Експерт назвав наслідки обмежень у держзакупівлях електроенергії

За його словами, сама логіка обмежень для державного сегменту не має економічного обґрунтування і суперечить базовим принципам рівності форм власності.

"Конституція в нас не робить різниці між приватною власністю і державною власністю. Власність є в однаковому статусі. Відповідно, якщо власність є в однаковому статусі, так і правила повинні бути однакові. А в нас чомусь вирішили, що якщо електрична енергія постачається органам державної влади або державним підприємствам, або комунальним підприємствам, частка у яких більше 50% держави чи громади, то є певні обмеження в бізнес-моделі. А чому ці обмеження повинні бути? Вони не повинні бути. І внаслідок цього, коли приходить постачальник, він ці ризики повинен закладати в ціну. Тобто, ці ризики вже грають на ціні", - зазначає Трохимець.

Він додав, що ринок електроенергії працює в умовах високої невизначеності через війну, що робить довгострокове прогнозування фактично неможливим і посилює цінову волатильність.

"Ми могли б прогнозувати роботу енергосистеми, якби дійсно ми знаходилися у мирному часі. Ми не можемо її нормально спрогнозувати на те, що на рік. Ми не можемо її спрогнозувати навіть на тиждень, тому що ми не знаємо, буде завтра обстріл чи не буде. Буде він по об'єктам генерації, буде він по підстанціях. А це все впливає на ціну електричної енергії на ринку і відповідно постачальник він же не є виробником електроенергії і він не може регулювати свою ціну. Він так само бере електроенергію умовно оптом на ринку і потім своїм споживачам розподіляє. І коли на ринку виросла ціна, то і в нього виросла ціна", - пояснив експерт.

За його словами, за таких умов постачальники опиняються між ринковою реальністю та законодавчими обмеженнями, які не враховують динаміку цін. Це призводить або до фінансових втрат, або до виходу компаній з ринку.

"А у підсумку, що ми маємо? Або ці постачальники не можуть постачати, тому що в них не вистачає грошей, вони випадають з ринку, це називається дефолт. Тобто вони фізично випадають з ринку. І ці споживачі електричної енергії стають споживачами постачальника останньої надії, ціна на електричну енергію, яка вже в рази більша, ніж те, про що ми говоримо - плюс-мінус 10%. Або ті контракти, які були збільшені більше, ніж на 10%, стали об'єктом кримінального провадження і кримінального переслідування, просто адекватний бізнес не піде в ці взаємовідносини", - наголошує Трохимець.

На його думку, поточна практика фактично витісняє добросовісних постачальників із сегменту державних закупівель, що відкриває шлях для недобросовісних гравців або призводить до повної відсутності конкуренції.

"А якщо в адекватний бізнес ці взаємовідносини не піде, то туди хто піде? Або аферисти, або туди просто ніхто не піде. І ми отримуємо те, що ці суб'єкти, водоканали, тепломережі і решта, вони не будуть мати нормального доступу до електричної енергії", - додає Трохимець.

У підсумку, за його словами, поєднання жорсткої правоохоронної практики та відсутності адаптації регулювання до ринкових умов призводить до деградації самого ринку.

"Тобто цим своїм перегибанням палки з боку правоохоронних органів, коли вони заводять кримінальні справи, цією інертністю з боку державного регулювання, ми просто руйнуємо ті залишки ринку, якщо ще можна їх назвати, що вони є", - резюмував він.