Європейські чиновники працюють над новим великим пакетом заходів щодо збільшення видатків на оборону і підтримки Києва. Однак плани витрат не будуть оголошені до виборів у Німеччині 23 лютого, щоб уникнути розпалювання суперечок перед голосуванням.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Кілька лідерів ЄС запрошені 17 лютого до Парижа, щоб почати розробляти свою відповідь після того, як офіційні особи США чітко дали зрозуміти, що існує межа тому, на що готові піти США.
Європейським лідерам доручено відродити військову міць континенту після майже 80 років, протягом яких вони фактично передали більшу частину своєї безпеки на аутсорсинг США.
Повернення Дональда Трампа до Білого дому докорінно змінило трансатлантичні відносини, і офіційні особи США ясно дали зрозуміти, що президент готовий кинути союзників, якщо вони відмовляться взяти на себе відповідальність за власну безпеку.
"Загальний консенсус полягав у тому, що Сполучені Штати більше не будуть оплачувати рахунки за безпеку НАТО", - заявив в інтерв'ю конгресмен-республіканець Майкл Маккол, розмірковуючи про дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки.
Як зазначає Bloomberg, ситуація стає нагальною, оскільки Трамп поспішає припинити війну в Україні, а європейські чиновники занепокоєні тим, що президента Володимира Зеленського можуть підштовхнути до катастрофічної угоди, якщо вони швидко не розроблять план з надання йому військової підтримки.
Адміністрація Трампа повідомила європейським чиновникам, що хоче домогтися припинення вогню в Україні до Великодня, повідомили джерела Bloomberg. Деякі чиновники заявили, що темп переговорів, які починаються цього тижня в Саудівській Аравії за участю вищих посадових осіб США і Росії, амбітний і потенційно нереалістичний.
Трамп розпочав свою мирну ініціативу з дзвінка Володимиру Путіну минулого тижня і шокував європейських чиновників, коли його міністр оборони Піт Хегсет заявив, що Європа нестиме відповідальність за гарантії безпеки та миротворчі війська, які знадобляться для гарантування безпеки України після укладення угоди.
Стратегія США ризикує зіграти на руку Путіну, оскільки Трамп віддав істотні важелі впливу ще до початку переговорів.
Макрон прийме своїх колег із Німеччини, Великої Британії, Італії, Польщі, Іспанії, Нідерландів і Данії, а також генерального секретаря НАТО Марка Рютте. Переговори будуть зосереджені на Україні та на тому, які гарантії безпеки європейські країни могли б узгодити негайно, щоб Європа не залишилася осторонь переговорів Трампа, за словами джерела, поінформованого про підготовку.
У Мюнхені Рютте заявив, що європейську пропозицію буде зосереджено на військовій підготовці, прискоренні надання допомоги, постачанні зброї і на тому, що Європа може запропонувати як гарантії безпеки.
"Ми запустимо великий пакет, який ніколи не було видно в цьому вимірі раніше, - сказала глава МЗС Німеччини Анналена Бербок в інтерв'ю на полях мюнхенської зустрічі. - Подібно до євро або коронакризи, буде фінансовий пакет для безпеки в Європі. Він з'явиться в найближчому майбутньому".
Чиновники у Франції та Великій Британії також очікують обговорити, наскільки лідери готові повідомити США про свою готовність відправити миротворчі війська в Україну в рамках угоди. Така пропозиція, ймовірно, буде частиною пропозиції про європейські гарантії безпеки, навіть якщо деякі країни неохоче це зроблять, і стане чудовим важелем впливу на США, сказав один із них.
Потенційним джерелом фінансування могли б стати заморожені російські активи на суму 300 млрд доларів, які в основному зберігаються в низці європейських країн.
Тема арешту цих активів стала центральною темою обговорення в Мюнхені, де офіційні особи США чітко дали зрозуміти своїм європейським колегам, що Конгрес не схвалюватиме жодних додаткових пакетів допомоги Україні.
Нагадаємо, за три роки війни країни Заходу надавали Україні невелику, але безперервну підтримку в розмірі близько 80 млрд євро на рік.
Сума допомоги порівняно невелика, якщо вимірювати її як частку ВВП країни-донора. Наприклад, Німеччина, Велика Британія і США мобілізували менше ніж 0,2% свого ВВП на рік для підтримки України, тоді як інші багаті країни-донори, як-от Франція, Італія чи Іспанія, виділили лише близько 0,1% свого річного ВВП.