Тижневий огляд фінансових ринків від голови департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександра Мартиненка для РБК-Україна.
Провідні західні центральні банки були для ринків головними генераторами новин минулого тижня, адже це був тиждень засідань регуляторів, їхніх рішень по ставках та комунікацій з ринковою спільнотою. Сюрпризів по ставках не було. Як і очікувалось більшістю прогнозистів, ФРС підняла ставки на 25, а ЄЦБ і Банк Англії на 50 базисних пунктів.
За великим рахунком не було особливих сюрпризів ані від центробанківських офіційних заяв, ані від виступів перед пресою керівників регуляторів. Центральні банки досі стурбовані високою інфляцією і налаштовані продовжити підвищення ставок, аж поки інфляція не досягне сприйнятливих рівнів. Утім, здається, трейдерам дуже кортіло почути щось надзвичайно позитивне, особливо після того, як економісти почали покращувати похмурі прогнози на цей рік, і ринки охопили надії, що все ж таки цього року обійдеться без рецесії.
І, звичайно, їм вдалося почути ці позитивні нотки в прогнозах, перш за все, визнання того, що інфляція йде на спад. Отже, вирішили ринки, центральні банки дійсно мають збавити темпи підвищення ставок і навіть почати їхнє зниження ще цього року. Як наслідок – стрімке ралі як акцій, так і облігацій.
Це зовсім не співпадає з планами самої ФРС, голова якої вкотре підтвердив, що зниження ставок у 2023 році не передбачається. На кінець тижня ф’ючерсні котирування передбачали середню ставку ФРС у 4,4% наприкінці року у порівнянні с прогнозом 5,1% самої ФРС. Здається, поки що така велика різниця у поглядах не особливо турбує центральний банк. Навіть попри швидке зростання ринкових активів з початку року, загальні фінансові умови залишаються значно жорсткішими, ніж у 2021 році, а ФРС продовжує вичікувати накопичення їхнього стримувального ефекту для економіки та інфляції.
Ралі раптово закінчилося у п’ятницю, коли вийшли січневі дані про зайнятість в США і різко зіпсували настрої. Різниця між фактичним і прогнозним зростанням кількості зайнятих виявилась настільки величезною (+517 проти 185 тисяч), що виникли підозри про можливу помилку в даних.
Рівень безробіття теж показав вражаючий рекорд – 3,4%, найнижчій рівень з 1969 року. Отже, ще одне красномовне свідоцтво перегрітого ринку зайнятості, що заохочуватиме ФРС до подальшого "закручування гайок".
Попри п’ятничні розпродажі, більшість фондових індексів залишилося в плюсі за підсумками тижня, зокрема S&P 500 додав солідні 1,6%. А от американські казначейські облігації не витримали тиску і розгубили всі прибутки за тиждень: у підсумку додаткові 2 б.п. для дохідностей десятирічних і 9 б.п. для дохідностей дворічних паперів. Цього тижня переосмислення ринками суворіших перспектив зростання ставок може продовжитись.
Для сировинних ринків ключовою подією стало введення в дію "цінових стель" ЄС проти російських нафтопродуктів. Наразі, напевно, ніхто не може визначити наслідки для паливних цін. Нездатність логістики і виробників нафтопродуктів швидко пристосуватися може призвести до зростання цін. Утім, переорієнтація відповідних товарних потоків і накопичення запасів європейських споживачів вже тривали деякий час, отже початок роботи "стель" може й навпаки викликати падіння цін на нафтопродукти.
Спостерігачі наразі сходяться лише в тому, що Росія не зможе повністю уникнути економічних втрат, незважаючи на спроби переорієнтувати поставки до азіатських ринків. А поки що під тиском втечі від ризиків і зростання комерційних запасів ціни на нафту Brent минулого тижня впали майже на 8%.
Значною ж подією для України минулого тижня став саміт ЄС-Україна в Києві, до якого залучилася численна і солідна делегація європейських політичних лідерів. Саміт дав позитивні сигнали про тверду підтримку блоком України, і навіть про деяке прискорення виконання плану дій євроінтеграційного процесу. Утім, це ніяк не відзначилося на котируваннях українських євробондів, вартість яких залишилася в діапазоні 20-25 центів на долар: вочевидь, інвесторів набагато більше турбують більш інтенсивні бойові дії.
Водночас іноземці продовжують бути дуже активними на вторинному ринку ОВДП, який минулого тижня встановив за торговими обсягами новий рекорд – 13,2 млрд гривень. Як і раніше, цій активності сприяють бажання нерезидентів якнайшвидше репатріювати кошти після відкриття такої можливості з 1 квітня, а також прагнення українських банків оперативно покрити частину обов'язкових резервів за допомогою спеціальних ОВДП.
На валютному готівковому ринку минулого тижня гривня незначно укріпилась до 39,6-40,3 гривень/долар, тоді як на міжбанківському ринку активність зросла й потребувала збільшення інтервенцій НБУ.