Експерт назвала втрати ВВП України щороку від СВАМ
Наслідки запровадження європейського екологічного мита СВАМ для української економіки можуть вимірюватися мільярдами доларів втрат експорту, ВВП, податків та інвестицій.
Як пише РБК-Україна, про це повідомила виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак під час зустрічі "CBAM та декарбонізація промисловості: практичні питання та міжнародні можливості".
Саме тому, за її словами, зараз ключовим питанням є спеціальний режим для України на період війни та післявоєнної стабілізації.
Актуальні дані втрат ВВП
За оновленою оцінкою аналітичного центру GMK Center, втрати ВВП України через СВАМ можуть становити близько 372 млн доларів уже у 2026 році, та зрости до 1,754 млрд доларів у 2030 році.
Ще суттєвішими можуть бути втрати експорту: якщо у 2026 році вони оцінюються у 1,431 млрд доларів, то вже до 2030 року вони зростуть до 7,248 млрд доларів.
Крім того, до 2030 року Україна може недоотримати близько 1,348 млрд доларів податкових надходжень та втратити потенційних інвестицій на суму понад 1 млрд доларів.
Ризики для металургії
Окремо GMK Center оцінює ризики для металургії: до 2030 року потенційні втрати галузі від СВАМ можуть сягнути близько 1,6 млрд доларів. Найбільші втрати прогнозуються у сегменті прокату - 899 млн доларів. Для сталевих напівфабрикатів вони оцінюються приблизно у 558 млн доларів, чавуну - 96 млн доларів, труб - 39 млн доларів.
У галузі наголошують: проблема не у самому вуглецевому платежі, а у тому, що через зростання собівартості та падіння конкурентоспроможності українські виробники ризикують втрачати експортні ринки, інвестиції та податкові надходження.
Альтернативний механізм
Оринчак запропонувала розглянути механізм, за якого кошти, сплачені українськими підприємствами в рамках СВАМ, могли б спрямовуватися напряму на модернізацію - зокрема, на закупівлю європейського обладнання та технологій для декарбонізації виробництва в Україні.
Також обговорюється можливість окремого українського механізму - добровільного платежу на кордоні з подальшим поверненням коштів виробникам на фінансування декарбонізаційних проєктів.
Але ключовим питанням залишається позиція Єврокомісії та готовність сторін погодити спеціальний режим для України на період війни та післявоєнної стабілізації, наголосила Оринчак.
Без такого механізму СВАМ ризикує стати не лише інструментом декарбонізації, а й додатковим фактором деіндустріалізації України.
СВАМ для України
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) в Україні запрацював з 1 січня 2026. Це вуглецеве мито на імпорт до ЄС таких товарів, як сталь, цемент, добрива, електроенергія, алюміній та водень.
Галузеві експерти та аналітики неодноразово попереджали про негативні наслідки впровадження СВАМ для промисловості та економіки держави в цілому.
Водночас Єврокомісія не передбачила виняток для України у СВАМ, хоча країна має на нього право через форс-мажорні обставни - повномасшьабну війну.