Трохи більше року як Аргентину очолив перший у світі президент-лібертаріанець Хав’єр Мілей. Попри звинувачення опонентів у популізмі та надмірному епатажі, Мілей зміг десятикратно знизити інфляцію в країні та звести бюджет з профіцитом, чого Аргентина не знала вже понад десять років.
Про феномен та реформи одного з найексцентричніших політиків сучасності – читайте в огляді журналіста РБК-Україна Аліка Сахна.
Зміст:
У лютому 2023 року інфляція в Аргентині вперше за понад 30 років перевищила 100%, а до кінця року цей показник подвоївся, досягнувши 211%. Лише у грудні 2023 року, коли Хав’єр Мілей здобув перемогу на президентських виборах, місячна інфляція становила 25%. Для порівняння, в Україні інфляція за підсумками всього 2023 року склала лише 5,1%. Упродовж першого року свого президентства Мілей ініціював близько двох тисяч реформ, що дозволило приборкати ріст цін.
Відомий в Аргентині економіст Хав'єр Мілей прийшов у політику у 2021 році як депутат нижньої палати Національного конгресу Аргентини від Буенос-Айреса. Уже через два роки він балотувався на пост президента під гаслом "У країни немає грошей". Цей меседж до виборців відображав його різку критику економічної політики попередніх урядів, яка, на його думку, призвела до гігантського бюджетного дефіциту, гіперінфляції та накопиченню державних боргів.
Серед ключових передвиборчих обіцянок 54-річного політика були:
скорочення державних витрат і міністерств;
зупинка інфляції шляхом відмови від песо на користь долара США.
Мілей завоював популярність не лише своїми економічними ідеями, але й через епатажну поведінку. Наприклад, під час передвиборчої кампанії він використовував бензопилу як символ боротьби проти надмірної бюрократії та корупції.
Електорат, виснажений карколомною інфляцією та корупцією, у другому турі президентських виборів віддав Мілею, який балотувався від ультраправої лібертаріанської партії "Свобода наступає", 56% голосів. Його суперник, чинний міністр економіки Серхіо Масса, набрав 44%.
Через рік рівень підтримки президента Мілея залишився майже на тому ж рівні. Однак значна населення, особливо серед малозабезпечених родин, кардинально не схвалює його політику через урізання соціальних видатків.
Зокрема, він ініціював зменшення витрат на охорону здоров'я, а також скасував субсидії на транспорт і паливо, що призвело до підвищення вартості проїзду та енергоносіїв. Такі кроки спровокували зростання рівня бідності в країні до найвищого показника за останні два десятиліття. Через це по країні прокотилася хвиля масштабних протестів.
Хав'єр Мілей має в парламенті Аргентини лише 15% лояльних йому депутатів, решта – стара парламентська еліта. Ці обставини могли б значно ускладнити реалізацію його реформ. Однак активні переговори з різними політичними силами, а також суттєва підтримка великої частини суспільства допомогли йому реалізувати ключові реформи в доволі стислі терміни.
"Загальний обсяг аргентинської економіки оцінюється у 600 мільярдів доларів. У 2023 році дефіцит державного бюджету сягнув 25 мільярдів доларів, що є суттєвим показником, враховуючи обсяг зовнішньої торгівлі країни, який становить близько 100 мільярдів доларів. Крім того, державний борг Аргентини перевищує 400 мільярдів доларів і потребує постійного обслуговування. Основне завдання полягало у зменшенні залежності від нових позик, які раніше використовувалися для покриття старих боргів. Саме тому Хав'єр Мілей ініціював масштабне скорочення державних витрат, аби знизити потребу у зовнішніх запозиченнях і зупинити зростання бюджетного дефіциту", – зазначив у коментарі РБК-Україна економіст Данило Монін.
До приходу Мілея до влади в Аргентині функціонувало 19 міністерств. Після його вступу на посаду їх кількість було скорочено до 9 шляхом об’єднання або ліквідації. Серед розпущених міністерств – транспорт, соціальний розвиток, освіта, громадські роботи, справи жінок, культура, наука, технології та інновації, праця, охорона навколишнього середовища, сталий розвиток, а також туризм і спорт. Зокрема, Міністерство територіального розвитку та житлового будівництва було об’єднано з Міністерством інфраструктури. У державному секторі Аргентини до цього було приблизно 3,5 мільйона працівників. До літа 2024 року Мілей скоротив близько 100 тисяч чиновників.
За словами Моніна, раніше обсяг державних витрат Аргентини складав 37% від валового внутрішнього продукту. Після проведення адміністративної реформи цей показник знизився до 31% ВВП. У 2025 році президент оголосив про намір подальшого скорочення державних витрат до рівня 25% ВВП. Однак, як зазначає експерт, реалізація цієї ініціативи ускладнюється тим, що частина витрат фінансується через центральний та місцеві бюджети, що потребує узгоджених дій на різних рівнях влади.
Радикальні заходи Мілея дозволили Аргентині не лише ліквідувати бюджетний дефіцит, який у грудні 2024 року становив 2 трильйони песо (приблизно 2 мільярда доларів), але й досягти профіциту в розмірі 264,9 мільярда песо у квітні 2024 року. Крім того, попередні три місяці також характеризувалися профіцитом бюджету, якого Аргентина не бачила з 2012 року.
"Наявність профіцитного бюджету відкриває можливість для проведення податкової реформи навіть за умови продовження співпраці з МВФ. Подальше скорочення державних витрат може стабілізувати економічну ситуацію, а також створити умови для зниження податків. Якщо реформа буде впроваджена, можна очікувати змін у податковій системі, які можуть нагадувати американську модель, адже певні ідеї республіканців співзвучні підходам нинішнього аргентинського уряду", – зазначає Монін.
Однією з головних причин зростання рівня бідності в Аргентині стала гіперінфляція. У 2023 році країна зіштовхнулася з найвищим у світі рівнем річної інфляції – 211%. Щомісячне зростання цін складало в середньому 13%, а в грудні 2023 року, після приходу Мілея до влади, інфляція стрибнула до 25% через масштабну девальвацію песо, яку провела нова адміністрація.
"Проте станом на листопад 2024 року інфляція знизилася до 2,4% на місяць, що є найнижчим показником за останні чотири роки. МВФ прогнозує, що у 2025 році інфляція становитиме близько 50%, хоча є шанси знизити її до 40%. Наступного року очікується стабілізація економіки та уповільнення девальвації песо, але це залежатиме від ринкових умов. Мілей, будучи прихильником ринкових механізмів, навряд чи буде фіксувати курс валюти – песо, ймовірно, залишатиметься плаваючим", – каже РБК-Україна Данило Монін.
Офіційний курс песо на початку 2023 року складав приблизно 200 песо за долар, але до кінця року він впав до 350. Паралельно існував тіньовий ринковий курс, який перевищував офіційний у кілька разів. Один із перших кроків нового міністра економіки Луїса Капуто полягав у зрівнянні офіційного курсу з ринковим. У результаті, в грудні 2023 року песо було девальвовано більш ніж на 50%, до 800 песо за долар США. Наразі курс песо перевищив 1000 песо за долар.
Під час передвиборчої кампанії Хав'єр Мілей гостро критикував неконтрольоване знецінення песо та навіть пообіцяв повністю відмовитися від національної валюти на користь американського долара. Проте після приходу до влади його команда зосередилася на скороченні інфляції та очищенні банківського сектору.
"Якщо економіка почне виробляти більше товарів і послуг, а боргові зобов’язання залишатимуться під контролем, країна може мінімізувати девальвацію. Для мене ознакою стабільності буде, якщо песо знецінюватиметься лише на 15-20% на рік. У випадку помірної девальвації, наприклад, до 1200-1300 песо за долар, це сприятиме зниженню інфляції до 20-30%", – додає Монін.
На думку експерта, значну роль у стрімкому зростанні інфляції в Аргентині відіграла неправильна політика Центрального банку. У 2022 році ЦБ надавав уряду кредити за надзвичайно низькими ставками, навіть коли облікова ставка була однією з найвищих у світі.
"Уряд на той час мав борги перед банком на суму близько 154 мільярдів доларів, що є колосальною цифрою. Банки купували державні облігації для стримування інфляції, але ця схема створювала додатковий тиск на бюджет. Наприклад, уряд сплачував Центральному банку 1 трильйон песо процентних платежів, тоді як банкам виплачували в 8–10 разів більше. Це генерувало дефіцит бюджету та посилювало економічну нестабільність", – пояснює Монін.
Мілей вважав, що Центральний банк Аргентини приховував додатковий дефіцит бюджету в розмірі близько 10% ВВП. Крім того, у жовтні 2023 року ставка Центробанку Аргентини досягла найвищої позначки у світі – 133%.
Однак завдяки реформі банківського сектору ставку Центробанку на початку грудня 2024 року встановили на рівні 32%. Хоч кредити для населення все що залишаються надзвичайно дорогими, однак наразі ставка ЦБ Аргентини вже менше за рівень Зімбабве, Венесуели та Туреччини.
А песо за підсумками 2024 року продемонстрував найбільше зміцнення у світі – на 44%. За даними Financial Times, це стало можливим завдяки комплексним економічним реформам, що відновили довіру інвесторів і стабілізували валютний ринок.
Хоча Мілей відмовився від ідеї закрити Центральний банк Аргентини та повністю перейти на долар США, за словами Моніна, з 2025 року країна планує легалізувати можливість оплати товарів і послуг у будь-якій валюті, включно з доларами та навіть криптовалютою.
"Це означає, що більше не потрібно обов’язково конвертувати кошти в песо – можна розраховуватися в тій валюті, яка є в наявності, за умови, що продавець погоджується її приймати. Однак податки все одно потрібно сплачувати в песо. Таким чином, країна фактично переходить до мультивалютної системи", – підкреслив експерт.
Попри амбітні цілі та значні результати в економіці, в Аргентині рівень бідності залишається вкрай високим. За перші шість місяців президентства Мілея цей показник зріс з майже 42% до 53%. Близько 18% людей перебувають у крайній бідності, що означає, що їхні доходи не покривають вартість базового кошика продуктів.
Для порівняння, середній рівень бідності в Латинській Америці знижувався, досягнувши 27,3% у 2023 році, що є найнижчим зафіксованим показником. Президент Мілей визнає значне зростання рівня бідності в Аргентині після запровадження "шокової терапії" в економіці, проте він додає, що ці заходи, хоча й болючі в короткостроковій перспективі, але необхідні для розв'язання економічних проблем, успадкованих від попередніх адміністрацій.
Нагадаємо, чому Аргентина нарощує підтримку України та чого можна очікувати далі від партнерства між країнами.
При підготовці матеріалу використано коментар економічного експерта Данила Моніна для РБК-Україна, а також дані з сайтів Bloomberg, Reuters, BBC, Financial Times, Associated Press, Вarrons, Reason та ООН.