З наступного навчального року всі школярі 8-х класів вивчатимуть, як розпоряджатися грошима. Як це може змінити фінансову культуру майбутнього покоління та захистити їх від різноманітних шахрайських пасток.
Про необхідність фінансової грамотності в підлітковому віці – в матеріалі РБК-Україна
Головне:
У часи економічних коливань, коли постійно змінюється та вдосконалюється інтернет-шахрайство, а банківські додатки встановлюються вже на планшети школярів, фінансова грамотність для дітей – не розкіш, а базова потреба. Чим раніше дитина почне розуміти, що таке бюджет і як працюють гроші, тим більше шансів, що вона не потрапить у боргову пастку вже у 20 років.
У квітні Національний банк України спільно з громадською організацією Junior Achievement Ukraine провели масштабне дослідження рівня фінансової грамотності серед українських підлітків.
Метою дослідження було з'ясувати, наскільки добре учні орієнтуються у фінансових питаннях перед впровадженням нового навчального предмета "Підприємництво і фінансова грамотність", який з 2025–2026 навчального року стане обов’язковим для учнів 8-х класів і буде продовжений у 9-х класах.
Дослідження проводилось Українським інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка та охопило 3139 учнів із 97 шкіл по всій Україні. Підлітки проходили 21 кейсове завдання за прикладом Програми міжнародного оцінювання учнівства. Середній результат – 46,6% правильних відповідей, що відповідає лише трьом балам за 12-бальною шкалою. У 2027 році заплановано повторне дослідження для оцінки ефективності навчання, що має розпочатись у вересні цього року.
Директор департаменту комунікацій Національного банку Юлія Євтушенко наголосила на тому, що фінансова грамотність українських підлітків зараз перебуває на критично низькому рівні. Шкільний курс "Підприємництво і фінансова грамотність", для якого спеціалісти НБУ розробили навчальну програму та написали підручник, має потенціал для суттєвої зміни поточної ситуації.
Сьогодні для дітей та підлітків доступні курси та програми з фінансової грамотності поза шкільною програмою. Їм пропонують не тільки базову теорію, а й практичні кейси – як вести особистий бюджет, навіщо потрібне страхування, які є типи кредитів, як відрізнити інвестиції від фінансової піраміди.
"Діти у віці 13-14 років вже можуть опанувати уміння як поводитись з грошима, структурувати, вивчити та зрозуміти нескладні правила того, як не залізти в боргову яму, а прагнути до фінансової свободи", – прокоментувала РБК-Україна фінансовий консультант Надія Горін і додала, що цю свободу можуть дати тільки власні заощадження і знання, а також розуміння фінансових інструментів. Це і є першочерговою задачею вчителів та тренерів на початку знайомства дітей з фінансовою грамотністю.
У старшому віці акцент робиться на фінансові інструменти банків, страхування, приватну пенсію, інвестиції. Саме про це йдеться у затвердженому підручнику для 8-9 класів, що і пропонується для навчання підлітків: складний відсоток і важливість часу, диверсифікація, податки, кредитна історія, мікрокредитування, інфляція, шахрайство, фінансові піраміди, ціноутворення, реклама, пільги, наймана праця і підприємництво. Про цей підручник досить детально описано в публікаціях освітнього проєкту ФінКульт у соціальній мережі Facebook.
"Діти отримують розуміння, що гроші – це інструмент для досягнення власних цілей і які цілі потрібно виставити для забезпечення своїх потреб", – пояснила експерт.
Завдяки опануванню фінансових навичок включається критичне мислення, яке формує здоровий погляд на гроші та убезпечує в подальшому житті від боргів, кредитів, фінансових пірамід та шахрайства.
Під час навчання акцент робиться на інтерактивності, учні грають у фінансові симуляції, користуються мобільними додатками для планування витрат, працюють у групах над власними фінансовими проєктами. "Ми на практиці розбираємо, як скласти бюджет на тиждень чи порівняти пропозиції банківських карт", – додала експерт.
Учні стають уважнішими до кишенькових витрат, частіше відкладають гроші на бажані речі, аналізують ціни та навіть цікавляться акціями та кешбеками. Горін підкреслила, що у дітей швидко формується не лише економічне мислення, а й самодисципліна та відповідальність – навички, які критично важливі у сучасному світі.
Фінансовий консультант підкреслює, що наразі батьки зацікавлені, щоб цей предмет був у школах. Хоча має сумніви щодо того, що вони будуть заглиблюватися в суть нового предмету і дитина, щоб не вивчила у школі, часто буде поступати за батьківським прикладом. "Тому, якщо ми хочемо, щоб наші діти ставали фінансово грамотними й самим треба прагнути стати фінансово грамотними", – наголошує експерт.
У майбутньому, діти, які з малих років розуміють принципи бюджету, банківських продуктів та фінансової безпеки, матимуть міцніший захист від споживчої маніпуляції та шахрайства. Підлітки, які розуміють основи фінансів, менш вразливі до шахрайських схем і легше адаптуються до дорослого життя.
Усе більше батьків долучаються до процесу – разом із дітьми планують витрати, відкривають спільні банківські картки, ведуть домашній бюджет. Адже фінансова грамотність – це не лише про математику, а про вміння жити свідомо й незалежно.
Нагадаємо, що для обов’язкового курсу з фінансової грамотності у школах вже підготовлені педагоги, що будуть навчати дітей.
Для дорослих на сьогодні доступна підбірка книг, що поглибить правильне використання грошей та розширить бачення фінансових стратегій.
Для того, щоб вигідно інвестувати і не втратити свої заощадження теж треба вчитись. У 2025 році для українців доступні різноманітні варіанти інвестування, але не всі вони безпечні та однаково вигідні.
Для підготовки матеріалу використали інформацію Національно банку України, публікації освітнього проєкту ФінКульт, започаткованого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та коментарі фінансового консультанта та тренера з фінансової грамотності Надії Горін.