У ЄС запропонували передати заморожені активи РФ новій структурі, - FAZ

У матеріалі видання сказано, що наприкінці 2025 року Бельгія відмовилася передавати Україні заморожені активи Росії у розмірі 210 млрд євро. Відмова була після того, як Москва попередила про наслідки, якщо її коштів хтось торкнеться.

Замість цього Євросоюз погодив Україні кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026 та 2027 роки і, як пише FAZ - "відсотки за кредитом фінансуються за рахунок громадян ЄС".

Тепер для того, щоб таки подолати відмову, три колишні політики об'єднали зусилля і звернулися із заявою. Згідно з публікацією, йдеться про:

• Аннегрет Крамп-Карренбауер - колишньої лідерки ХДС, яка була міністром оборони Німеччини;
• Наталі Луазо - колишньому міністру з європейських справ Франції;
• і Даліп Сінгх, який був заступником радника з нацбезпеки США і працював експертом із санкцій при президенті Джо Байдені.

Усі троє вимагають, щоб побоювання Бельгії були розвіяні і на те є кілька причин.

"Європейський союз має негайно передати заморожені кошти Центрального банку Росії... новому адміністратору ЄС. Тоді Бельгії більше не доведеться боятися "російського примусу", - йдеться у заяві.

Чому в ЄС закликають передати активи новій структурі блоку

Як пише видання, для передачі активів колишні чиновники наводять кілька аргументів.

По-перше, зараз вони бачать "вікно можливостей". Суть у тому, що війна диктатора РФ Володимира Путіна зайшла в глухий кут, російські НПЗ горять, а колишній прем'єр Угорщини Віктор Орбан, так званий "троянський кінь у Москві в ЄС" - залишився в минулому.

По-друге, вони вважають, що нові засоби "зміцнять переговорну позицію України".

"Якщо ЄС зараз передасть російські активи Києву, Путін зрозуміє, "що продовжувати так само, поки в України та її союзників не закінчаться гроші, безнадійно. Це може підвищити його готовність погодитись на припинення вогню", - пояснює Крамп-Карренбауер.

По-третє, якщо нічого не зробити, Україна зіткнеться із серйозними труднощами. Зокрема, у 2027 році допомога у розмірі 90 млрд євро вичерпається, і тоді Путін опиниться у сильнішій позиції.

Четвертим чинником є те, що усі троє побоюються президентських виборів у Франції. Колишні чиновники пишуть, що "вікно можливостей" може знову закритися, якщо вибори наступного року "приведуть до появи лідерів, які менш прихильно ставляться до України". Тут йдеться про Марін Лє Пен, яка може змінити Еммануеля Макрона.

"Існує небезпека того, що Франція може перестати бути одним із найважливіших союзників України після Макрона", - каже Крамп-Карренбауер.

Але справа не лише у Франції. Є ще й п'ята важлива причина. Суть у тому, що ці гроші потрібні не лише Путіну, а й президентові США Дональду Трампу.

Йдеться про те, що в неофіційному "мирному плані" з 28 пунктів, який, ймовірно, був узгоджений переговорниками восени 2025 року, є дуже важливий пункт.

У 14-му пункті було сказано, що 100 млрд із заморожених активів мають бути інвестовані у відновлення України, але під американським керівництвом і таким чином, щоб 50% прибутку дісталися США. А ось інша частина має піти на російсько-американські "проєкти".

"Дехто каже, що Трамп хоче використати ці гроші для фінансування угод між Америкою та Росією. Якщо ж, з іншого боку, ЄС візьме їх під свій контроль зараз, то вони будуть захищені від доступу Путіна або Трампа", - пояснила Крамп-Карренбауер.

Вона додала, що в такому разі європейці та українці опиняться у сильнішій позиції на майбутніх мирних переговорах.

Ну, і ще одним фактором є Німеччина. Якщо Європа забезпечить оборону України за рахунок грошей РФ, а не власних ресурсів, це може усунути зловмисний аргумент ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" про те, що німецькі платники податків мають фінансувати війну, яка нібито їх не стосується.