, зробили якийсь укол і перевезли машиною сюди".
Корейців теж готували до зустрічі з українськими солдатами, але не змушували заучувати "Стій" і "Повзи". Замість цього дали їм картинки - на одній зображено будинок, а на другій - зброю. За легендою полоненого солдата, ці картинки вони мали показувати українським військовим. Якщо вони обирають будинок, їх відпускають, а якщо зброю - віддають росіянам.
Кореєць, який потрапив у полон, служить у розвідувальному батальйоні. У КНДР, за його словами, всі чоловіки після школи йдуть в армію і проходять строкову службу. Він обрав розвідку.
"Моя мама не знає, де я був. На кораблі, на якому я плив із Кореї в Росію, було близько 100 людей. Це був російський пором, але не військовий, а для перевезення вантажів. Але були тільки ми. У поїзді були ті самі люди, з якими я був на поромі", - стверджує кореєць.
Він згадує, що в боях у Курській області гине багато корейців, але не називає число. По ньому досить складно зрозуміти, коли він обманює, а коли справді не знає, але очевидно, що він дуже обережно обирає слова.
"Я не дуже багато знаю про світ за межами Північної Кореї. Про Південну Корею я знаю те, що там менше гір, ніж у КНДР".
Як воюють північні корейці
Боєць ССО "Грек" розповідає, що корейці присутні на кількох ділянках у Курській області, причому подекуди там тільки вони - без російського "тилу". "Але уявіть, що вони відправляють на один напрямок 10 тисяч солдатів. Ця тактика створює навантаження як на українські війська, на забезпечення. Щоб протидіяти таким масовим хвилям штурмів, потрібні чималі ресурси".
У полоненого північнокорейського солдата знайшли свіжовиданий військовий квиток РФ без фотографії. У графі "прописка" повідомляється, що боєць КНДР - тувинець.
Українські військові кажуть, що північнокорейські солдати дуже витривалі. За спостереженнями бійців ССО, корейці здатні носити на собі велику вагу на довгі дистанції. Вони професійно пересуваються двійками, що притаманно бійцям спеціального призначення. У них доволі високий рівень підготовки і місцями вони діють розумно, але їм бракує головного - досвіду.
"Війська КНДР взагалі не підготовлені до сучасної війни, на відміну від росіян, які мають постійний досвід ведення бойових дій і вміють адаптуватися до певних змін на полі бою. А КНДРівці - не вміють. Це ми побачили в різних моментах, зокрема це стосується і війни дронів", - каже "Грек".
Ще півтора місяці тому корейці взагалі не розуміли, що таке БПЛА, тож зі здивуванням вдивлялися в камери українських дронів і не поспішали ховатися. Результат відповідний - великі втрати в лавах військових КНДР. Через деякий час корейські солдати вже більш-менш навчилися орієнтуватися в разі атаки дронів - у них для цього навіть є відповідна інструкція. Але дотримуються вони її досить безглуздо, тому пілоти дронів тактичної групи 81, за словами "Грека", справляються "на ура".
"Північні корейці ще до кінця не усвідомили, що воювати можуть не тільки люди, а й машини. Вони ніби й намагаються протидіяти цьому, але марно. Гинуть масово, бо не знають, як боротися з безпілотниками. Ось і все. А гине їх дуже багато. Переважна більшість військових КНДР гинуть у перші хвилини штурмів. А ті маленькі групи, що залишилися, намагаються захопити позиції", - каже "Грек".
При цьому в штурми з ними йдуть їхні ж командири, що саме по собі рідко зустрічається. У ССО зазначають, що бійців КНДР не варто недооцінювати - корейці повільно, але адаптуються, до того ж вони дуже ідейні і прагнуть показати відданість своїм ідеалам на полі бою. Залишається незрозумілим, яким саме ідеалам корейці показують відданість, воюючи на боці російської армії, але сама по собі ідейність - досить потужна мотивація.
Тим не менш, за один бойовий вихід українські військові можуть ліквідувати по 15 північнокорейських солдатів. Росіяни їх відверто не шкодують і посилають у перших лініях, щоб розвідати обстановку.
"Також відмінно працюють наші артилеристи. І оператори ССО блискуче справляються під час вогневого контакту. Насправді, навіть якщо війська Північної Кореї десь на нас натрапляють, їхні шанси вижити - приблизно нуль".
***
Колективний Захід засудив дії Путіна щодо залучення бійців із КНДР, і змушений був відреагувати. У відповідь на дії Кремля Києву дозволили стріляти західним "далекобоєм", щоправда, тільки на 300 км. У цій ситуації чітко видно, що Путін перехопив ініціативу - саме він робить перші кроки для перевірки союзників України "на міцність". А Захід поки що тільки відповідає.